Постанова № 59077648, 15.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/2894/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Меліксета Серьожаєвича до Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Меліксет Серьожаєвич (далі Позивач, або ФОП ОСОБА_1С.) з адміністративним позовом (а.с.4-9) до Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі Відповідач, або Комінтернівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 34000,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

11.02.2015 року Головним управлінням ДФС в Одеській області видано ФОП ОСОБА_1 ліцензію реєстраційний номер 151517640011 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту) за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, строком дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року. 11.02.2015 року Головним управлінням ДФС в Одеській області видано ФОП ОСОБА_1 ліцензію реєстраційний номер 151517660010 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, строком дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року.

22.03.2016 року посадовими особами Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області відповідно до наказу № 39 від 21.03.2-16 року та на підставі направлень № 14/15-17-40-01-02 та № 115/15-17-40-01-02 від 21.03.2016 року було проведено виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та або тютюновими виробами. За результатами вказаної перевірки був складений Акт № 60/15-17-40-01-12 від 31.03.2016 року (далі Акт перевірки) згідно висновків якого встановлено факт порушення Позивачем ч.11 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі Закон України № 481/95-ВР), а саме: 11.02.2016 року у магазині-барі, за адресою: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії (а.с.16-19).

На підставі зазначеного Акту перевірки, Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 34000,00 грн. (а.с.20).

Позивач зазначає, що ліцензії реєстраційний номер 151517640011 та реєстраційний номер 151517660010, які видані Позивачу 11.02.2015 року, дійсні до 11.02.2016 року включно, тобто посадові особи Відповідача дійшли неправильного висновку про те, що продаж суб'єктом господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в цей день здійснювався з порушенням ч.12 ст.15 Закону України № 481/95-ВР.

Відповідно до п.1 ст.255 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якщо строк встановлено для вчинення дії (а ліцензія надається саме для вчинення дії продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів), вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Таким чином, на думку Позивача, станом на 11.02.2016 року до 23.59 години Позивач мав право на здійснення діяльності, передбаченої вищевказаними ліцензіями.

З урахуванням викладеного, Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року.

В судовому засіданні 04.07.2016 року, представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити адміністративний позов з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.4-9) та додаткових письмових поясненнях на адміністративний позов (а.с.45-47), зазначивши про відсутність додаткових пояснень, заяв, клопотань.

Відповідач до судового засідання не зявився, про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.44). Письмових заперечень на адміністративний позов, клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи у відсутність представника Відповідача суду не надано.

Судом визнано неявку представника Відповідача неповажною, та, на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача.

Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку із неявкою до судового засідання представника Відповідача, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 15.11.2005 року ОСОБА_1 Меліксет Серьожаєвич, зареєстрований Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, як фізична особа-підприємець (а.с.10-11).

02 лютого 2015 року, Позивачем отримано ліцензію АЕ № 539823, реєстраційний номер 151517640011 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту) за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, терміном дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року (а.с.25).

02.02.2015 року, Позивачем отримано ліцензію АЕ № 560679 реєстраційний номер 151517660010 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, терміном дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року (а.с.26).

Судом встановлено, що в період з 22.03.2016 року по 31.03.2016 року на підставі наказу Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 39 від 21.03.2016 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1С.» (а.с. 29), направлень № 14/15-17-40-01-02 та № 115/15-17-40-01-02 від 21.03.2016 року, посадовими особами Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було проведено виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки був складений Акт перевірки № 60/15-17-40-01-12 від 31.03.2016 року (а.с.16-19).

Згідно висновків Акту перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснив порушення ч.11 ст.15 Закону України № 481/95-ВР, а саме: 11.02.2016 року у магазині-барі, за адресою: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11 проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, що підтверджується контрольною стрічкою РРО за 11.02.2016 року.

На підставі вказаного Акту перевірки Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 34000,00 грн. (а.с.20).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 12 ст.15 Закону України №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн. Згідно із ст.1 Закону України № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

При цьому, оскільки Законом України № 481/95-ВР не визначено порядок обчислення строку дії ліцензії, суд на підставі ч.7 ст.9 КАС України вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону щодо визначення та обчислення строків, закріплених у Главі 18 Розділі V ЦК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно із ст. 252 вказаного Кодексу строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Згідно із ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

З аналізу наведених правових норм цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що строк дії дозвільного документу, протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.02.2015 року ГУ ДФС в Одеській області видано ФОП ОСОБА_1 ліцензію АЕ № 539823 реєстраційний номер 151517640011 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту) за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, терміном дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року та ліцензію АЕ № 560679 реєстраційний номер 151517660010 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, терміном дії з 11.02.2015 року до 11.02.2016 року.

Таким чином, з урахуванням правил ст.ст. 254, 255 ЦК України, останнім терміном реалізації суб'єктом господарської діяльності права на торгівлю на підставі ліцензій АЕ № 539823 та АЕ № 560679 є останній день строку визначеного у дозвільному документі (ліцензії), тобто 23:59 год. 11.02.2016 року.

Крім того, суд враховує, що Позивач, як платник податків, діяв добросовісно. Зокрема, враховуючи що дія ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами встановлена до 11.02.2016 року, Позивач заздалегідь звернувся з заявою про видачу нових ліцензій, а саме 10.02.2016 року (а.с.24).

Відповідно до п.п. 28, 29 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №493 від 13.05.1996 року, для одержання ліцензії суб'єкт підприємницької діяльності подає до органів, визначених у п.26 цього Порядку, зокрема, заяву на одержання ліцензії за зразком згідно з додатком № 1.

Згідно з ч.26 Закону України № 481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, отримання дозвільного документу на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюється в заявочному порядку із перевіркою поданих для його оформлення документів на наявність підстав для його видачі або відмови у видачі вказаного документа.

Судом встановлено, що 12.02.2016 року ГУ ДФС в Одеській області Позивачу видано ліцензію реєстраційний номер 161517640013 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту) та ліцензію реєстраційний номер 161517660010 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за місцем торгівлі: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, магазин-бар, терміном дії з 12.02.2016 року до 12.02.2017 року (а.с.27,28). Зазначені ліцензії зареєстровані ГУДФС в Одеській області 10.02.2016 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що визначення строку, з якого ліцензія на право провадження відповідної господарської діяльності починає діяти, визначається органом уповноваженим на видачу дозвільного документу, а тому врахувавши термін дії попередніх ліцензій, цей орган самостійно встановив строк дії нових ліцензій з 12.02.2016 року по 12.02.2017 року, чим спростував наявність з боку Позивача порушень за місцем торгівлі станом на 11.02.2016 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки щодо здійснення Позивачем 11.02.2016 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії у магазині-барі, за адресою: Комінтернівський р-н, с. Вапнярка, вул. Берегова, 11, та, як наслідок, про протиправність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 гривень, сплачені згідно з квитанцією про сплату судового збору (а.с.3).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Меліксета Серьожаєвича до Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 20.04.2016 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Меліксета Серьожаєвича застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 34000,00 грн.

Стягнути з Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (юридична адреса: 67500 Одеська область, смт. Комінтернівське, проспект 40-річчя Визволення 2-А, код ЄДРПОУ 39526842), за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Меліксета Серьожаєвича (адреса: 67571, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 гривень (пятсот пятдесят одна гривня 21 копійка).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.