Постанова № 59077455, 04.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Справа № 808/1260/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Олександрівського (Жовтневого) відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

2. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

про: визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 1291 від 11.11.2015)

від відповідача -1- ОСОБА_3 (довіреність № 7/10 від 02.06.2016)

від відповідача -2 - ОСОБА_4 В (довіреність № 18963-5/11 від 02.11.2015)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому він, з урахуванням уточнень, просить суд:

-Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 від 30.03.2016 року.

-Зобов'язати Головного державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винести Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню Постанови №37511698 від 13.05.2013 року, у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документу до виконання.

-Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №50666633 від 11.04.2016 року.

-Визнати протиправними та скасувати всі здійсненні Державними виконавцями виконавчі дії в рамках відкритого виконавчого провадження ВП № 50666633.

-Визнати Постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1№37511698 від 13.05.2013 року такою, що не підлягає виконанню у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документу до виконання.

Ухвалою суду від 19.04.2016 відкрито провадження у адміністративній справі №808/1260/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні 27.04.2016. За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось. Судове засідання було призначено на 04.07.2016.

В судовому засіданні 04.07.2016 представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позову зазначала, що дії Головного державного виконавця Жовтневого ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3 по відкриттю виконавчого провадження ВП № 50666633 від 30.03.2016 суперечать нормам діючого законодавства, а отже є протиправними, і як наслідок, Постанова про відкриття ВП №50666633 від 30.03.2016 - підлягає скасуванню. У зв'язку з тим, що відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 є протиправним, отже всі дії що були вчинені в рамках незаконного виконавчого провадження також підлягають скасуванню.

Відповідач - 1 позов не визнав, в судовому засіданні зазначив, що 30.03.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 від 30.03.2016 за дублікатом постанови про стягнення виконавчого збору №37511698 від 13.05.2016.

У подальшому, на виконання постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про передачу матеріалів виконавчого провадження від 06.04.2016, виконавче провадження ВП №50666633 з Жовтневого ВДВС ЗМУЮ було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Зазначив, що в діях державного виконавця відсутні порушення приписів чинного законодавств України та просив у позові відмовити.

Відповідач-2 проти позову заперечив. В судовому засіданні зазначив, що вчинені ним дії та винесені рішення відповіднають вимогам чинного законодавства. На виконання постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 06.04.2016 головним державним виконавцем відділу прийнято до виконання матеріали виконавчого провадження ВП №50666633, яке перебувало на виконанні у Жовтневому ВДВС ЗМУЮ.

Відповідач-2 зазначив, що державними виконавцями відділу вживались всі заходи, спрямовані на виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства України і просив у позові відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.07.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та докази, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що, відповідно, підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Як свідчать матеріали справи, 03.09.2012 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення, VIII літ. А-5 загальною площею 117,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 228, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у якості погашення заборгованості за договором не відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2008 року №047/08.

На виконання вищеозначеного рішення 12.03.2013 року судом видано виконавчий лист № 2-170/11.

09.04.2013 року Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження ВП№ 37511698 на підставі вищевказаного виконавчого листа.

13.05.2013 року Державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_5 винесла постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 2 578 072,40 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №37511698. У зазначеній постанові чітко визначені дата набрання її законної (юридичної) сили: 13.05.2013 року та строк пред'явлення до виконання в один рік.

13.01.2014 року Державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_5 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 37511698 на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що, у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Аналогічне положення міститься у п 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, із внесеними змінами та доповненнями (далі по тексту - Інструкція).

Отже, постанова №37511698 від 13.05.2013 року про стягнення виконавчого збору підлягала пред'явленню до виконання не пізніше 14.01.2014 року.

Закон України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон) встановлює порядок та підстави відкриття виконавчого провадження, а також порядок здійснення виконавчих дій.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених статтею 17 Закону, так підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Статтею 18 Закону визначені чіткі вимоги до виконавчого документу.

Згідно ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, якщо він відповідає вимогам ст. 18 Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Приписи ст. 22 Закону встановлюються строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Правилами даної статті встановлюється загальний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання у один рік.

Згідно ст.. 24 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Разом з тим, законодавець в частині другій зазначеної статті, встановлює вичерпне виключення, виконавчих документів, пропущений строк до пред'явлення, яких можна поновити у судовому порядку. Даними документами є виконавчі листи, видані судом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає (ч.3 ст.24 Закону).

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - Інструкція), всі здійснені виконавчі дії в рамках виконавчого провадження, відображаються відповідною відміткою з підписом та гербовою печаткою на виконавчому документі, що знаходиться в провадженні Держаного виконавця.

Так, пункт 3.18.1 та 3.18.2 Інструкції наголошують, при завершенні виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава завершення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом державного виконавця та скріплюється печаткою органу ДВС.

Судом встановлено, що постанова № 37511698 від 13.05.2013 року, в розумінні ст..17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом, не містить жодної відмітки Державних виконавців, щодо пред'явлення даного документу до виконання, його виконання або закінчення, стягнення чи не стягнення визначеної суми. Жодного підпису чи гербової печатки будь-якого територіального відділу державної виконавчої служби не містить. Отже даний виконавчий документ пред'явленню до виконання не підлягав.

Згідно ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" зафіксовано надані Державою Україна гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2016 року Головним державним виконавцем Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50666633 по виконанню постанови №37511698 від 13.05.2013 року, виданої відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з ОСОБА_1, 07.03.1974 р/н, ІПН НОМЕР_1, виконавчого збору у сумі 2 578 072,40грн. на користь держави.

Зазначена постанова державного виконавця була отримана ОСОБА_1 лише 08.04.2016 року.

11.04.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 винесено Постанову в рамках ВП №50666633 про прийняття до виконання даного виконавчого провадження.

Як пояснив представник відповідача -1, виконавче провадження про стягнення виконавчого збору № 37511698 від 13.05.2013 року було втрачено.

Однак, суд критично оцінює таке твердження відповідача-1, оскільки воно, по-перше, не відповідає обставинам справи, а, по-друге, вказує на порушення державним виконавцем приписів законодавства, оскільки замість постанови про відновлення втраченого виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказане передбачено розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень: "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження", де законодавець чітко визначив та регламентував дії державних виконавців у зв'язку з втратою виконавчого провадження.

Пунктами 15.4 та 15.7 Інструкції передбачено, що Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Так, посилання відповідача-1 на те, що 30.03.2016 року до Жовтневого ВДВС МЮУ надійшов дублікат постанови ВП №37511698 від 13.05.2013 року є безпідставними, з огляду на таке:

Єдиною відмінністю оригінала від дубліката є спеціальний обов'язковий напис: "Дублікат".

Постанова про стягнення виконавчого збору ВП №37511698 від 13.05.2013 року, що є виконавчим документом в оскаржуваному виконавчому провадженні, жодної відмітки про статус документа "ДУБЛІКАТ" - не має. Даний факт було підтверджено представниками Відповідач 1 та Відповідач 2 у судовому засіданні.

Крім того, представники Відповідача 1 та Відповідача 2 стверджують, що "дублікат" постанови про стягнення виконавчого збору ВП №37511698 від 13.05.2013 року надійшов до Жовтневої ВДВС Запорізького міського управління юстиції у березні 2016 року. Видавником даної Постанови є Державна виконавча служба України.

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП №37511698 від 13.05.2013 року містить відбиток гербової печатки: "Державна виконавча служба України".

Однак, статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті ліквідації. Одним із юридичних наслідків ліквідації юридичної особи є знищення гербової печатки цієї юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 "Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" постановлено ліквідувати Державну виконавчу службу України.

Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України внесені відповідні зміни до Положення про Міністерство Юстиції України (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 02.07.2014 року №228). Відповідно до п. 1 цього Положення, Мін'юст є головним органом, зокрема, у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику з організації примусового виконання рішень судів та інших органів. Згідно п. 8331 Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань затверджує зразки та описи печаток органів державної виконавчої служби.

Відповідно до п.15 Положення Міністерство юстиції є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

На пiдставi викладеного дiяльнiсть Державної виконавчої служби України щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi органiзацiї примусового виконання рiшень судiв та iнших органiв (посадових осiб) припиняється.

Головними територіальними управліннями юстиції у областях по всій території України на виконання Постанови Кабінету Міністрів №17 від 21.01.2015 року було видано Накази про знищення печаток і штампів державної виконавчої служби та виготовлення печаток і штампів Департаменту ДВС Міністерства Юстиції України.

Враховуючи зазначене вище, дії Головного державного виконавця Жовтневого ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_3 по відкриттю виконавчого провадження ВП № 50666633 від 30.03.2016 року суперечать нормам діючого законодавства, а отже є протиправними, і як наслідок, Постанова про відкриття ВП №50666633 від 30.03.2016 року - підлягає скасуванню. У зв'язку з тим, що відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 є протиправним, постанова Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №50666633 від 11.04.2016 року, що була вчинені в рамках незаконного відкритого виконавчого провадження також підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги та визнати протиправними і скасувати Постанову Головного державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 від 30.03.2016 року і Постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №50666633 від 11.04.2016 року.

Кожна особа відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, а також системного аналізу вищевказаних правових норм, суд зазначає, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України зафіксовано право Суду визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Частиною 1 зазначеної статті визначено що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. (ч.4 ст. 259 КАС України).

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе визнати постанову ВП№37511698 від 13.05.2013 року такою, що не підлягає виконанню у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документу до виконання.

Вимогу позивача про зобов'язання Головного державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винести Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню Постанови №37511698 від 13.05.2013 року, у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документу до виконання, суд вважає, такою, що не підлягає задоволенню оскільки задоволення таких позовних вимог є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі повноважень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №50666633 від 30.03.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №50666633 від 11.04.2016 року.

Визнати Постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1№37511698 від 13.05.2013 року такою, що не підлягає виконанню у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документу до виконання.

В іншій частині позову відмовити.

Судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН 27094016575) за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського (Жовтневого) відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН 27094016575) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко