Постанова № 59076973, 04.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 р. Справа № 804/16498/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В1» від 30.07.2015 № 0000565103.

Позовні вимоги мотивовані тим, що діючим законодавством не передбачено зменшення заявленої суми до відшкодування ПДВ на суми, які оскаржуються.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов відповідно до якого позов не визнав на основі того, що підприємство не може заявити до бюджетного відшкодування суму, яка перевищує суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2015 № 9/28-01-51-03/24432974 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ- 24432974).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення- рішення форми «В1» від 30.07.2015 № 0000565103, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 908 997,0 грн., та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 454 498,5 грн.

Висновки щодо завищення підприємством суми бюджетного відшкодування з ПДВ в травні 2015 року грунтуються на матеріалах акту від 19.06.2015 № 4/28-01-51-03/24432974 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2015 року та правомірності нарахування залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за березень 2015року (р.26-31 Декларації).

Перевіркою від 19.06.2015 встановлено завищення суми від'ємного значення ПДВ в уточнюючому розрахунку до декларації за березень 2015 року по наступним контрагентам: ТОВ «ТБ Брянківська компанія» (код 39264809) та ТОВ "ІНТЕРКОАПТРЕЙДІНГ" (код 37912002) на 908 996,69 грн. На підставі акту було складено податкове повідомлення рішення форми «В4» від 06.07.2015 № 0000405103.

Зазначене рішення в цій частині оскаржується підприємством в судовому порядку.

29.09.2015 постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/13003/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000405103 від 06.07.2015 прийняте на підставі акту перевірки від 19.06.2015 №4/28-01-51-03/24432974, в частині формування податкового кредиту за березень 2015 року по операціям з контрагентами: ТОВ «ТБ Брянківська-компанія» (код 39264809) та ТОВ "ІНТЕРКОАПТРЕЙДІНГ"( код 37912002) на суму 908 996.69 грн.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (йото заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 200.6 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Вказана норма не передбачає зменшення заявленої суми до відшкодування на суми, які оскаржуються.

В разі добровільного зменшення платником податків заявленого відшкодування на оскаржувані суми податкового кредиту, платник автоматично сплачує (зменшує належну до відшкодування) неузгоджену суму зобов'язання, що суперечить п. 56.18 ПКУ.

Оскільки норми податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до їх узгодження в установленому законом порядку, обов'язок платника податків врахувати суми зменшення ПДВ у наступних податкових періодах виникає лише після узгодження таких, зокрема шляхом набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від"ємного значення суми ПДВ.

Відтак, позивач мав право відображати у податковій звітності суму залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах у період оскарження ним рішення контролюючого органу про зменшення суми залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ підтверджено зареєстрованими в Єдиному реєстрі податковими накладними у повній відповідності до вимог статей 198 та 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є протиправним та підлягає скасуванню. Тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000565103 від 30.07.2015р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (код ЄДРПОУ 39736283) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати у розмірі 20 452, 43 грн. (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні сорок три копійки).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський