Рішення № 59076732, 14.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6908/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарях Локоткова І.С., Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із позовом в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 23 611,82 грн. та судовий збір.

Вимоги мотивує тим, що 03.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001/6538/08 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних). Згідно з договором та на підставі заяви на картковий рахунок в національній валюті від 08.07.2008 року банк відкрив картковий рахунок і надав відповідачу платіжну картку Visa Classic із встановленим кредитним лімітом в розмірі 10 000 грн.

Банк свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав у повному обсязі.

Проте, ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 22.02.2016 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 23 611 грн. 82 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.

24 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 24/12/14/1, відповідно до якого банк передав, а позивач прийняв право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором № 001/6538/08 від 03.07.2008 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем.

11 травня 2015 року позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення досудової вимоги від 31.03.2015 року, яка підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дати її надіслання, проте вимога відповідачем виконана не була.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Семенов М.М. до суду подав заяву у якій просить суд провести розгляд справи у відсутності представників позивача, у заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених відповідачем у письмових поясненнях, посилаючись на відсутність заборгованості за кредитним договором за яким ОСОБА_1 сплатила кредитні кошти, остання сплата була здійснена 07.03.2012 року, після чого про наявність заборгованості відповідача не повідомляли, однак при цьому ОСОБА_1 самостійно зверталася до банку з проханням надати відомості стосовно кредитних зобов'язань на укладеним нею кредитним договором, проте у цьому їй було відмовлено з посиланням на відсутність такого обов'язку про інформування розміру сплачених коштів та залишку боргу. Також просив застосувати строк позовної давності який пропущено позивачем.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 03 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001/6538/08 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних), відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі кредитного ліміту 10 000 грн., строком дії кредитної лінії 1461 календарний день з моменту підписання договору (надалі по тексту - кредитний договір, а.с. 9-12). Обставини укладення кредитного договору відповідачем визнаються.

Відповідно п. 3.3.1 кредитного договору держатель картки зобов'язаний вчасно та в повному обсязі погашати банку суму боргових зобов'язань, але не менше суми мінімального платежу з урахуванням вимог п. 5.5.1 договору, яким визначено що якщо розмір мінімального платежу менше встановленого банком розміру фіксованого платежу, держатель оплачує банку фіксований платіж, розмір якого визначається в Тарифах.

Згідно п. п. 5.1, 5.1.1. кредитного договору, за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами. За користування кредитом, наданим держателю протягом розрахункового циклу, держателю встановлюється пільговий період користування кредитом.

До кредитного договору позивачем долучена підписана відповідачем заява на картковий рахунок в національній валюті про отримання картки Visa Classic та орієнтовна сукупна вартість кредиту по програмі «Кредитна карта Visa Classic», зі змісту якої убачається, що стандартна відсоткова ставка за користування кредитом для клієнтів, які оформлювали картки з 01.11.2006 року становить 30 %; пільгова відсоткова ставка за користування кредитом - 0,0001%, але не менше 0,01 грн.; розмір мінімального платежу - 50 грн., але не менше 5 % від суми прострочених боргових зобов'язань та повної суми овердрафту (а.с. 11, 12).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

24 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 24/12/14/1 та додаток № 1 до договору, згідно яких банк передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняв право вимоги до відповідача, як позичальника, що випливають із умов кредитного договору (а.с. 19-23).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу, ПАТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 22.02.2016 року в сумі 23 611 грн. 82 коп. При цьому з розрахунку заборгованості убачається, що вказана сума являється залишком заборгованості за кредитом без нарахування відсотків та пені (а.с. 15).

У письмових запереченнях відповідача та у наданих поясненнях представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечується факт наявності заборгованості за кредитним договором з посиланням на те, що умови кредитного договору ОСОБА_1 виконала, кредит погашала у період з 24 листопада 2008 року по 07 березня 2012 року, сплативши загалом суму коштів у розмірі 57 270 грн. 11 коп., на підтвердження чого надано 36 квитанцій із зазначенням банка отримувача АТ «ОТП Банк» та призначення платежів - погашення заборгованості ОСОБА_1 за операціями по кредитній картці Visa.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованості у якому зазначено лише залишок заборгованості за кредитом у розмірі 23 611 грн. 82 коп. (а.с. 15). При цьому підстави такого нарахування у позові не наведено, не зазначено також періоду та часу нарахування, складові вказаної загальної суми заборгованості (у тому числі помісячні) заявленої до стягнення, не надано виписки по рахунку, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку боргу, що є предметом спору, що в свою чергу вказує на недоведеність позивачем належними доказами розміру існуючої заборгованості.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вищевикладених обставин у задоволенні вимог слід відмовити за недоведеністю, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності за поданою заявою відповідача та клопотанням її представника, оскільки у задоволенні позову відмовлено через відсутність доказів в обґрунтування та на підтвердження заявлених позивачем вимог.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 169, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя