Рішення № 5907580, 03.06.2009, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №2-1766/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2009р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі: Вайнраух Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2008 року ВАТ з газопостачання та газифікації „Запоріжгаз” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання (далі Правил), затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 р. №2246 та договору „Про надання населенню послуг з газопостачання ” від 29.11.02 р. та від 05.02.09 р. № 39537 ВАТ „Запоріжгаз” станом на 05.02.2009 р. на контрольні показники лічильника газу 21707м3 надало, а відповідачі прийняли та не оплатили природний газ у сумі 887 грн.37 коп.

На підставі пунктів 10, 11, 17, 29 Правил та п.16 Договору розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. При цьому, Відповідач зобов’язаний робити оплату за наданні протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання не пізніше 10 числа наступного місяця.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати за отримані послуги з газопостачання, на адресу споживачки було направлені попередження від 14.09.2006 р. на суму 891,45 грн. станом на 05.09.2006 р. та від 05.02.09 р. на суму 973,09 грн. станом на 13.01.2009 р. з пропозицією погасити протягом 10 днів заборгованість, яка була сплачена відповідачкою частково.

Посилаючись на переривання перебігу позовної давності частковим погашенням відповідачкою суми боргу у 2009 році та визнанням нею суми боргу станом на 01.12.2002 р. у розмірі 872 грн.15коп. у п.4,8 договору „Про надання населенню послуг з газопостачання ” № 39537 від 29.11.2002р., станом на 01.03.06 р. у розмірі 878,45 грн договір від 10.03.06 р., та 973,09 грн. станом на 13.01.09 р. в договорі від 05.02.2009 р., та на невизначеність терміну виконання зобов’язання по оплаті боргу у розмірі 973 грн.09 коп. просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запоріжгаз» заборгованість за природний газ в сумі 887,37 грн., судові витрати з оплати судового збору у сумі 51 грн.00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн.00 коп.

03.06.09 р. у судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги в яких ВАТ "Запоріжгаз" зменшує позовні вимоги в зв’язку з частковою оплатою суми боргу та просить стягнути з відповідача 800,08 грн. та судові витрати.

Відповідач з позовними вимогами ВАТ "Запоріжгаз" не погодилась в повному обсязі з наступних причин: питання про заборгованість виникло з 2002 р., та посилаючись на відповіді керівництва ВАТ "Запоріжгаз" заборгованість на протязі з 2002 по 2009 роки постійно змінювалась, то збільшувалась то зменшувалась. З 2002 року на її адресу приходять попередження про наявність боргу за газ, але в договорі № 39537 від 29.11.02 р. та від 10.03.06 р. в п.4,8 заборгованість відсутня. При підписані договору від 05.02.2009 р. №39537, контролер показала тільки першу та останню сторінку договору, а після того як контролер покинула будинок, в документах знайшла два аркуша договору де в п.28 зазначено, що вона має заборгованість за спожитий газ на суму 973,09 грн.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору дарування від 12.02.1998 р. є власником будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул.Волинська,12 та є споживачем послуг з газопостачання.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 12.02.1998 р. є власником будинку №12 по вул. Волинська. За даною адресою з 26.11.1996р. встановлено лічильник газу, за показниками якого ВАТ "Запоріжгаз" відповідно до затверджених цін проводив нарахування відповідачці за спожитий природний газ.

При відвідувані контролером відповідача в 1999 році контрольні показники лічильника складали: січень -7421м3, червень -8335м3, вересень - 8413м3, жовтень - 8825м3, грудень - 9539м3; 27.06.00р. – 11337м3 під особистий розпис споживача.

07.02.01 р. контрольні показники лічильника складали 6148м3, після чого контролер рекомендував відповідачу звернутись до служби метрології ВАТ "Запоріжгаз", чого нею не було зароблено.

27.09.01 р. контрольні показники лічильника складали 7043м3, після чого абонентною службою була направлена заявка в метрологічну службу для повірки лічильника.

05.09.02 р. метрологічною службою був складений акт №1227 про не справність побутового лічильника газу, в якому вказано, що лічильник пропускає газ, пломба заводу виробника пошкоджена на лічильному механізмі, експлуатація лічильника не можлива, встановлено монтажний вузол.

За період з 27.06.00 р. коли показники складали 11337м3 до 26.11.02р.(установки лічильника після ремонту та повірки) відповідно до п. 9, 13, 29 Правил, ВАТ "Запоріжгаз" проводив нарахування за послуги з газопостачання за нормами споживання встановлені постановою КМУ від 08.06.1996 року «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності лічильників газу». Неодноразові перевірки з питання вірного нарахування за спожитий природний газ з боку ВАТ "Запоріжгаз" порушень не виявили.

Борг виник з 2000 року оскільки плата за спожитий природний газ відповідачем проводилася не в повному обсязі ніж було спожито , а саме:

- в 2000 році нараховано - 311,97грн. сплачено - 80 грн.;

- в 2001 році нараховано - 544,23грн. сплачено - 200 грн.;

- в 2002 році нараховано - 526,21грн. сплачено - 160 грн.;

- в 2003 році нараховано - 337,06 грн. сплачено - 423,07 грн.;

- в 2004 році нараховано - 416,52 грн. сплачено - 370,1 грн.;

Про наявність боргу за спожитий природний газ відповідачка знала завжди, про що свідчить численне листування, та часткова, періодична сплата боргу у 2003, 2007 та 2008 роках, також попередження від 14.09.2006 р. на суму 891,45 грн. станом на 05.09.2006 р. та від 05.02.09 р. на суму 973,09 грн. станом на 13.01.2009р., яке підписано відповідачем в день укладення договору.

Доводи відповідача про не проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2002 року не приймаються до уваги, оскільки ця обставина не доведена відповідачкою в судовому засіданні.

Посилання позивача на те, що заборгованість нею сплачена не мають під собою підгрунття, оскільки з 2000 року плата здійснюється винятково за показниками лічильника по існуючим тарифам.

Відповідно до п.п. 2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З 26.11.1996 р. до 27.06.00 р., та з 26.11.02 р.розрахунок обсягу наданих відповідачу послуг з газопостачання здійснювався позивачем винятково за показниками лічильника по існуючим тарифам.

За період з 27.06.00 р. до 26.11.02 р.(установки лічильника після ремонту та повірки) на підставі акту №1227 про несправність лічильника газу, відповідно до п.9, 13, 29 Правил, ВАТ "Запоріжгаз" проводив нарахування за послуги з газопостачання за нормами споживання встановлені постановою КМУ від 08.06.1996 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності лічильників газу».

Неодноразові перевірки, які проводилися за зверненнями відповідача в обласний виконавчий комітет, до міського голови, прокуратуру та інші інстанції, щодо неправомірності нарахування за нормами споживання, не виявили в діях ВАТ "Запоріжгаз" порушень діючого законодавства.

Відповідно до п.4 Правил, послуги з газопостачання надаються споживачем на підставі укладеного між ним та газопостачальною організацією договору про надання населенню послуг з газопостачання ”, типова форма якого затверджена НКРЕ від 04.01.2000р. та постановою КМУ від 05.07.06р. №938.

29.11.2002р. між ВАТ „Запоріжгаз” та ОСОБА_1 був укладений договір № 39537 „Про надання населенню послуг з газопостачання” де у п.4.8 узгоджена заборгованість станом на 01.12.2002р. у розмірі 872грн.15коп., та 973,09грн. станом на 13.01.09р. в договорі від 05.02.2009р.

На підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею боргу або іншого обов’язку. Після переривання, строк позовної давності починається заново; час, що минув до перерви, не зараховується в новий термін. Під визнанням боргу маються на увазі які-небудь дії, що свідчать про це. Ними можуть бути часткова сплата боргу, а також здійснення інших дій, що підтверджують факт визнання боржником вимог кредитора.

У даному випадку, відповідач підтвердила існуючу заборгованість перед ВАТ ”Запоріжгаз” у розмірі 872 грн.15 коп., та 973,09 грн., узгодивши борг в п. 4.8. та 26 Договору та сплативши протягом 2003 р. 423 грн. 07 коп. при річних нарахуваннях 337грн. 06 коп., тим самим перервали перебіг позовної давності. ВАТ "Запоріжгаз" звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 887,37 грн., станом на 05.02.09 р., але 03.06.09 р. у судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги в яких ВАТ "Запоріжгаз" зменшує позовні вимоги в зв’язку з частковою оплатою суми боргу та просить стягнути з відповідача 800,08 грн. та судові витрати.

Доводи відповідача та її представника про те, що на момент укладення договору №39537 від 29.11.2002 р., та від 05.02.2009 р. заборгованість за спожитий газ не існувала не приймаються судом до уваги, оскільки з боку відповідача не надано суду даних про погашення заборгованості в повному обсязі, як не надано жодного доказу з підтвердження вище ними зазначеного. Крім того всі доводи відповідача та його представника спростовуються наданими позивачем доказами.

Аналізуючи вищевикладене в сукупності суд дістає висновку, що заборгованість підлягає стягненню, також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України на рахунок відповідачів слід віднести і судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,88, 209,212,214-215 ЦПК України, ст..ст.230,264,267,530,526 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (р/р № 260343010497 філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” м.Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 03345716 ) заборгованість за спожитий природний газ в сумі 800( вісімсот ) гривень 08копійок та судові витрати на загальну суму 81грн.00коп. ( з них 51грн.00коп. – судовий збір, 30грн.00коп.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді – на р/р 26004301157828 до Філії „Запорізького Центрального відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, ЄДРПОУ 03345716).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя : Л.Г. Артемова