Рішення № 59074443, 13.07.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1438/16-ц

Провадження по справі № 2/752/2362/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2016 року представник ПрАТ «Інтернафтогазбуд» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2011 року між ПАТ «Український інноваційний банк» та ЗАТ «Інтернафтогазбуд», правонаступником якого є ПрАТ «Інтернафтогазбуд», укладено договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 4736, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит на умовах не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 11 000 000,00 грн. на термін до 21.02.2014 року включно для придбання Позичальником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем та Банком 25.02.2011 року укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заяць І.О. за реєстр. № 831. Згідно Іпотечного договору предметом іпотеки стали нежилі приміщення в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 51841639 від 20.01.2016 року, позивачу стало відомо, що предмет іпотеки було відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. за реєстр. № 827.

З огляду на те, що листом № 4924/0/2-15 від 19.11.2015 року ПрАТ «Інтергафтогазбуд» повідомлено про те, що Банк відступив права вимоги за Кредитним договором ТОВ «Оптимум Фактор», позивач прийшов до висновку, що продавцем предмета іпотеки є ТОВ «Оптимум Фактор».

Водночас, зважаючи на те, що позивач вважає, що ТОВ «Оптимум Фактор» в день укладення спірного договору купівлі-продажу не надано нотаріусу документального підтвердження про письмове повідомлення позивача - іпотекодавця за 30 днів до здійснення правочину відчуження про свій намір продати іпотечне майно ОСОБА_1, або будь-якій особі покупцеві, чим порушено встановлений ст. 38 Закону України «Про іпотеку» обов'язковий порядок продажу іпотечного майна, наявні підстави для визнання договору купівлі-продажу предмету іпотеки, укладеного між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, в свою чергу визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу зумовлює скасування відповідного рішення приватного нотаріуса КМНО Мінюкової-Кручиної Т.П. та внесеного нотаріусом запису про державну реєстрацію права.

За клопотанням позивача протокольною ухвалою суду від 01.06.2016 року ОСОБА_2 залучено до справи як співвідповідача.

01.06.2016 року від сторони позивача надійшла заява про зміну предмета позову. В обґрунтування якої представник позивача посилався на те, що ОСОБА_2 05.02.2016 року набув право власності, у зв'язку з передачею ОСОБА_1, предмета іпотеки в забезпечення за відповідним договором від 21.01.2016 року № 115, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., та на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя від 05.02.2016 року № 375, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.11.2015 року, матиме наслідком недійсність наступних, після 19.11.2015 року, правочинів вчинених щодо предмета іпотеки, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, посвідчений 19.11.2015 року приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., за реєстровим № 827, скасувати відповідне рішення приватного нотаріуса КМНО Мінюкової-Кручиної Т.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також запис про право власності; визнати недійсним договір іпотеки від 25.02.2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, скасувати відповідне рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запис про іпотеку; визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.02.2016 року, скасувати відповідне рішення приватного нотаріуса КМНО Войтовського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, у відповідності до заяви про зміну предмета позову. Додатково зазначила, що вважає, що приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П. грубо порушено норми законодавства при зверненні стягнення на іпотечне майно, оскільки ТОВ «Оптимум Фактор», як іпотекодержатель, не повідомив у 30-денний термін іпотекодавця ПрАТ «Інтернафтогазбуд» про намір здійснити відчуження іпотечного майна ОСОБА_1, що не було перевірено нотаріусом. На підставі викладеного, також просила визнати недійсними всі наступні правочини вчинені після 19.11.2015 року щодо предмета іпотеки, а також рішення державних реєстраторів, прийняті відповідно до вчинених нотаріальних дій.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що сторонами при укладенні договорів від 19.11.2015 року, було дотримано вимоги ст. 24 ЗУ «Про іпотеку», зокрема листом від 19.11.2015 року за № 4994/0/2-15, ПАТ «Український інноваційний банк», як первісний іпотекодержатель, повідомив ПрАТ «Інтернафтогазбуд» про відступлення прав за іпотечним договором, й відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, новому кредитору та новому іпотеко держателю - ТОВ «Оптимум Фактор». Крім того, зазначив, ОСОБА_1 у повному обсязі виконано вимоги та умови Договору купівлі-продажу від 19.11.2015 року № 827, а саме останній прийняв нерухоме майно від ТОВ «Оптимум Фактор», і сплатив за нього обговорену грошову суму у розмірі 8 020 000,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2015 року та платіжним дорученням від 19.11.2015 року, що за своєю правовою природою фактично є погашенням заборгованості ПАТ «Інтернафтогазбуд» перед ПАТ «Український інноваційний банк». Що стосується визнання недійсними іпотечного договору від 21.01.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.02.2016 року за реєстровим номером № 375, то зазначив, що вказані договори укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відповідні рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запис про іпотеку та обтяження є правомірними, а отже, не підлягають скасуванню.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність, та провести розгляд справи у його відсутність.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, відповідно до законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що 25.02.2011 року між ПАТ «Український інноваційний банк» та ЗАТ «Інтернафтогазбуд», правонаступником якого є ПрАТ «Інтернафтогазбуд» було укладено Кредитний договір № 4736 (а.с. 144-153).

Згідно п. 3.2.1. зазначеного Кредитного договору, кредитний використовується Позичальником на придбання нерухомості (нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1) в сумі 8 000 000,00 (вісім мільйонів) гривень 00 коп. та на поповнення оборотних коштів в сумі 3 000 000,00 (три мільйони) гривень 00 коп.

Відповідно до Договору купівлі-продажу майна від 25.02.2011 року, укладеного між ЗАТ «Побутрембуд» (Продавцем) та ЗАТ «Інтернафтогазбуд» (Покупцем), Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність належну Продавцю на праві власності 91/100 частину майнового комплексу, а саме нежилі приміщення в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 154-156).

Передача вказаного нерухомого майна у власність ЗАТ «Інтернафтогазбуд», підтверджується Актом прийому-передачі до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2011 року. (а.с. 157)

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 4736 від 25.02.2011 року, 25.02.2011 року між ЗАТ «Інтернафтогазбуд» (Іпотекодавець) та ПАТ «Український інноваційний банк» (Іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір, предметом якого сторонами визначено нерухоме майно, а саме нежилі приміщення в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 158-163).

У зв'язку з неналежним виконанням ПрАТ «Інтернафтогазбуд» зобов'язань за Кредитним договором № 4736 від 25.02.2011 року, ПАТ «Український інноваційний банк» 19.06.2015 року було направлено позивачу повідомлення, про необхідність, у відповідності до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», виконати порушене зобов'язання у тридцятиденний строк або, на виконання ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» передати добровільно предмет іпотеки у власність Іпотекодержателя. Крім того, попереджено Іпотекодавця, що у випадку невиконання зобов'язань щодо сплати наявної заборгованості, Іпотекодержатель буде змушений ініціювати процедуру примусового стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 171-173)

Згідно Договору факторингу від 19.11.2015 року укладеного між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Оптимум Фактор», ПАТ «Український інноваційний банк» передало своє право грошової вимоги до ПрАТ «Інтернафтогазбуд» за Кредитним договором № 4736 від 25.02.2011 року зі всіма змінами і доповненнями до нього ТОВ «Оптимум Фактор». (а.с. 182-188).

Згідно Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 19 листопада 2015 року, ПАТ «Український інноваційний банк» відступило право вимоги за Іпотечним договором від 25.02.2011 року ТОВ «Оптимум Фактор». (а.с. 189-196).

19.11.2015 року між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, відповідно до статті 38 ЗУ «Про іпотеку», укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежилих приміщень та нежилих будівель майнового комплексу), згідно якого ТОВ «Оптимум Фактор» зобов'язалося передати у власність ОСОБА_1, нежилі приміщення в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать іпотекодавцю - ЗАТ «Інтернафтогазбуд» (а.с. 126-129).

Передача вказаного нерухомого майна у власність ОСОБА_1, підтверджується Актом прийому-передачі до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2015 року. (а.с. 130)

Крім того, як встановлено судом зі змісту заяви про зміну предмета позову, а також довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 було здійснено відчуження нежилих приміщень в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1,ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п. 7 вищезазначеної Постанови правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Разом з тим, чинне законодавство не пов'язує неналежне виконання іпотекодержателем обов'язку щодо письмового повідомлення іподекодавця у 30-дений термін про укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з недійсністю вказаного правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні визначені законом підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, посвідченого 19.11.2015 року приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., за реєстровим № 827, та підстави для застосування наслідків недійсності вказаного правочину, а посилання представника позивача на продаж ОСОБА_1 нежилих приміщень в літері «А», та нежилі будівлі в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за заниженою ціною не співвідносять з обраним способом захисту порушених прав.

Крім того, враховуючи, що позивач як підставу заявлених вимог щодо визнання недійсними договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за реєстровим № 375, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.02.2016 року, і пов'язаних з ними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, посилався на недійсність договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Оптимум Фактор» та ОСОБА_1, посвідченого 19.11.2015 року приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., за реєстровим № 827, вимоги у вказаній частині також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 203, 215 ЦК України, п.п. 5, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, ст.ст. 10,11,60,88,208,213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", про визнання недійсним договору купівлі-продажу, договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2016 року, в рамках розгляду цивільної справи № 752/1438/16-ц, щодо заборони ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на відчуження нежилих приміщень в літері «А», та нежилих будівель в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 781548980000), що належать на праві власності ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1)

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2016 року, в рамках розгляду цивільної справи № 752/1438/16-ц, щодо заборони ОСОБА_2, державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та будь-яким іншим особам вчиняти дії з відчуження нежилих приміщень в літері «А», та нежилих будівель в літерах «В», «Г», «Д», «Ж», «Н», «П», загальною площею 5008,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 781548980000), що належать на праві приватної власності ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.