Ухвала суду № 59072705, 14.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5654/15-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.ОПровадження № 22-ц/780/3117/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 14.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кашперської Т.Ц.,Лащенка В.Д.,

при секретарі: Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року скаржник ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що 13 лютого 2014 року Бориспільський міськрайонний суд видав виконавчий лист №2/359/382/2013 про стягнення з неї на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу за кредитним договором в розмірі 21383 гривень 80 копійок. Постановою головного державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ від 28 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження №47365885 з виконання цього виконавчого документа. Однак він був предявлений до виконання після закінчення строку, передбаченого п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження». У звязку з цим ОСОБА_2 просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ, що полягають у відкритті виконавчого провадження, та скасувати постанову, винесену ним 28 квітня 2015 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року у задоволені скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, посилаючись на її незаконність, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ВДВС Бориспільського МГУЮ в Київській області неправомірно було прийнято виконавчий лист №2/359/382/2013 від 13.02.2014 року, а стягувач не має право на свій розсуд змінювати місце повторного предявлення виконавчого документа.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглянувши скаргу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ПАТ АБ «Укргазбанк» виконавчий документ предявив до виконання у строки визначені п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для визнання незаконними дій головного державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ, що полягають у відкритті виконавчого провадження та скасування постанови відсутні.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими-нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи та інші виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст.23 цього Закону строк предявлення виконавчого документа до виконання переривається предявленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предявлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Встановлено, що 13 лютого 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист №2/359/382/2013 (а.с.10) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу за кредитним договором в розмірі 21383 гривень 80 копійок.

Встановлено, що рішення суду набрало законної сили 23 грудня 2013 року. З відміток у виконавчому документі (а.с.11) вбачається, що він був предявлений до виконання, однак 25 березня 2015 року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». З наступного дня розпочався перебіг строку його предявлення до виконання. Цей строк повинен був закінчитись 25 березня 2016 року.

З копії заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» №11031/3382/2015 (а.с.9) вбачається, що цей виконавчий документ був предявлений до виконання 24 квітня 2015 року. Ця обставина свідчить про те, що стягувач не пропустив строк, передбачений п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ від 28 квітня 2015 року (а.с.4) відкрито виконавче провадження №47365885 з виконання виконавчого листа №2/359/382/2013, виданого 13 лютого 2014 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу за кредитним договором в розмірі 21383 гривень 80 копійок.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог скаржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що ВДВС Бориспільського МГУЮ в Київській області неправомірно було прийнято виконавчий лист №2/359/382/2013 від 13.02.2014 року, не заслуговують на увагу оскільки державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження після закінчення строку предявлення виконавчого документу до виконання, оскільки скасована постанова про відкриття виконавчого провадження Ірпінського ДВС, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження постанова ВДВС Ірпінського МУЮ скасована не була та державний виконавець ВДВС Бориспільського МУЮ діяв в межах законодавства при винесенні оспорюваної постанови.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в ухвалі не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року залишити без змиін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: