Постанова № 59071627, 15.07.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6915/16-а

2-а/357/227/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області про визнання протиправним рішення та зобовязання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона має статус потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, проживає в м.Білій Церкві, в лютому 2016 року звернулася до відповідача щодо призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але їй було в цьому відмовлено в звязку з тим, що відповідачем визнано недостатніми надані нею документи та запропоновано їй надати уточнюючі довідки про період проходження нею служби у в/ч № 17442 з 15.11.1985 року по 12.09.1987 року і в в/ч № 45586 з 12.09.1987 року по 28.11.1988 року, також у в/ч № 22060 з 28.11.1988 року по 23.01.1993 року із зазначенням місця розташування та дислокації військових частин, такі документи вона надати не може, оскільки військові частини дислокувались в Германії, архіви в/ч № 22060 знаходяться в м. Тбілісі, на її запити відповіді не отримано. Відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправною, оскільки вона постійно проживає в м. Білій Церкві з 21.04.1988 року, тут народилися її діти, вона надала відповідачу всі необхідні документи для призначення пенсії. А тому позивач просила суд визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та нарахуванні їй пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобовязати відповідача призначити та нарахувати їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з моменту звернення за призначенням пенсії.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати протиправним рішення управління ПФУ в м. Білій Церкві від 18.05.2016 року № 68/857 про відмову у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; зобовязати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з моменту звернення за призначенням пенсії.

Представник відповідача позов не визнав, в суді пояснив, що позивач дійсно звернулася 19.02.2016 року до управління ПФУ в м.Білій Церкві за призначенням пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивачем не було документально підтверджено факту її проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, що є необхідною умовою для призначення такої пенсії, то відповідачем було правомірно їй відмовлено у призначенні пенсії за віком, рішення відповідача винесено з дотриманням умов чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідка, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, позивач ОСОБА_1 народилася 09.07.1963 року, зареєстрована і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, 19.02.2016 року звернулася із письмовою заявою до управління ПФУ в м. Білій Церкві щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за рішенням відповідача від 18.05.2016 року за № 68/857 їй було відмовлено в призначенні цієї пенсії в звязку з тим, що вона не надала документів, якими підтверджується факт її проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, що є необхідною умовою для зниження пенсійного віку.

Наведене стверджується копіями паспорта позивача /а.с.7-8/, її заяви до управління ПФУ в м. Білій Церкві /а.с.73-74/ та рішення про відмову у призначенні пенсії /а.с.20-21/.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілим особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік знижується на 2 роки та додатково 1 рік за кожні три роки проживання або роботи, але не більше 5 років.

Згідно ст.11 цього Закону до потерпілих від Чорнобильської кататсрофи належать в т.ч. особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Як передбачено п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.01.97 р. № 51, та згідно ст.14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживають, або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали, чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років, видаються посвідчення потерпілого 4 категорії.

Відповідно до ч.4 ст.65 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та п. 10 вказаного вище Порядку видача посвідчень провадиться МНС, РМ республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Як передбачено ч.3 ст.65 Закону та п.2 вищенаведеного Порядку, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, іншими актами законодавства.

Отже, документом, який надає право на користування пільгами, передбаченими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в т.ч. і пільгами на призначення пенсії за ст.55 цього Закону, згідно вищенаведених правових норм є посвідчення потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус потерпілого 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення серії В-П за № 495766, яке видано їй Київською облдержадміністрацією 22.12.1995 року.

Згідно ст.15 вказаного вище Закону підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях, а видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення проводиться органами місцевого самоврядування.

Аналогічне положення міститься в п.10 Порядку, де зазначено про те, що посвідчення потерпілого 4 категорії видаються на підставі довідки встановленого зразка /додаток № 7/, яка видається органами місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, позивачу було відмовлено відповідачем в призначенні пенсії в звязку з тим, що вона не надала документів про проживання або роботу на території радіоактивного забруднення /в м. Білій Церкві/ станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років.

Але відмову відповідача з цих підстав суд вважає необгрунтованою.

Згідно довідки управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради /а.с.18/ ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09.07.1980 року по теперішній час.

Отже, уповноваженим органом місцевого самоврядування позивачу видано відповідну довідку про місце її проживання.

Як вбачається з довідки Білоцерківського обєднаного міського військового комісаріату від 11.02.2016 року /а.с.18/, ОСОБА_1 дійсно з 20.07.1982 року по 23.01.1993 року знаходилася на військовій службі в Збройних Силах, а згідно архівних довідок /а.с.51-53/ позивач проходила службу в м. Білій Церкві, з 16.10.1985 року по квітень 1988 року у військовій частині в Германії.

У позивача зберігся відпускний квиток з військової частини п/п 17442 від 21.04.1988 року № 26 /а.с.22/ про те, що вона звільняється у декретну відпустку з виїздом в СРСР з 22.04.1988 року по 29.05.1988 року.

До позовної заяви позивачем додано також наступні документи: копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 сина позивачки, який народився 25.05.1988 року в м. Білій Церкві /а.с.16/; 17.06.1989 року в м. Києві зареєстровано шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після укладення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_4, а 23.08.1990 року народилася дочка позивачки ОСОБА_5 також в м. Білій Церкві, що стверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про народження дитини /а.с.13, 15/.

З матеріалів справи також вбачається, що 18.08.1988 року саме Білоцерківським міським судом розглядалася справа за позовом ОСОБА_3 /дошлюбне прізвище позивачки/ до ОСОБА_6 про встановлення батьківства та стягнення аліментів щодо сина позивачки ОСОБА_2, про що свідчить виписка з рішення суду /а.с.17/.

Відповідно до довідки КЗ Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 02.06.2016 року /а.с.19/, син позивачки ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_5 спостерігалися лікарем-педіатром дільничим після виписки з пологового будинку.

В судовому засідання була оглянута амбулаторна картка позивачки, згідно якої вона спостерігається у медичних закладах міста Білої Церкви з 27.04.1988 року.

В матеріалах справи міститься цілий ряд листів на імя позивачки з військових частин за період з жовтня 1988 року по 1993 рік стосовно стягнення аліментів за рішенням суду на її користь, надання їй відпустки по догляду за дитиною та щодо виплати допомоги по догляду за дитиною /а.с.23-41/, всі листи адресові ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 /на даний час вулиця Привокзальна/.

Як пояснила в суді позивач, з квітня 1988 року і по даний час вона постійно проживає у місті Білій Церкві, народила двох дітей, перебувала у відпустці по догляду за дітьми, на військову службу вже не повернулася, в січні 1993 року звільнена в запас за сімейними обставинами.

З показів свідка ОСОБА_7 сусідки позивача, слідує, що позивач виїздила з міста Білої Церкви тільки на період роботи медсестрою, перед народженням першої дитини в квітні 1988 року вона повернулася до міста і з того часу постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дані покази приймаються судом до уваги, оскільки не суперечать зібраним по справі доказам.

За ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

А тому суд приходить до висновку, що наданими доказами, на які вказано вище в постанові, підтверджується той факт, що позивач проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, до якої належить і м.Біла Церква, станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років /з квітня 1988 року/, що є підставою для оформлення їй відповідної довідки /додаток № 7/, яка в свою чергу є підставою для видачі посвідчення потерпілого 4 категорії.

Отже, належність до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, як було вказано вище, є достатнім доказом того, що дана особа проживала або працювала на території зони радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, оскільки тільки за цих умов уповноваженим органом на підставі перевірки наданих документів може бути видане посвідчення потерпілого.

Ні на час звернення позивачки із заявою про призначення пенсії до відповідача, ні на час розгляду справи в суді, факту необґрунтованої видачі посвідчення потерпілого 4 категорії позивачці уповноваженим на те органом встановлено не було.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року за № 22-1 /в редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 року № 13-1/, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Позивачем було надано до управління ПФУ в м. Білій Церкві посвідчення потерпілої особи та довідку про її місце проживання /реєстрації/, видану уповноваженим органом місцевого самоврядування, на що вказано вище, також нею було надано і інші документи, необхідні для призначення пенсії за віком.

Сумнів у відповідача викликав факт проживання позивачки на території зони радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, тобто, фактично під сумнів відповідачем поставлено правомірність видачі уповноваженим органом посвідчення потерпілого 4 категорії, а перевірка цих фактів виходить за межі компетенції відповідача.

Саме така позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2006 року та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 року по справі № К-42596/09.

В звязку з наведеним суд вважає протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки, як зазначено вище в постанові, вона має статус потерпілої він наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, посвідчення видане уповноваженим органом, а наявність посвідчення свідчить про те, що позивач проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років станом на 01.01.1993 року.

Крім того, позивачем надано і інші належні докази на підтвердження факту її проживання в м. Білій Церкві.

Отже, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 19.02.2016 року,тобто, з моменту її звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Керуючись ст.ст. 11, 14,15, 55, 65 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року за № 22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846 /в редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 року № 13-1/, ст.ст. 6, 17, 69, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області від 18.05.2016 року за № 68/857 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Білій Церкві Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення за призначенням пенсії з 19 лютого 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_8