Рішення № 59066164, 12.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/8185/14-ц Головуючий суддя І інстанції Бабенко Ю. П.

Провадження № 22-ц/790/2553/16 Суддя доповідач Трішкова І.Ю.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря Сотнікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ Брокбізнесбанк звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 455А-60 від 29.02.2008 року в розмірі 20480,50 доларів США та 125020 грн., посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_4 неодноразово порушувались умови договору кредиту в частині своєчасного повернення суми кредиту з нарахованими відсотками, а відповідачка ОСОБА_3 не виконує своїх зобовязань за договором поруки як солідарний боржник.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2015 року позов задоволений.

З ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ПАТ Брокбізнесбанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 20480,50 доларів США та 125020 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі по 1827 грн. з кожного.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2016 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права; судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 29.02.2008 року між АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 445А-60, згідно якого ОСОБА_4 отримав у позивача кредит в сумі 29823 доларів США на придбання транспортного засобу Опель «Вектра» зі сплатою 12,5 % відсотків річних з кінцевим строком повернення 28 лютого 2015 року. Також 29.02.2008 року між АТ «Брокбізнесбанк» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 445а-60-2, згідно якого ОСОБА_3 зобовязалась відповідати за виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань за вказаним кредитним договором у повному обсязі як солідарний боржник.

Позивач зазначав, що у звязку з порушенням відповідачами своїх зобовязань станом на 10.07.2015 року виникла заборгованість: заборгованість за кредитом - 4820,95 доларів США, заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами - 515,17 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 8203,11 доларів США, пеня за прострочення сплати відсотків - 328,36 доларів США, 3% річних за основною сумою кредиту - 134,64 доларів США, 3% річних за процентами - 5,40 доларів США, штраф за порушення умов кредитного договору та договору застави - 6- 72,87 доларів США, штраф за кожен день прострочення основного зобовязання - 98900 грн., штраф за кожен день прострочення сплати процентів-26120 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні доведено порушення відповідачами своїх зобовязань, а тому задовольнив позовні вимоги.

Судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи; судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції було ухвалено на підставі тих розрахунків, які надані позивачем. Оскільки рішення суду ухвалювалось у відсутності відповідачів, доводи останніх щодо неправильності проведення розрахунків судом першої інстанції не перевірялись.

Відповідачем ОСОБА_4 в апеляційну інстанцію надані копії квитанцій, з яких вбачається, що ним проводилось погашення заборгованості за кредитним договором ( т.2 а.с.233-244).

Як вбачається з квитанції від 13.08.2008 року ОСОБА_4 здійснив оплату у сумі 20000 грн., які банк конвертував у 4128,31 доларів США, але у розрахунку заборгованості відсутня зазначена сума сплати.

Представник позивача не зміг пояснити, яким чином була зарахована зазначена сума сплати за кредитним договором.

Крім того, з наданих квитанцій та розрахунку вбачається, що банк несвоєчасно здійснював зарахування отриманих грошей в рахунок виконання зобовязань по договору. Через несвоєчасне зарахування позивачем отриманих від відповідача грошей в рахунок погашення тілу кредиту та відсотків, позивач завищував базу нарахування процентів, а також нараховував неустойку за прострочку виконання.

13.12.2008 року відповідачем було сплачено через касу банку 2690,31 грн. та 1427,43 грн., але у розрахунку заборгованості вказується, що оплати були зроблені лише 15.12.2008 року.

07.04.2009 року відповідачем було зроблено оплату через касу банку 1563,12 грн. для погашення кредиту. У розрахунку відсутня дата 07.04.2009 року, а зараховані кошти лише 13.04.2009 року.

08.05.2009 року відповідач здійснив оплату за кредитом у сумі 1563,12 грн., але зарахована ця сума була тільки 13.05.2009 року.

14.08.2009 року відповідач сплатив 4356,13 грн., зарахована сума тільки 20.08.2009 року.

Відповідач ОСОБА_4 звертався до ПАТ Брокбізнесбанк з проханням провести перерахунок заборгованості за кредитним договором, про що було направлено листа ( т.2 а.с.55-56). Лист був направлений 10.12.2014 року , що підтверджується чеком відділення поштового звязку.

Також судова колегія приймає доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не були повідомлені належним чином про процес ліквідації банку , а також зміну рахунку, на який треба проводити всі платежі за кредитним договором.

З виписки по рахункам за період з 29.02.2008 року по 21.07.2012 року та за період з 21.07.2012 року по 06.08.2014 року вбачається , що передбачений пунктом 10 Кредитного договору рахунок №220350095611 для зарахування погашення кредиту був в односторонньому порядку закритий банком з 21.07.2012 року, а був відкритий рахунок №22031032452001, який діяв з 21.07.2012 року по 06.08.2014 року.

Передбачений кредитним договором рахунок для сплати процентів №220800095611 також був закритий з 21.07.2012 року та відкритий рахунок №22086032452001.

Відповідно до Постанови правління НБУ від 10.06.2014 року №339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк у позивача була відкликана банківська ліцензія.

Згідно ст.47 Закону України Про банки та банківську діяльність з моменту відкликання банківської ліцензії банк позбавляється права ведення поточних рахунків, що були відкриті для зарахування оплати за кредитними договорами.

З відповіді Національного банку України від 04.03.2016 року вбачається, що листом від 19.11.2015 року №7778/025 АТ БРОКБІЗНЕСБАНК повідомив Національний банк України про припинення діяльності відділень банку з 30.10.2015 року в тому числі Харківського регіонального відділення банку.

Харківське регіональне відділення банку було виключено з Державного реєстру банків 20.11.2015 року на підставі вищезазначеного повідомлення та наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК від 30.10.2015 року №74 Про припинення діяльності відділень АТ БРОКБІЗНЕСБАНК.

Після відкликання банківської ліцензії банк повертає банківську ліцензію до Національного банку України і не може надавати банківські послуги, в тому числі здійснювати касові операції.

В листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК з заявою, де зазначив, що не може виконати умови кредитного договору, оскільки Харківська філія ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК закрита та закриті рахунки, через які повинно проводитись погашення заборгованості за кредитним договором, що унеможливлює належне виконання зобовязання.

Пояснення представника позивача про те, що номери змінених рахунків розміщені в колишньому приміщенні філії, нічим не підтверджені.

Також судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій за порушення пунктів 4.2.6. Кредитного договору та п.2.1.4. договору застави, які стосуються страхування предмету застави.

Відповідач надав суду лист від 14.11.2014 року, з п.1 додатку якого вбачається, що звертаючись до позивача, ОСОБА_4 надав оригінали довідок зі страхових компаній про укладання у 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роках договорів страхування автомобіля Opel Vectra, державний номер НОМЕР_1 на умовах повне КАСКО 100% вартості транспортного засобу, за якими вигодонабувачем є БРОКБІЗНЕСБАНК, та про повну та своєчасну сплату платежів за договорами страхування.

Позивач не надав доказів того, що ОСОБА_4 допускав порушення строків сплати страхових платежів, у звязку з чим були застосовані штрафні санкції.

Також суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача щодо нарахування 3% річних на суму заборгованості за кредитним договором відповідно до положень ст.625 ЦК України. При цьому суд не звернув уваги на практику, яка склалася і міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, де зазначено, що кредитним договором передбачені штрафні санкції за порушення умов виконання договору, які позивач просив стягнути, а тому положення ст.625 ЦК України в даному випадку не застосовуються.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі.

Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Оскільки позивач не надав суду докази щодо наявності заборгованості за кредитним договором, розміру такої заборгованості та підстав нарахування штрафних санкцій, рішення суду щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафних санкцій у звязку з порушенням строків виконання зобовязання є передчасним і грунтується на припущеннях.

Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Так як дане рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного зясування обставин , що мають значення для справи, воно підлягає скасуванню.

З огляду на надані докази судова колегія вважає, що на даний час відсутні дані про розмір чи наявність заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2012 року скасувати.

Публічному акціонерному товариству БРОКБІЗНЕСБАНК відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у повному обсязі.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: