Ухвала суду № 59066152, 19.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/22989/14-к Головуючий 1 інстанції: Омельченко К.О.

Провадження № 11кп/790/1591/16 Доповідач: Мозговий О.Д.

Категорія: ч.1 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Мозгового О.Д.,

суддів - Плетньова В.В., Савенко М.Є.,

при секретарі - Репкіній М.Ю.,

за участю прокурора - Мазепіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу засудженого на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2016 року, матеріали кримінального провадження №638/22989/14-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2016 року задоволено клопотання прокурора про заміну засудженому міри покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт.

В ухвалі суду вказано, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 12.01.2015 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до міри покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 гривень, що становить 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зазначений вирок суду набрав законної сили 12.02.2015 року.

У відповідності з ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили, і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Однак засуджений ОСОБА_1 у визначений ст.26 КВК України строк без будь-яких поважних причин не сплатив визначену вироком суду суму штрафу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК України.

Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст.53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять встановлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Згідно з положеннями до п.4 ч.2 ст.539 КПК України у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України) клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.

04.09.2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 у порядку виконання вироку суду про заміну засудженому міри кримінального покарання у виді штрафу на міру кримінального покарання у виді громадських робіт відносно ОСОБА_1, якого вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 12.01.2015 року засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до міри покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень, так як останній до теперішнього часу, (як вказано в поданні) без будь-яких поважних причин не сплатив визначену вироком суду суму штрафу.

При таких обставинах у клопотанні прокурор просив суд, на підставі ч.5 ст.53 КК України, замінити ОСОБА_1 несплачену суму штрафу в розмірі 850 гривень на покарання у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і це клопотання прокурора було задоволено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги засуджений вказує, що не приймав участь в судовому засіданні у суді першої інстанції про заміну йому штрафу на громадські роботи у звязку з тим, що на адресу його проживання судом не направлялися повідомлення про час та місце проведення судового засідання.

Крім того, як вказує апелянт, в матеріалах провадження відсутні зворотні повідомлення про отримання ним судових повісток.

Тобто, на його думку, судом першої інстанції грубо були порушені норми процесуального права та його права, оскільки він не був повідомлений про судове засідання.

Висновки суду першої інстанції, на його думку, про те, що засудженим не було сплачено покладеного на нього штрафу, не відповідають дійсності, оскільки він сплатив зазначений штраф ще 23.01.2016 року, про що свідчить копія квитанції.

Крім того, оскаржуваною ухвалою визначено покарання у виді 50 годин громадських робіт, що не відповідає ч.2 ст.56 КК України, згідно якої покарання у виді громадських робіт встановлюється на строк від 60 до 240 годин.

Визначене покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян не може бути замінено на 50 годин громадських робіт.

Також, апелянт зазначає, що заміна покарання погіршує становище засудженого, оскільки громадські роботи є більш суворим видом покарання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, підставою для направлення до суду прокурором прокуратури Дзержинського району м. Харкова подання про заміну покарання ОСОБА_1 у виді штрафу на 50 годин громадських робіт послугувало те, що він начебто не виконав вирок суду Дзержинського району м. Харкова від 12.01.2015 року, яким він засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грнивень.

Дане подання прокурора було розглянуто судом першої інстанції 06.04.2016 року без участі засудженого ОСОБА_1, і в ухвалі суд вказав, що оскільки ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.26 КВК України не сплатив призначений йому штраф у місячний строк, не представив документу про виконання в цій частині вироку, то суд вирішує питання про заміну йому покарання на 50 годин громадських робіт.

Але таке рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки не було встановлено фактичних даних про те, що ОСОБА_1 ще 23.01.2015 року на виконання вироку суду від 12.01.2015 року сплатив цей штраф, про що свідчить квитанція про сплату цього штрафу (а.с.35).

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання прокурора по суті не було дотримано вимог КПК України, а саме, не повідомлення ОСОБА_1 про день і час розгляду клопотання по суті, від чого він був позбавлений можливості повідомити суд про виконання вимог вироку, яким він був визнаний винним.

У матеріалах провадження знаходяться повідомлення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду подання прокурора, але вони були повернути до суду у звязку з закінченням терміну зберігання.

Усе це свідчить про те, що суд першої інстанції, розглядаючи подання прокурора, не належним чином повідомив ОСОБА_1 про дату та місце розгляду цього подання, і він був позбавлений можливості доступу до правосуддя, та захисту своїх інтересів у суді.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, ще 23.01.2015 року сплативши штраф у 850 гривень, виконав вимоги вироку від 12.01.2015 року, у звязку з чим ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2016 року необхідно скасувати, і відмовити прокурору у його клопотанні про заміну засудженому штрафу на виправні роботи, оскільки ним не доведено, що засуджений ОСОБА_1 не виконав рішення суду про призначення йому покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 418,4 19, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2016 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова (Харківської місцевої прокуратури №1) про заміну ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в 850 гривень на 50 годин громадських робіт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя

Судді -