Ухвала суду № 59064819, 20.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/549/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1271/2016

Головуючий в 1 інстанції Данилів С.В.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Агєєва О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2016 року про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року задоволений позов ПАТ «ВБР» стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № IKIPG3.110704.001 від 12 березня 2013 року на суму 97 271, 14 грн.

11 квітня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з заявою про розстрочку виконання цього рішення.

Ухвалою суду від 12 квітня 2016 року вказана заява прийнята судом та призначена до розгляду.

06 травня 2016 року заявниками подане клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Своє клопотання мотивували тим, що шляхом ухвалення постанови №13 від 03.07.2015 року Пленум Верховного Суду України прийняв рішення про звернення до Конституційного суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України. Ухвалою Конституційного суду України у справі №1-26/2016 від 10.02.2016 року було відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оскільки позивачем у справі є ПАТ Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 банк розвитку» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому вважають, що внаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними будь-які дії Фонду від імені позивача втрачають правові підстави.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2016 року зупинено провадження у справі.

На вказану ухвалу суду банк подав апеляційну скаргу,у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що вказане вище звернення до Конституційного суду України не може бути правовою підставою для зупинення провадження у справі, оскільки правовідносини між сторонами існували до цього, тому можливе визнання окремих норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не впливає на їх права та обовязки.

Вказує, що така підстава зупинення провадження у справі, може бути застосована суду лише у разі неможливості розгляду конкретної цивільної справи.

Від банку надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не зявилися.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції вважав за неможливе розглянути дану цивільну справу до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року.

Проте погодитися з вказаним висновком суду не можливо, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Положення даної норми має на увазі, що не можливо розглядати справу, оскільки обставини, які є підставою позову або заперечень на нього, є предметом дослідження у іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Проте з матеріали справи вбачається, що відповідачі звернулися з заявою про розстрочку виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року в порядку статті 373 ЦПК України.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Це питання врегульовано і ст. 36 Закону N 606-XIV, яка передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Тобто, у даному випадку йдеться про вирішення процесуального питання, повязаного з виконання судового рішення у цивільній справі, що має певні особливості.

Зокрема, таке питання розглядаються у десятиденний строк. За результатами розгляду такої заяви суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Вирішення в порядку конституційного судочинства подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року не може вплинути на вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, оскільки суд може лише задовольнити заяву боржників або відмовити у її задоволенні.

Суд першої інстанції, розглядаючи питання про зупинення справи, не зясував зазначених вище обставин та постановив ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 4, 311, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: