Рішення № 59064498, 19.07.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/5254/16-ц

2/243/2709/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м.Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Куцик Н.Є.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Словянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання незаконною відмови нотаріуса, зобовязання вчинити певні дії та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2016 року на розгляд до суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( далі-ПАТ КБ «Приватбанк») до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про визнання незаконною відмови нотаріуса, зобовязання вчинити певні дії та стягнення судових витрат.

Згідно ухвали Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2016 року судом до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності( а.с.25) позовні вимоги підтримала у повному обсязі і на їх обгрунтування зазначила про те, шо відповідно до рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2014 року, яке набрало законної сили, було задоволено позов ПАТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки і ПАТ КБ « Приватбанк» було надано право продажу житлового будинку загальною площею 78,00 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м., який розташований за адресою: місто Словянськ, вулиця Димитрова (на даний час ОСОБА_5), будинок № 91 для задоволення вимог за кредитним договором № DOSIGK40000005 від 17 липня 2007 року. Позивач є іпотекодержателем зазначеного предмету іпотеки, а власником житлового будинку є ОСОБА_4 Для продажу зазначеного житлового будинку та виконання судового рішення Банк у травні 2016 року звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого цим приватним нотаріусом 17 липня 2007 року за реєстровим номером 2219, зазначаючи про те, що цей документ необхідний для вчинення правочину з реалізації Банком предмету іпотеки згідно рішення суду і оплату вони гарантують. Враховуючи, що позивач не був стороною цього договору, йому було письмово 25 травня 2016 року відмовлено у видачі дублікату договору купівлі-продажу, з посиланням на те, що дублікати нотаріально посвідчених документів видаються за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, відповідач як на підставу для такої відмови посилався на положення статей 8,53 Закону України « Про нотаріат».

Просила суд визнати незаконною відмову приватного нотаріусу Слов?янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії з наступних підстав: 1) існує судове рішення від 07 листопада 2014 року, згідно якого позивач має усі права, що необхідні для продажу жилого будинку, який перебуває в іпотеці. Якщо у Банка немає правовстановлюючого документу на це майно з причини його втрати іпотекодавцем, то логічно у банка виникає право на отримання дублікату цього документу і це право випливає із тексту резолютивної частини цього судового рішення; 2) існує колізія між статтею 53 Закону України « Про нотаріат» і статтею 30 Закону України « Про іпотеку», за яким у іпотекодержателя є право продажу предмету іпотеки, тому за логікою це надає йому право отримувати усі документи, які необхідні для такого продажу (витяги з реєстру, технічний паспорт, дублікат правовстановлюючого документу тощо). Зазначена колізія повинна вирішуватися на підставі Прикінцевих положень Закону України « Про іпотеку», тому положення статті 53 Закону України « Про нотаріат» не підлягають застосуванню у разі, якщо за дублікатом документу звернувся іпотекодержатель; 3) підстави відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальних дій зазначені у статті 49 Закону України « Про нотаріат» і цей перелік є вичерпним. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з підстав неоднозначного розуміння рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2014 року у цивільній справі № 243/5210/14 є незаконною.

Просила визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2014 року у цивільній справі № 243/5210/14 та зобовязати цього нотаріуса видати ПАТ КБ « Приватбанк» дублікат договору купівлі- продажу житлового будинку, посвідчений 17 липня 2007 року за реєстровим номером 2219 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн.

Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подано письмову заяву, в якій зазначено клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність( а.с.26)

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 18 липня 2016 року, надала суду письмові заперечення на позов приватного нотаріуса ОСОБА_3, які нею були у повному обсязі підтримані у судовому засіданні.( а.с.28-30) Згідно цих заперечень 24 травня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було отримано рекомендований лист №8430105118086, у якому були: заява ПАТ КБ « Приватбанк» з проханням видати дублікат договору купівлі- продажу житлового будинку за адресою: місто Словянськ, вулиця Григорія Данилевського( Димитрова), буд. 91, який було посвідчено цим нотаріусом 17 липня 2007 року за реєстровим номером 2219. У заяві було зазначено про те, що житловий будинок був предметом іпотеки; копія заочного рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 20914 року по справі № 243/5210/14; копія договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 17 липня 2007 року реєстровий номер 2223 та копія довіреності представника ПАТ КБ « Приватбанк». Після вивчення усіх документів та їх аналізу було встановлено, що цей дублікат договору купівлі- продажу житлового будинку не може бути виданий ПАТ КБ « Приватбанк» з наступних підстав: 1) ця банківська установа не є стороною вищевказаного договору купівлі- продажу; 2) банки(іпотекодержателі) відсутні у переліку осіб, зазначених в частині 5 ст. 8 Закону України « Про нотаріат» на прохання яких та на імя яких може бути виданий дублікат вищевказаного договору купівлі- продажу; 3) не надані відомості щодо втрати чи псування цього документа; 4) не здійснена оплата за видачу дублікату договору; 5) представник ПАТ КБ « Приватбанк» не зявився особисто до нотаріуса. Враховуючи те, що будь-яка нотаріальна дія або постанова про відмову у її вчиненні можлива лише при наявності представника зацікавленої особи особисто у нотаріуса, приватним нотаріусом ОСОБА_3 було надано письмове пояснення з обгрунтуванням рішення, прийнятого на підставі наданих поштою документів, а саме про відмову ПАТ КБ « Приватбанк» у видачі дублікату договору купівлі- продажу житлового будинку. Таким чином, правовідносини між ПАТ КБ « Приватбанк» та приватним нотаріусом обмежились консультаційними листами, оскільки після отримання обгрунтованної відповіді приватного нотаріусу ПАТ КБ « Приватбанк» не наполягав на видачі дублікату та не звертався до нотаріусу за винесенням постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Заявлені ж позовні вимоги ПАТ КБ « Приватбанк» не визнаються відповідачем з наступних підстав:1) предметом оскарження до суду може лише постанова нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії; 2) ПАТ КБ « Приватбанк» помилково вважає, що наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та продаж предмета іпотеки надає автоматично право Банку на отримання дублікату правовстановлюючого документа у нотаріуса;3) позивачем невірно вирішується наявність колізії між нормами ст. 53 Закону України « Про нотаріат» та ст. 38 Закону України « Про іпотеку», бо пріоритет має не час прийняття закону, а його спеціалізація - застосовується той закон, який регулює конкретні (спеціальні) правовідносини, а правовідносини по видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів регулюються Законом України « Про нотаріат», а не Законом України « Про іпотеку»; 4) за положеннями статті 53 Закону України « Про нотаріат» дублікат видається у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за заявою осіб, перелічених у першому реченні частини пятої статті 8 цього ж Закону. ПАТ КБ « Приватбанк» у заяві про видачу дублікату не було зазначено про те, що договір купівлі- продажу втрачений або зіпсований і позивач не входить до осіб, які мають право на отримання дублікату цього договору, як про це зазначено у першому реченні частини пятої статті 8 цього ж Закону; 5) не була внесена оплата за видачу дублікату цього договору.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, але у судове засідання не з?явилася. 15 липня 2016 року нею було подано через канцелярію суду письмове клопотання про проведення розгляду справи у її відсутність. Крім того, вона просила у задоволенні вимог позивача відмовити.( а.с.24)

З урахуванням належного повідомлення ОСОБА_4 та поданого нею клопотання, суд вважає можливим провести розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 17 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № DOSIGK40000005, відповідно до умов якого, банк надав їй кредит в сумі 128247 доларів США 14 центів з кінцевим терміном повернення не пізніше 16 липня 2037 року зі сплатою 10,08 % річних на суму залишку заборгованості.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був 17 липня 2007 року укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 78,00 мкв.м., житловою площею 32,30 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область, місто Словянськ, вулиця Димитрова, 91.

Згідно рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2014 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 в сумі 28247,14 доларів США за кредитним договором № DOSIGK40000005 від 17 липня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4, підлягає звернення стягнення на предмет іпотеки-нерухоме майно: жилий будинок № 91, розташований за адресою: місто Словянськ, вулиця Димитрова ( на даний час ОСОБА_5), загальною площею 78,00 кв.м, житловою площею 32,30 кв.м., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» від свого імені будь-якій особі- покупцеві на підставі іпотечного договору від 17 липня 2007 року, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя і передбачає право ПАТ КБ « Приватбанк» на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця за початковою ціною в розмірі 60600 грн., визначеною і узгодженою сторонами в договорі іпотеки від 17 липня 2007 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

( а.с.4-6)

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, житловий будинок за адресою: місто Словянськ, вулиця Димитрова, № 91 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17 липня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу. Відносно цього нерухомого майна маються відомості про його арешт та обтяження-іпотека від 17 липня 2007 року, посвідчена приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 за договором іпотеки 2223 ( а.с.32-33).

24 травня 2016 року до приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 надійшла заява від 16 травня 2016 року представника ПАТ КБ

«Приватбанк» ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, про видачу дублікату договору купівлі- продажу житлового будинку, який розташований за адресою: місто Словянськ, вулиця Димитрова ( на даний час ОСОБА_5), 91. У заяві зазначено про те, що на підставі рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 18 листопада 2007 року, ПАТ КБ « Приватбанк» отримало право звернення стягнення на цей предмет іпотеки, шляхом його продажу, тому представник банку просить видати дублікат договору купівлі- продажу цього будинку, посвідчений 17 липня 2007 року за реєстровим номером 2219, бо вказаний документ необхідний для вчинення правочину з реалізації Банком предмету іпотеки за цим судовим рішенням. У разі відмови в наданні дублікату договору, просив надати аргументовану відповідь.

( а.с.31)

Зазначене звернення представника ПАТ КБ « Приватбанк» було розглянуто відповідачем- приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 і надана письмова відповідь за № 171/02-31 від 25 травня 2016 року. Згідно цієї відповіді видача дублікату договору купівлі продажу житлового будинку не можлива з наступних підстав: 1) ПАТ КБ

« Приватбанк» не є стороною вищевказаного договору купівлі- продажу житлового будинку; 2) Банки

(іпотекодержателі) відсутні у переліку осіб, зазначених в частині 5 ст. 8 Закону України « Про нотаріат» на прохання яких та на імя яких може бути виданий дублікат вищевказаного договору купівлі- продажу; 3) не надані відомості щодо втрати чи псування цього документа. ( а.с.7, а.с.34).

Питання щодо видачі нотаріусами дублікатів документів, посвідчених або виданих нотаріусом, регулюються Законом України « Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 ( далі- Порядок). За змістом статті 53 Закону України « Про нотаріат» та глави 22 розділу II Порядку у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа. Таким чином, підставою для видачі дубліката документа згідно із наведеними нормами є його втрата або зіпсування, а субєктами, які мають право на його отримання є особи, за дорученням яких або щодо яких учинялась дія.

Відповідно до глави 2 розділу II Порядку правочини щодо відчуження та застави майна. Право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно. Такі документи, як правило, знаходяться у іпотекодавця, який є власником предмета іпотеки.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні посилаються на те, що, якщо у банка немає правовстановлюючого документа на майно з причини його втрати іпотекодавцем, то логічно, що в банку виникає право на отримання дублікату такого документу». Між тим, позивачем не було надано суду жодних доказів того, чи зверталось ПАТ КБ « Приватбанк» до іпотекодавця за наданням правовстановлюючого документу на житловий будинок, які є перешкоди у витребуванні банком у іпотекодавця вказаного правовстановлюючого документу.

Відсутність доказів щодо звернення банку до іпотекодавця для отримання відповідного документа свідчить про передчасність звернення до нотаріуса для отримання його дублікату, тому нездійснення приватним нотаріусом ОСОБА_3 цієї нотаріальної дії у такому випадку не може вважатись обмеженням права банку на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.

Доводи позивача та його представника про колізію норм статті 53 Закону України « Про нотаріат» та статті 38 Закону України « Про іпотеку» не грунтуються на законі.

Так, статтею 38 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV « Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, а саме ч.5- дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі- продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, ч.10 - договір купівлі- продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

В той же час статтею 53 Закону України « Про нотаріат» передбачені порядок та підстави видачі дублікату нотаріально посвідченого документа.

Виходячи зі змісту листа Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-8-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» колізія норм права це неузгодженість між чинними нормативно- правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання.

По даній справі закони, на колізію яких посилається позивач, мають різні предмети регулювання, вони прийняті з різних питань, тому посилання на Перехідні положення та принцип дії закону в часі безпідставне.

Не відповідають фактичним обставинам по справі і доводи позивача та його представника про те, що з боку приватного нотаріуса ОСОБА_3 мала місце відмова у вчиненні нотаріальної дії з підстав неоднозначного розуміння рішень суду в цивільних справах ( пункт 3 доводів позовної заяви), бо у письмовій відповіді нотаріуса від 25 травня 2016 року таке посилання відсутнє.

Крім того, обгрунтованим є посилання представника приватного нотаріуса ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо відсутності відмови у вчиненні нотаріальної дії, а саме постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до п.3 глави 13 розділу I Порядку, оскільки згідно п.1 глави 14 розділу I Порядку до суду оскаржуються нотаріальна дія або відмова у її вчиненні. У даній справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а є відповідь на заяву представника банку. ( а.с. 7 та а.с. 34 копія відповіді належної якості)

Враховуючи те, що невідємною умовою реалізації банком положень Закону України « Про іпотеку» щодо здійснення процедури продажу предмета іпотеки на підставі рішення суду, що набрало законної сили, яким банку надано право вчиняти будь-які дії необхідні для продажу предмета іпотеки, є право, зокрема, отримувати дублікат правовстановлюючого документу за умови відмови іпотекодавця надати оригінал правовстановлюючого документу, а позивачем не надано суду доказів щодо звернення ПАТ КБ « Приватбанк» до іпотекодавця для отримання відповідного правовстановлюючого документу, то суд приходить до висновку про передчасність звернення до нотаріуса для отримання дублікату документа. Крім того, відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у звязку з чим не можна вважати, що право банку на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу обмежене, тому не має законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною відмови нотаріуса та покладання зобовязання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України, з урахуванням відмови судом у задоволенні позовних вимог, відсутні законні підстави для стягнення на користь позивача понесених судових витрат по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.

Керуючись стаття 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтею 53 Закону України «Про нотаріат», статтею 38 Закону України « Про іпотеку», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконною відмови нотаріуса, зобовязання вчинити певні дії та стягнення судових витрат залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева