Вирок № 59064245, 20.07.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/703/16-к

Провадження №1-кп/639/168/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р. Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Васильєвої Н.М.,

за участю секретаря -Чорного О.С.,

прокурора- Нестєрова Д.І.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, раніше судимого: 17.10.2011р. Жовтневим райсудом м.Харкова за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільненого 18.06.2013р. за постановою Первомайського міськрайсуду Харківської області від 07.06.2013р. умовно-достроково на 1 рік 01 місяць 16 днів, 20.05.2015р. Жовтневим райсудом м.Харкова за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 05.09.2015р. приблизно о 16 годині, перебуваючи поблизу будинку № 27 по вул. Червоножовтнева м. Харкова, маючи умисел, спрямований на повторний незаконний збут наявної у нього особливо небезпечної психотропної речовини, діючи з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту вказаної психотропної речовини, в ході оперативної закупки збув за попередньою домовленістю особі із завідомо вигаданим імям ОСОБА_3 поліетиленовий пакет, у якому знаходилася сипуча речовина білого кольору, за що отримав грошову винагороду від останнього в сумі 200 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Того ж дня, ОСОБА_3 в період часу з 16 год. 05 хв. до 16 год. 10 хв., перебуваючи поблизу будинку № 19 по вул. Полтавський шлях м. Харкова, добровільно видав працівникам міліції поліетиленовий пакет, який йому збув за вищевказаних обставин ОСОБА_2, в якому знаходилася сипуча речовина, білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, маса якої у перерахунку на масу представленої речовини становила 0,0530 грама, що підтверджується висновком експерта № 1432 від 14.09.2015р.

Крім того, ОСОБА_2, 02.10.2015р. приблизно о 19 год., перебуваючи поблизу будинку № 9 по вул. Енгельса м. Харкова, маючи умисел, спрямований на повторний незаконний збут наявної у нього особливо небезпечної психотропної речовини, діючи з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту вказаної психотропної речовини, в ході оперативної закупки збув за попередньою домовленістю особі із завідомо вигаданим імям ОСОБА_3 паперовий згорток, у якому знаходилася сипуча речовина білого кольору, за що отримав грошову винагороду від останнього в сумі 350 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Того ж дня ОСОБА_3 в період часу з 19 години 10 хвилин до 19 години 15 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 11/13 по вул. Полтавський шлях м. Харкова, добровільно видав працівникам міліції поліетиленовий пакет, який йому збув за вищевказаних обставин ОСОБА_2, в якому знаходилася сипуча речовина, білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, маса якої у перерахунку на масу представленої речовини становила 0,0187 грама, що підтверджується висновком експерта № 1578 від 08.10.2015.

Крім того, ОСОБА_2 08.10.2015р. приблизно о 16 годині, перебуваючи поблизу будинку № 9 по вул. Енгельса м. Харкова, маючи умисел, спрямований на повторний незаконний збут наявної у нього особливо небезпечної психотропної речовини, діючи з метою особистого збагачення за рахунок незаконного збуту вказаної психотропної речовини, в ході оперативної закупки збув за попередньою домовленістю особі із завідомо вигаданим імям, ОСОБА_3, паперовий згорток, у якому знаходилася сипуча речовина, білого кольору, за що отримав грошову винагороду від останнього в сумі 150 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Того ж дня ОСОБА_3 в період часу з 16 години 10 хвилин до 16 години 15 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 32 по вул. Ярославській м. Харкова, добровільно видав працівникам міліції поліетиленовий пакет, який йому збув за вищевказаних обставин ОСОБА_2, в якому знаходилася сипуча речовина, білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, маса якої у перерахунку на масу представленої речовини становила 0,0181 грама, що підтверджується висновком експерта № 1684 від 23.10.2015.

Після цього, у той же день о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_2 був затриманий співробітниками міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області поблизу будинку № 27 по вул. Червоножовтнева м. Харкова, де в подальшому в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що він 05.09.2015р., 02.10.2015р. та 08.10.2015р. вчинив незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини,повторно при обставинах, у спосіб та час, викладених у обвинувальному акті, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння. Просив суд взяти до уваги при призначенні покарання збіг тяжких сімейних обставин у його житті, а саме те, що у нього на утриманні перебуває непрацездатна цивільна дружина з малолітньою дитиною, престаріла бабуся, він офіційно не був працевлаштований та не мав стабільного заробітку, коштів у сім`ї не вистачало, ці обставини привели до скоєння ним цього правопорушення. На теперешний час він дуже засуджує свої вчинки, у вчиненому щиро розкаюється.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, тобто як незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, вчинив тяжкий умисний корисливий злочин за ч.2 ст.307 КК України в період іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тяжких хронічних захворювань не має, офіційно не працевлаштований, має на утриманні непрацездатну цивільну дружину, малолітню дитину та престарілу бабусю, також має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину та встановленню істини по справі, скоєння кримінальних правопорушень внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Згідно положень ст.ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Беручи до уваги наведене, а також згідно з приписами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, даних про його особу, наведених вище, наявності у нього на утриманні непрацездатної цивільної дружини, малолітньої дитини та престарілої бабусі, його позитивну посткримінальну поведінку, а саме усвідомлення протиправності своєї злочинної поведінки та наміру в подальшому суворо дотримуватись закону, які на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд вважає за можливе, призначити покарання ОСОБА_2, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його приватною власністю, яке на думку суду, не становитиме особистого надмірного тягаря для обвинуваченого в контексті рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).

Водночас, наявність корисливого мотиву вчиненого злочину та його підвищена суспільна небезпека, кількість злочинних епізодів, не зайнятість суспільно корисною працею на момент скоєння злочину, дають підстави суду вважати, що виключно реальне відбуття покарання ОСОБА_2 є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_2 був раніше засуджений 20.05.2015 року Жовтневим райсудом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин за ч.2 ст.307 КК України скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає йому покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_2 зараховується строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк попереднього ув`язнення слід рахувати з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- з 08.10.2015 року до дня ухвалення вироку суду, тобто до 20 липня 2016 року включно.

Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експертів. Цивільний позов по справі не заявлений. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та із застосуванням ст.69 ч.1 КК України призначити йому покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Жовтневого райсуду м. Харкова від 20.05.2015 р. у виді шести місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 08.10.2015 року

На підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення - з 08.10.2015 р. по 20.07.2016р. включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судово-хімічних експертиз у розмірі 6552 (шість тисяч п`ятсот пятдесят дві) грн. 83 коп., перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги») (к/п а.с.134,138,142,149,153,158).

Речові докази по кримінальному провадженню: 1) грошові кошти у сумі 20 (двадцять) грн. та 10 (десять) грн., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (а.с.165 к/п) - звернути в дохід держави; 2) картки пам`яті MicroSD з відеозаписами негласних слідчих (розшукових) дій - зберігати при матеріалах кримінального провадження (к/п а.с.11,22,31,42); 3) 5 пакетів із особливо небезпечною психотропною речовиною, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ОРО УМО ГУМВС України (нині- ГУ НП) в Харківській області, знищити(а.с.163к/п); 4) пакунки із ватними тампонами зі змивами з долоней рук ОСОБА_2,також зі спеціальною хімічною речовиною, зріз тканини кишені спортивних штанів, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Жовтневого відділення Київського відділу ГУ НП в Харківській області - після набрання вироком законної сили знищити (к/п а.с.166а).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Н.М. Васильєва