Ухвала суду № 59062315, 19.07.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7006/16-к

Провадження №1-кс/219/1142/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Серафимова О.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмута клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_3 по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016051100000350 від 18 липня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, командира 2 відділення 2 патрульного взводу патрульної служби 1 патрульного батальйону (з охорони взводних опорних пунктів) військової частини 3035 Національної гвардії України, сержанта, раніше не судимого, який мешкає за адресою: Миколаївська обл., Березнегуватський р-н, смт. Березнегувате, вул. Піонерська, буд. 14/4,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно предявленої підозри, підозрюваний, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині 3035 національної гвардії України (далі НГУ), яка дислокується в м. Словянськ Донецької області, на посаді командира 2 відділення 2 патрульного взводу патрульної служби 1 патрульного батальйону (з охорони взводних опорних пунктів) зазначеної військової частини, починаючи з 26 грудня 2015 року по 18 липня 2016 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив військову частину 3035 НГУ в умовах особливого періоду, свої службові обовязки не виконав, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір до повернення до військової частини 3035 НГУ в м. Словянськ Донецької області, та про своє місце знаходження до органів чи військового управління не заявляв, чим вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити.

Підозрюваний зазначив, що не може внести заставу сам та ніхто з його знайомих не може внести за нього заставу, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю. Скарг з питань ведення досудового слідства не має, просив у задоволені клопотання відмовити. Свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 407 КК України визнає повністю. Також пояснив, що його затримали 12 липня 2016 року о 08 годині 30 хвилин у м. Миколаїв, після чого його приблизно о 13 годині 00 хвилин 12 липня 2016 року працівники поліції доставили у військову частину 3039 м. Миколаїв. 17 липня 2016 року його забрали представники військової частини 3035 у м. Словянськ до військової частини і вже 18 липня 2016 року він був зарахований до списків особового складу вищевказаної військової частини.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та просила застосувати до її підзахисного більш мякий запобіжний захід, наприклад такий як особисте зобовязання.

На запитання слідчого судді прокурор пояснив, що дійсно підозрюваний був затриманий 12 липня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року, але у звязку з тим, що вийшли 36 годин і вони не встигли доставити підозрюваного до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вони відкликали своє клопотання, яке знаходилось на розгляді у слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібної Н.М. у порядку статті 185 КПК України, та звернулися з новим клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також наголосив на тому, що на даний час підозрюваний не затриманий.

Заслуханий слідчим суддею свідок ОСОБА_5 пояснив, що він проходить службу у військовій частині 3035 на посаді заступника командира по роботі з особовим складом. Служити підозрюваний до них у частину прибув в червні 2015 року, характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, також підозрюваний часто порушує дисципліну, з ним неодноразово з цього приводу проводились профілактичні розмови. ОСОБА_2 25 грудня 2015 року самовільно залишив військову частину на телефоні дзвінки підозрюваний не відповідав. Також зазначив, що військова частина не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і вважає, що окрім запобіжного заходу як тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Заслуханий слідчим суддею свідок ОСОБА_6 пояснив, що він проходить службу у військовій частині 3035 на посаді начальника юридичної служби. Підозрюваний характеризується у них негативно, також відносно ОСОБА_2 є матеріали службового розслідування. Окрім того, зазначив, що військова частина не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і вважає, що окрім запобіжного заходу як тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вислухавши учасників процесу, свідків, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з урахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш мякі міри запобіжного заходу, окрім належної застави, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який хоча і має соціальні звязки, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_7 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_7 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_7 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимогст. 2 КПК України,основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Статтею 210 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа зобовязана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобовязаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_2 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш мякий запобіжний захід, окрім належної застави не можуть відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, хоча раніше не притягавшогося до кримінальної відповідальності, маючого соціальні звязки підозрюваного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, 18 липня 2016 року, тобто строк досудового розслідування спливає 18 вересня 2016 року, у звязку з чим, слідчий суддя вважає, що строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати строк досудового розслідування, тому вважає за необхідне встановити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16 вересня 2016 року включно.

Також виконуючи обовязки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обовязок визначити розмір застави у вигляді двадцяти пяти розмірів мінімальної заробітної плати (25*1450=36250) що становить 36250 (тридцять шість тисяч двісті пятдесят) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з розясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобовязання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до Військової прокуратури Донецького гарнізону свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Окрім того, слідчий суддя вважає, що з метою дотримання прав підозрюваного слід доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, провести дослідження пояснень та доводів підозрюваного наданих у судовому засіданні з приводу його затримання на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року, щодо дотримання уповноваженими службовими особами вимог частини 1 та 2 статті 210 КПК України, і у разі підтвердження факту порушення або недотримання прав підозрюваного з цього приводу виконати вимоги частини 3 статті 210 КПК України та прийняти рішення у відповідності до норм чинного КПК України, про яке негайно повідомити слідчого суддю, оскільки до повноважень останнього належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_3 по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016051100000350 від 18 липня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою у Артемівській установі виконання покарань № 6 Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, 4, строком на 60 (шістдесят) днів до 16 вересня 2016 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 36250 (тридцять шість тисяч двісті пятдесят) гривень, начальнику Артемівської установи виконання покарань № 6 Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою звільнити ОСОБА_2 з під варти, розяснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну та контроль покласти на прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_3.

Доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, провести дослідження пояснень та доводів підозрюваного наданих у судовому засіданні з приводу його затримання на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року, щодо дотримання уповноваженими службовими особами вимог частини 1 та 2 статті 210 КПК України, і у разі підтвердження факту порушення або недотримання прав підозрюваного з цього приводу виконати вимоги частини 3 статті 210 КПК України та прийняти рішення у відповідності до норм чинного КПК України, про яке негайно повідомити слідчого суддю у строк до 01 серпня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя О.С.Конопленко