Ухвала суду № 59062097, 20.07.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3777/16-ц

Номер провадження 2/404/2374/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда- Бершадська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, яким просить визнати квартиру АДРЕСА_1 їх з відповідачем спільною сумісною власністю (вимоги не майнового характеру); розділити вищевказаний обєкт нерухомості, визнавши за нею право власності на 2 / 3 частини, а за відповідачем на 1 / 3 частини вищевказаної квартири (вимоги майнового характеру).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня-1378 гривень (ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік).

Згідно ч.3 ст. 6 вказаного Закону України, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору № 484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, п.п.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особо-підприємцем судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.).

За подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

У відповідності до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2016 року

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитогго майна залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків до 14 липня 2016 року, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Запропоновано позивачу подати до суду в установлений строк: належним чином оформлену позовну заяву, вказавши поштові індекси, номери засобів зв'язку сторін, якщо такі відомі; докази вартості квартири АДРЕСА_1, станом на день звернення до суду; відповідно вказавши ціну позову щодо вимог майнового характеру та довнести кошти по оплаті судового збору щодо вимог майнового характеру ( з врахуванням вже сплаченого- 4 000 грн) із розрахунку 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.), надавши до суду оригінал квитанції.

18 липня 2016 року ОСОБА_1, через канцелярію суду, подано заяву щодо відстрочення сплати судового збору за її позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна. Вказала, що ухвалою суду її позов залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. На виконання вказаної ухвали надала позовну заяву з її копією, де вказано поштовий індекс та засоби звязку. Окрім того, судом вказано на те, що їй необхідно провести оцінку майна і від цього сплатити судовий збір. При подачі позову нею сплачено 4 551,20 грн. Максимальний розмір судового збору складає 6 890 грн. Після припинення спільного проживання з відповідачем вимушена з дітьми орендувати квартиру. На даний час не має доступу до спірної квартири, не має на неї правовстановлюючих документів, технічного паспорту. Відповідно не може замовити оцінку квартири.З вказаних підстав вимушена просити суд призначити і провести експертизу, для визначення вартості спірної квартири вже під час розгляду справи. Крім того, на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, на яких відповідач не надає матеріальної допомоги. До 16 травня 2016 року працювала менеджером ТОВ Каунас, місячний дохід складав мінімальну заробітну плату. На даний час старший син перебуває на канікулах. Для догляду за синами вимушена була звільнитись. Вищезазначені обставини дають їй підстави просити суд відстрочити сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 року, ч.1 ст. 82 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Таким чином, враховуючи майновий стан позивача, виходячи із наданих нею доказів, суддя вважає за можливе, відстрочити сплату судового збору на строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. 8 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 року, ст. ст. 79, 82, 293 ЦПК України, суддя,- -

УХВАЛИВ:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору при предявленні нею до суду позову до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська