Рішення № 59062039, 14.07.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6582/15-ц

Номер провадження 2/404/355/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря - Чайка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути із Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна на його користь 20443,51 грн. матеріальних збитків, 600 грн. послуги експерта, а всього 21043, 51 грн., та судові витрати; просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, судові витрати. Вимоги мотивує тим, що 26.11.2014 року в м. Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки IVECO 59.12, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2 та транспортного засобу марки GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві приватної власності. Причиною ДТП стало те, що відповідач ОСОБА_2, на перехресті вул.ОСОБА_3 з вул. Габдрахманова не надав перевагу у русі та скоїв зіткнення з його автомобілем, порушивши при цьому Правила дорожнього руху. Внаслідок ДТП його автомобіль зазнав пошкоджень. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2014 року винним в ДТП було визнано відповідача ОСОБА_2 та накладено штраф в розмірі 340 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована, що підтверджується полісом №АІ/4142925 від 20.10.2014 року обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Україна, строк дії якого становить з 21.10.2014 року до 20.10.2015 року, включно. Страхова сума на одного потерпілого згідно п. 4 поліса за шкоду заподіяну майну складає 50000, 00 грн. Ним було подано до страхової компанії повідомлення про ДТП та відповідно пакет документів , а також письмова заява з вимогою повідомити його про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування. Проте, належної відповіді, він так і не отримав. Вартість відновлювального ремонту згідно звіту про експертну оцінку №291/14 від 01.12.2014 року становить 20 443, 51 грн., витрати понесені ним за послуги оцінювача 600 грн. , а всього: 21043, 51 грн. Які просив стягнути із страхової компанії.

Крім того, зазначав, що він також зазнав і моральних страждань, оскільки було порушено його право власності через пошкодження належного йому автомобіля. Під час ДТП зазнав фізичного болю і деякий час перебував у шоковому стані, так як автомобіль був нещодавно придбаний, і він не зміг протягом певного часу використовувати його, що призвело до порушення нормального ритму його життя, так як виникли суттєві проблеми із життєзабезпеченням нагальними потребами . Моральну шкоду оцінив у 3000,00 грн.

Надалі, в судовому засіданні 02.03.2016 року позивач подав заяву про залишення позову, в частині вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна, без розгляду. При цьому, згідно поданих остаточних позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 просив стягнути із останнього на його користь - 20443, 51 грн. матеріальної шкоди , 600 грн. послуги оцінювача та 3 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що згідно правової позиції Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808 цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред»явити майнові вимоги до страхововї компанії, з якою ним укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Щодо залишення вимог до страхової компанії без розгляду відповідач ОСОБА_2 не заперечував.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.07.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна про стягнення 20443,51 грн. матеріальних збитків, 600 грн. послуги експерта та судових витрат , залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач, його представник після подання 02.03.2016 року уточнень своїх вимог просили позов задовольнити та стягнути із заподіювача шкоди ОСОБА_2 - 20443, 51 грн. матеріальної шкоди , 600 грн. послуги оцінювача та 3 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позовні вимоги не визнавав, вказав, що його цивільно-правова відповідальність застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Україна, а тому як і матеріальну шкоду позивачу , так і моральну має відшкодовувати страхова компанія.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Україна, в судове засідання не з»явилося, повідомлялися належно, заперечень на позов не подавали.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, з наступного.

Судом встановлено, що 26.11.2014 року о 17 год.35 хв. на перехресті вул.ОСОБА_3 з вул. Габдрахманова з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем марки IVECO 59.12, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль марки GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.( а.с. 10).

Відповідно до звіту №291/14 про оцінку автомобіля марки GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_2 з визначення вартості матеріального збитку, складеного 01.12.2014 року субєктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на 27.11.2014 року внаслідок ДТП становить 20 443, 51 грн.(а. с. 12-33).

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, що підтверджується полісом №АІ/4142925 від 20.10.2014 року обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Україна, строк дії якого становить з 21.10.2014 року до 20.10.2015 року, включно. Страхова сума на одного потерпілого згідно п. 4 поліса за шкоду заподіяну майну складає 50000, 00 грн. ( а.с. 11).

Заперечуючи заявленим вимогам відповідач ОСОБА_2посилається на те, що оскільки його цивільно-правова відповідальність як власника наземного транспортного засобу була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Україна, то саме страховик має нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на наведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первинне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому ,потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч. ч. 1 та 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на наведене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому, відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст. 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Така правова позиція викладена у постановіВерховного Суду України, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення в порядку глави 3 розділу V ЦПК України у справі № 6-2808цс15 від20 січня 2016 року та відповідно доч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути шкоду саме з особи, яка її завдала -ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що оскільки саме з вини ОСОБА_2 заподіяно шкоду, то саме останній має нести відповідальність з її відшкодування, оскільки право позивача як потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, а у свою чергу заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Зазначений вище звіт №291/14 про оцінку автомобіля марки GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_2 з визначення вартості матеріального збитку проведений на замовлення позивача, стороною відповідача в ході розгляду справи не спростований належними та допустимими доказами як того вимагають положення ст. ст. 10,60 ЦПК України. А отже, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає вся сума матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП26.11.2014 року, а саме : 20443, 51 грн. матеріальної шкоди та 600 грн. послуг оцінювача .

Відповідно до вимог чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У разі завдання потерпілому моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням майна, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, при підтвердженні їх доказами, підлягають задоволенню.

Тому суд вважає, що з урахуванням моральних переживань у зв'язку із пошкодженням майна - автомобіля позивача, порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя та з урахуванням розумності і справедливості на користь позивача підлягає стягненню заявлена ним сума моральної шкоди в розмірі - 3 000 грн.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати ( а.с. 1-3).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3,10,11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригодизадовольнити .

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер- НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 20443, 51 грн. матеріальної шкоди , 600 грн. послуги оцінювача та 3 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 974,40 грн.- судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда