Ухвала суду № 59061380, 19.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5451/16 Справа № 522/16970/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Синенка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовними вимогами про стягнення коштів до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

14 січня 2016 року зазначена справа, за підсудністю надійшла на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У судовому засіданні відбулась заміна відповідача - філію «Южне головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» було замінено на відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк».

У обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилався на ті обставини, що є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», в якому на імя позивача відкритий корпоративний картковий рахунок № 26052051308113, на якому наявні грошові кошти у розмірі 30 818,17 грн. та користування яким відбувається за допомогою платіжної карти «World Business» Master Card 5329572400009503; строк дії картки до вересня 2018 року. Однак, здійснити зняття грошових коштів у банкоматі відповідача, з вказаного рахунку за допомогою зазначеної карти позивач не зміг, у звязку з тим, що відповідний рахунок був заблокований. На заяву позивача від 26.06.2015 року про розяснення причин блокування його рахунку відповідачем був надісланий лист з переліком можливих причин блокування рахунку та з посиланнями на Умови та Правила надання банківський послуг ПАТ КБ «Приватбанк». У звязку із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 30 818,17 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти які перебувають на його банківському рахунку № 26052054308113 (картка № 5329572400009503) у розмірі 30 818 (тридцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 17 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

З таким рішенням не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального законодавства.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 є користувачем пластикової картки, виданої ПАТ КБ «Приватбанк» на імя позивача, «World Business» Master Card №5329572400009503 (а. с. 7).

Зазначені обставини не заперечувались відповідачем, представник якого підтверджувала існування між сторонами договірних відносин, а тому, в силу ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Звітом ПАТ КБ «Приватбанк» про дебетові та кредитні операції по рахунку 26052054308113 «Картковий тип рахунку» за період «Лютий 2015», який міститься в матеріалах справи підтверджено, що 06 лютого 2015 року на вказаний рахунок були зараховані грошові кошти у розмірі 30 800,00 грн., внаслідок чого залишок на рахунку складає 30 818,17 грн. (а. с. 13).

Судом також встановлено, що у звязку з неможливістю зняти грошові кошти із зазначеного рахунку через його блокування відповідачем, позивач 26 червня 2015 року звернувся на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» із письмовим запитом щодо розяснення причин зазначеного (а. с. 10-11), на які отримав лист з переліком можливих причин блокування рахунку (а. с. 9).

Зазначені обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо не доведення позивачем блокування його рахунку. Саме у відповіді від 14.07.2015 року №20.1.0.0.0/7-20150626/2793 направленою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу позивача ОСОБА_2 саме було зазначено, що ПриватБанк змушений відмовити в обслуговуванні Вашої картки через одну з описаних нижче причин та зазначено перелік прав ПриватБанку відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг.

Тому посилання представника апелянта щодо надання позивачу лише роз»яснення щодо прав Банку спростовуються самим текстом відповіді. І вказаною відповіддю спростовуються доводи апеляційної скарги щодо не доведення обґрунтованості таких вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, в контексті викладених норм права, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо порушення ПАТ КБ «Приватбанк» прав та законних інтересів позивача у справі, як свого клієнта, яке полягає у безпідставному блокуванні карткового рахунку позивача, внаслідок чого останній позбавлений можливості отримати належні йому грошові кошти в загальному розмірі 30 818,17 грн., у звязку з чим, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно вимог із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення судом першої інстанції позовних вимог та оскаржуючи зазначене рішення у суді апеляційної інстанції, не надав, а ні суду першої інстанції, а ні апеляційної належних доказів у підтвердження своїх заперечень. А тому, з урахуванням вищевикладеного, а також матеріалів справи, у тому числі відповіді від 14.07.2015 року, що надана ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу позивача, з тексту якої вбачається, що ПриватБанк підтверджує факт здійснення блокування картки позивача і у зв»язку з чим відмовляє у її обслуговуванні, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної інстанції підлягають відхиленню, як необґрунтовані.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі зясовані права та обовязки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції, у оскаржуваній частині, залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді В.Ю.Міхеєва

ОСОБА_3