Ухвала суду № 59061028, 24.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер 668/17883/14-ц Головуючий в І інстанції: Корецький Д.Б.

Номер провадження №22ц-791/1347/2015 р. Доповідач: Полікарпова О.М.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1СуддівОСОБА_2 ОСОБА_3При секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах Херсонської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2015 року у справі за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_6 про проведення перебудови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачка збудувала без жодного документу, який надає право на проведення будівельних робіт будівлю, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пров. Готельний, 4.

Вважаючи зазначену будівлю самочинним будівництвом, позивач просить, у відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, зобовязати ОСОБА_6 провести перебудову шляхом знесення всього житлового будинку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5, який діє в інтересах Херсонської міської ради подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 її доводи не визнала, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в заявлених вимогах, районний суд виходив з того, що відповідачка має на спірний обєкт правовстановлюючий документ, позивачем не надано доказів самовільного будівництва прибудови, а також не доведено, що проведена відповідачкою перебудова здійснена з порушенням будівельних норм і правил.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Херсон, пров. Готельний, 4, що підтверджується договором дарування від 02.04.1997 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.12.2007 року.

Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 604,4 кв.м., право користування якою було надано попередньому власнику у 1955 році виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів м. Херсона.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй земельній ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших нори і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналогічними правами, зважаючи на положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України користуються і землекористувачі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на земельній ділянці.

Отже, будучи власником житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями та спорудами по пров. Готельному, 4 в м. Херсоні, ОСОБА_6 має право на користування земельною ділянкою, на якій цей будинок розташований.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, що регулює правовідносини, які виникли із самочинного будівництва, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Виходячи з того, що позивачем не надано доказів щодо істотного порушення будівельних норм і правил відповідачем та можливості знесення прибудови без порушення інтересів інших осіб, судова колегія погоджується з судженням районного суду щодо відмови в задоволені позовних вимог.

Доводи апелянта в тій частині, що рішенням Херсонської міської ради ОСОБА_6 відмовлено у затвердженні документації на передачу їй земельної ділянки у власність висновок суду не спростовують.

Пунктом 23 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові №6 від 30.03.2012 року " Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України» роз'яснив, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Якщо технічна можливість перебудови обєкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобовязання здійснити перебудови.

У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.

Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи позивач не надав суду висновок щодо істотного відхилення від проекту та можливості демонтажу зазначеної будівлі з приведенням її в первісний стан шляхом знесення прибудови. Таке клопотання позивачем не заявлено і під час судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Є неспроможними посилання апелянта на те, що земельна ділянка не виділялась під будівництво, оскільки в матеріалах інвентарної справи є дозвіл, наданий рішенням виконкому від 14.09.1990 року ОСОБА_7, правонаступником якої є ОСОБА_6 на будівництво службової прибудови до будинку розміром 4,5х6,5 м на земельній ділянці по пров. Готельному,4.

Виходячи з вищезазначеного, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах Херсонської міської ради відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: