Рішення № 59059775, 19.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/205/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1160/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Лузан Л. В. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року

у справі за позовом Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

09 лютого 2016 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 9 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір № 4339 про надання кредиту на придбання житлового будинку в с. Ворожба Лебединського району Сумської області на суму 50000 грн. зі сплатою 3% річних. Цього ж дня був укладений договір про надання послуг по супроводженню договору про надання кредиту на купівлю житлового будинку № 87/4339 зі сплатою 5,9 % річних. В забезпечення виконання умов кредитного договору з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 09 вересня 2009 року укладені договори поруки. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_3 повинен погашати кредит та відсотки за користування кредитом. Однак взяті на себе обовязки порушив, внаслідок чого станом на 31 січня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 36290 грн. 92 коп., що складається з: 26770 грн. кредит; 2010,85 грн. відсотки; 7510,07 грн. штрафні санкції. Тому СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» просить стягнути на їх користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 у солідарному порядку заборгованість за договором про надання кредиту на придбання житла №4339 від 09.09.2009 р. у загальній сумі 36290,92 грн. Стягнути на їх користь з ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання послуг по супроводженню кредитного договору № 87/4339 від 09.09.2009 р. в загальній сумі 5299,24 грн. Стягнути на їх користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 у солідарному порядку витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Рішенням суду від 05 травня 2016 року позов СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованість за договором № 4339 від 09 вересня 2009 року у загальній сумі 36290 грн. 92 коп., заборгованість за договором про надання послуг по супроводженню кредитного договору № 87/4339 від 09 вересня 2009 року в загальній сумі 5299 грн. 24 коп. та судові витрати у розмірі 1378 грн., всього 42968 грн. 16 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено в звязку з пропуском строку звернення до суду.

Частково не погодившись з рішенням суду, СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити їх позов в повному обсязі. Вважає, що відмова в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з поручителів в солідарному порядку сум заборгованості за кредитним договором є безпідставною.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що договором поруки, укладеним між сторонами не встановлено строку після якого порука припиняється. Останнє погашення кредиту боржником ОСОБА_3 здійснено 13 серпня 2013 року. Відповідно до повідомлення поручителям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останнім запропоновано в строк до 10 квітня 2014 року погасити заборгованість за кредитним договором. Позов предявлено 15 лютого 2016 року після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому в частині вимог до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов задоволенню не підлягає у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, так як суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2009 року між СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_3 укладено договір № 4339 про надання кредиту на придбання житлового будинку в с. М. Ворожба Лебединського району Сумської області на суму 50000 грн., зі сплатою 3 % річних від суми кредиту, що знаходиться у користуванні, строком до 09 вересня 2016 року. (а. с. 6-8).

Цього ж дня між СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_3 також укладено договір про надання послуг по супроводженню договору про надання кредиту на купівлю житлового будинку № 87/4339 (а. с. 12).

09 вересня 2009 року в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладені окремі договори поруки (а.с.9-11).

11 вересня 2009 року ОСОБА_3 було надано 50000 грн. на придбання житлового будинку (а.с.22).

ОСОБА_3 взяті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, тому виникла заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування, яка станом на 31.01.2016 року складає 36290,92 грн., що складаються з: 26770 грн. кредит; 2010,85 грн. відсотки; 7510,07 грн. штрафні санкції.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору позичальник зобовязується своєчасно та у повному обсязі повернути кредит за 7 років, здійснюючи платежі рівними частками щорічно, починаючи з 2009 року по 7150 грн. Щорічні обовязкові платежі по поверненню кредиту здійснювати протягом року, але не пізніше 30 листопада. Останній платіж по поверненню кредиту та відсотків за користування ним здійснити до 09 вересня 2016 року.

Згідно п. 5.4. кредитного договору позичальник зобовязується відсотки за користування кредитом сплачувати у грошовому виразі щомісячно не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено: за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування ним, передбачених п. 5.3. та п. 5.4. даного договору позичальник сплачує Фонду штраф (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежу.

Відповідно до умов договору про надання послуг по супроводженню договору про надання кредиту на купівлю житлового будинку № 87/4339. укладеного між СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_3, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання виконувати послуги по супроводженню кредитного договору № 4339 від 09 вересня 2009 року про надання кредиту на придбання житла за адресою: Лебединський район, с. Ворожба, вул. Лебединська, 72 (пункт 1.1.). Зазначені послуги надаються виконавцем на протязі дії кредитного договору до повного виконання сторонами його умов (пункт 1.2.). За супроводження кредитного договору замовник сплачує, на підставі затверджених калькуляцій 5,9 % річних з урахуванням ПДВ від суми кредиту, що знаходиться у його користуванні (пункт 1.3.) За недотримання умов оплати, визначених п. 1.3., п. 3.1. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 4.2.).

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договорів поруки, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при невиконання або неналежному виконанні боржником зобовязань по основному договору про надання кредиту, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник за погашення заборгованості у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків на умовах, передбачених договором про надання кредиту.

Згідно п. 5.1. договорів поруки порука припиняється: з припиненням забезпеченого нею зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобовязання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Пунктом 6.5. договорів поруки визначено, що строк дії цього договору з моменту його підписання до повного погашення зобовязання боржником по договору про надання кредиту № 4339 від 09 вересня 2009 року, в забезпечення якого видана порука.

Таким чином, умови договору поруки, укладеного окремо з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-6цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-190цс14 від 21 січня 2015 року, № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 року, № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-616цс15 від 06 липня 2015 року, № 6-1077цс15 від 02 вересня 2015 року, № 6-1085цс15 від 02 вересня 2015 року, № 6-933цс15 від 09 вересня 2015 року, строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2012 року СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» направило боржнику ОСОБА_3 та поручителям ОСОБА_4, ОСОБА_7 вимогу про погашення заборгованості станом на 01.05.2012 року по погашенню кредиту за 2011 рік в сумі 7150 грн.; 26.03.2014 року - вимогу про погашення заборгованості по кредиту станом на 20.03.2014 року в сумі 7150 грн.; 16.02.2015 року вимогу про погашення кредиту за 2013-2014 р.р. в сумі 14300 грн.; відсотках за користування кредитом в сумі 1236,35 грн.; 27.01.2016 року вимогу по погашенню кредиту за 2013-2015 р.р. в сумі 21450 грн., відсотках за користування кредитом в сумі 2010,85 грн. (а. с. 15-21).

Зі змісту зазначених письмових вимог вбачається, що позивач вимагав від відповідачів сплатити існуючу заборгованість. Вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків позивач в зазначених письмових вимогах не предявляв.

За таких обставин, оскільки строк виконання основного зобовязання встановлений кредитним договором - 09 вересня 2016 року, в порядку ст. 651 ЦК України сторонами не змінювався, а кредитор лише використав своє право вимагати виконання існуючих боргових зобовязань, висновок суду першої інстанції про те, що порука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинилась у повному обсязі у звязку з чим строк звернення до них з позовом пропущено, є помилковим та не відповідає наведеним правовим позиціям Верховного суду України.

Як вбачається з умов кредитного договору кредит ОСОБА_3 повинен сплачувати рівними частками щорічно по 7150 грн. протягом року, але не пізніше 30 листопада, а відсотки сплачувати щомісячно не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем. З розрахунку заборгованості по кредитному договору, наданого банком, вбачається, що заборгованість зі сплати щорічного платежу по погашенню кредиту у ОСОБА_3 виникла з 01.12.2013 року, а заборгованість зі сплати щомісячних платежів зі сплати відсотків виникла з серпня 2013 року. До суду СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» звернувся 09.02.2016 року (згідно штампу Укрпошти). Таким чином, виходячи з вищенаведеного аналізу норм матеріального права, порука ОСОБА_4 та ОСОБА_8 припинилася в частині щорічного зобовязання ОСОБА_3 по сплаті кредиту за 2013-2014 р. р., а також в частині щомісячних зобовязань ОСОБА_3 по сплаті відсотків за період з серпня 2013 року по липень 2015 року включно. А тому заборгованість за кредитним договором за вказаний період в розмірі 22848,33 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 14300 грн.; заборгованості по відсоткам в сумі 1606,01 грн.; пені в сумі 6292 грн. за прострочення сплати кредиту; пені в сумі 650,32 грн. за прострочення сплати відсотків, підлягає стягненню тільки з боржника ОСОБА_3 Щодо заборгованості по кредитному договору в межах шестимісячного строку (до дати звернення з позовом до поручителів) та дострокової заборгованості по кредиту в розмірі 13442,59 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 12470 грн.; заборгованості по відсоткам в сумі 404,84 грн.; пені в сумі 534,39 грн. за прострочення сплати кредиту; пені в сумі 33,36 грн. за прострочення сплати відсотків, то вона підлягає стягненню з кожного із поручителів солідарно з боржником, як передбачено умовами договорів поруки, так як в цій частині порука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не припинилась.

Так як з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено окремі договори поруки, кожний з них несе солідарну відповідальність з боржником ОСОБА_3 Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобовязання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Отже, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року, в частині вирішення позову СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року, а також в частині розподілу судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року в розмірі 22848,33 грн., стягнення з ОСОБА_3 солідарно з кожним із поручителів на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року в розмірі 13442,59 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» підлягають стягненню з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору на подання позовної заяви: з ОСОБА_3О - 932,61 грн., з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 222,70 грн. з кожного. Крім того пропорційно задоволеної частини апеляційної скарги на користь СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору на подання апеляційної скарги по 280,74 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.2; 309 ч. 1 п. 4; 313-314; 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» - задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року, в частині вирішення позову Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року, а також в частині розподілу судових витрат.

Позовні вимоги Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованість за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року в розмірі 22848,33 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 14300 грн.; заборгованості по відсоткам в сумі 1606,01 грн.; пені в сумі 6292 грн. за прострочення сплати кредиту; пені в сумі 650,32 грн. за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованість за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року в розмірі 13442,59 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 12470 грн.; заборгованості по відсоткам в сумі 404,84 грн.; пені в сумі 534,39 грн. за прострочення сплати кредиту; пені в сумі 33,36 грн. за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» заборгованість за кредитним договором № 4339 від 09 вересня 2009 року в розмірі 13442,59 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 12470 грн.; заборгованості по відсоткам в сумі 404,84 грн.; пені в сумі 534,39 грн. за прострочення сплати кредиту; пені в сумі 33,36 грн. за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» судові витрати в сумі 932,61 гривень.

Стягнути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» судові витрати по 222,70 гривень з кожного.

Стягнути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Сумського обласного коммунального підприємства «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» судові витрати за апеляційний перегляд справи по 280,74 гривень з кожного.

Виключити з абзацу другого резолютивної частини рішення Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року слова «всього стягнувши 42968 грн. 16 коп.».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді