Ухвала суду № 59058749, 19.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1000/16

Номер справи місцевого суду: 522/6948/16-к

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Балан В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого Балана В.Д.,

суддів Копіци О.В. та Толкаченка О.О.,

секретар судового засідання - Головченко Ю.Л.,

за участі захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2016 року про накладення арешту на майно,

встановив:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, на підставі кримінального провадження №42015160000000786, внесеного до ЄРДР 11.02.2016 року за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 357 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про накладення арешту на житловий будинок №8 по вул. Червоних Зорь у м. Одесі та на корпоративні права, які належать ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250) з забороною, до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженні, їх відчуження та передачу будь-яким третім особам, з забороною проводити реєстраційні дії щодо юридичної особи ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250), які повязані з виключенням зі складу учасників та проведення у звязку з цим державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженні.

Слідчий мотивував своє клопотання тим, що у кримінальному провадженні ОСОБА_7 заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення суми еквівалентній 563400 доларів США.

На зазначений будинок та корпоративні права був накладений арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2016 року, але, не дивлячись на це, ОСОБА_2, з метою уникнення відповідальності здійснив відчуження майна на користь ОСОБА_8, хоча проживає у зазначеному будинку разом з дружиною.

Викладене свідчить про те, що існує небезпека відчуження майна третім особам з метою уникнення цивільної та кримінальної відповідальності.

На думку слідчого, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до втрати майна, що унеможливить його можливу конфіскацію та відшкодування шкоди.

Ухвалою слідчого судді, клопотання слідчого задоволено.

В апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки ОСОБА_5 не є підозрюваною у кримінальному провадженні і вона не відноситься до переліку осіб, зазначених у ч. 1 ст. 170 КПК України.

Захисник вважає також, що накладення арешту на будинок та на корпоративні права ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр», є безпідставним, оскільки вони не підпадають під жоден пункт ч. 2 ст. 170 КПК України.

На думку захисника, наявність у ОСОБА_2 боргових зобовязань перед ОСОБА_9 не означає, що він винен щось ОСОБА_10 Стосовно інших боргових зобовязань ОСОБА_2 перед ОСОБА_10, то захисник вважає, що останній мав би звернутись з відповідною заявою задля поверхня боргу.

Посилаючись на це, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Прокурор в судове засідання не зявився, хоча про час та дату апеляційного розгляду був повідомлений телефонограмою, причину неявки суду не повідомив.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, а його явка не визнається судом апеляційної інстанції обовязковою.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді зазначено, що у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення суми еквівалентній 563400 доларів США.

Накладення арешту на будинок №8 по вул. Червоних Зорь у м. Одесі та на корпоративні права, які належать ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250) викликано тим, що існує небезпека відчуження майна третім особам з метою уникнення цивільної та кримінальної відповідальності, оскільки, не дивлячись на те, що на зазначений будинок та корпоративні права був накладений арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2016 року, ОСОБА_2, з метою уникнення відповідальності здійснив відчуження майна на користь ОСОБА_8, хоча продовжує проживати у зазначеному будинку разом з дружиною.

На думку слідчого судді, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до втрати майна, що унеможливить його можливу конфіскацію та відшкодування шкоди.

Як видно з матеріалів справи, у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов, а на його забезпечення накладався арешт на зазначений вище будинок.

На думку суду апеляційної інстанції, за таких обставин, заходи забезпечення кримінального провадження, у даному випадку є необхідними.

Доводи захисника ОСОБА_1 щодо незаконності накладання арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250), колегія суддів не сприймає, оскільки вони суперечать приписам ч. 10 ст. 170 КПК України, яка передбачає можливість накладання арешту на корпоративні права щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно с вимогами ч. 1 та 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналіз змісту ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на житловий будинок та корпоративні права свідчить про те, що вона є обґрунтованою, вмотивованою, а отже законною, а доводи апеляційних скарг захисника суперечать фактичним обставинам справи.

До того ж, оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно ОСОБА_8 та корпоративні права ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр», на захист інтересів яких адвокат ОСОБА_1 подавав апеляційні скарги, які були розглянуті колегією суддів 30.05.2016 року (а.с. 98-102), а арешт на майно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 21.04.2016 року не накладався.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2016 року про накладення арешту на майно, - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2016 року про накладення арешту на житловий будинок №8 по вул. Червоних Зорь у м. Одесі та на корпоративні права, які належать ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250) з забороною, до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженні, їх відчуження та передачу будь-яким третім особам, з забороною проводити реєстраційні дії щодо юридичної особи ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» (ідентифікаційний код 37874250), які повязані з виключенням зі складу учасників та проведення у звязку з цим державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ «ОСОБА_6 Премєр» до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженні, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13