Постанова № 59057197, 14.07.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5814/16-а

Провадження № 2а/521/180/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2016 р. Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря Бурдейного В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса ОСОБА_2, третя особа Департамент патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспектора 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса ОСОБА_2, третя особа Департамент патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №688508 від 27.11.2015 року, яку було винесено інспектором 4-ї роти 3-го батальйону УПС МВС України в м. Одеса лейтенантом поліції ОСОБА_2, його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, однак з даною постановою він погодитися не може, оскільки вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв порушення, зазначеного в постанові, не порушував правил дорожнього руху, передбачені вимогами п. 2.1 ОСОБА_3 дорожнього руху документи мав при собі і виконував законні вимоги працівників поліції, передбачені п. 2.4 ОСОБА_3 дорожнього руху, а саме на вимогу предявив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. Ніяких доказів, які б підтвердили факт начебто допущеного правопорушення, інспектор Буров С.О. та його напарник, йому не надали. Зазначені співробітники під час спілкування поводили себе вкрай негативно та зневажливо по відношенню до нього. На його зауваження з приводу їх безпідставної зупинки та спроби звинуватити його у допущеному правопорушенні не реагували, і по причині відсутності у них будь-яких фактичних доказів, принципово провокували на конфлікт безпідставно його звинувачуючи. Зазначені ним дії було зафіксовано на відео фіксацію і будучи впевненим в своїх діях він продовжив рух далі, оскільки їхав за викликом своїх знайомих в с. Котовського, про що також повідомляв поліцейським і звертав увагу на їх протиправні дії. В подальшому працівники патрульної поліції підїхали до нього, коли він зупинився, щоб забрати своїх знайомих і в їх присутності грубо із застосуванням фізичної сили витягли його із автомобіля, кинули на дорожнє покриття, наносячи тілесні ушкодження (розбили голову), розірвали шкіряну куртку, нанесли значний матеріальний та моральний збиток і безпідставно в порушення вимог Закону України «Про національну поліцію», застосували до нього спецзасоби, наручники, а потім доставили до Суворовського РВ ГУМВС України в Одеській області, де він вимушений був у присутності працівників РВ звернутися за медичною допомогою, а його автомобіль ВАЗ-2106 був незаконно доставлений без його відома та його участі на арешт майданчик, з якого пропали особисті речі та гроші. По факту нанесення тілесних ушкоджень надано окремі скарги до керівництва Суворовського РВ, УВБ в Одеській області, за якими проводяться перевірки. Постанова серії ПС2 №688508 від 27.11.2015 року у справі про адміністративне правопорушення, яку він випадково без отримання під підпис, помітив у поштовому ящику 06.12.2015 року за місцем свого проживання, виносилася працівником патрульної поліції ОСОБА_2 без його участі з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. Крім того, зазначав, що у його відношенні протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КупАП не складався, що також є порушенням норм чинного законодавства. За даних обставин постанова про адміністративне правопорушення повинна бути скасована, та просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 688508 від 27.11.2015р. за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати та провадження якщо воно є закрити.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити заявлені ним вимоги.

Представник Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, у звязку з правомірністю складеної співробітниками Патрульної служби постанови. Зазначив також, що 27.11.2015 року о 02год.20хв. позивач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора на перехресті вулиці Миколаївська дорога та вул. Ліманна, чим порушив п.8.7.3.е ОСОБА_3 дорожнього руху а також на вимогу інспектора патрульної поліції не пред»явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб . Правопорушення було виявлено ІПП ОСОБА_2 у звязку з чим була винесена постанова про адміністративне правопорушення ПС2 №688508, відповідно до якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 425 грн., таким чином інспектором Буровим С.О. було прийнято рішення про накладення стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає дії інспектора Бурова С.О. стосовно притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 правомірними, обґрунтованими та вчиненими на підставі чинного законодавства, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною, а її зміст не суперечить нормам законодавства. Доводи позивача стосовно протиправності цих дій та скасування постанови серії безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства. Зазначив, що позивач таким чином намагається уникнути встановленої законом відповідальності.

Відповідач в судове засідання не з»явився, сповіщений належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, докази на підтвердження обставин справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №688508 від 27.11.2015 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 грн. за те, що він 27.11.2015 року о 02год.30хв. в м. Одеса по вул. Миколаївська не предявив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_2, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП.

У відповідності до п.п.2,1, 2.4 ОСОБА_3 дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001р. N 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих ОСОБА_3, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пояснень наданих позивачем у судовому засіданні, вбачається що він не вчиняв порушення зазначеного в постанові, не порушував правил дорожнього руху, передбачені вимогами п. 2.1 ОСОБА_3 дорожнього руху документи мав при собі і виконував законні вимоги працівників поліції передбачені п. 2.4 ОСОБА_3 дорожнього руху, а саме на вимогу предявив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс.

Дані пояснення позивача також знайшли своє відображення під час огляду судом відеозапису, наданого Департаментом патрульної поліції, під час огляду якого було встановлено, що відеозапис починається з того моменту коли поліцейські говорять позивачу, що він не пред»явив водійське посвідчення та документи на автомобіль, на що позивачем їм було надано відповідь, що документи від вже предявляв, однак поліцейськими не було включено своїх нагрудних відеокамер, щоб зафіксувати даний факт. На відеозаписі немає фрагменту, де поліцейські просять позивача в перший раз предявити водійські документи та документи на транспортний засіб. Крім того на даному відеозаписі вбачається, що позивач повторно показував поліцейським свої документи, що чітко відображено на відеозаписі, та давав можливість поліцейським їх побачити.

Слід також зазначити, що представник Департаменту патрульної поліції не зміг відповісти на запитання суду, про те, що якщо інспектор патрульної поліції не змір побачити прізвище, імя та по-батькові позивача, коли той показував документи, то як ці дані могли бути зазначені в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що ставить під сумнів порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху та правочинності дій інспектора патрульної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд України акцентував увагу на тому, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення (п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

Згідно з частиною 2статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідні висновки відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними, оскільки представником відповідача не було надано суду доказів того, що позивачем було порушено ч. 1 ст. 126 КУпАП, як зазначено в постанові у справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 688508 від 27.11.2015р., з відеозапису, наданого суду, вбачається, що вимоги інспектора патрульної поліції щодо предявлення документів посвідчення водія та документів на транспортний засіб, позивач виконав, показавши дані документи інспектору через вікно в автомобілі, тому вчинення адміністративного правопорушення є безпідставним та таким що не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про помилковість висновків інспектора Бурова С.О., що в подальшому і явились підставою для ухвалення оскаржуваної позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Згідност. 287 ч.1 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Як передбачаєст. 288 ч.1 п.3 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства Україниз особливостями, встановленимиКУпАП.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та скасування оскаржуваної постанови.

Разом з тим, щодо вимог позивача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі, слід зазначити наступне.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення приписів ч. 1 ст. 126 КпАП України, як і закриття провадження у такій адміністративній справі, наділені виключно посадові особи - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання, а тому закриття судом першої інстанції провадження у адміністративній справі, порушеній Відповідачем відносно Позивача, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

У справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові від 12.03.2015 року у справі №К/9991/28251/11.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії інспектора 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса ОСОБА_2 по винесенню постанови серія ПС2 № 688508 від 27.11.2015 року є неправомірними а постанова серія ПС2 № 688508 у справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2015 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.33,ч.1 ст.126,293 КпАП України, ст.ст.69,71,86,159-163,171-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса ОСОБА_2, третя особа Департамент патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постановупо справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №688508 від 27.11.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.126 КпАП України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення постанови, мають право оскаржити постанову протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Головуючий І.А.Мазун