Ухвала суду № 59056671, 18.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7354/14-ц 18.07.2016 18.07.2016 18.07.2016

Провадження №22-ц/784/1727/16

Справа 489/7354/14-ц

Провадження №22-ц/784/1727/16 Суддя по першій інстанції - Тихонова Н.С.

Категорія 59 Доповідач апеляційного суду - Колосовський С.Ю.

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2016р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Гавор В.Б., представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014р.

за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвої Альони Андріївни, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна,

встановила:

У жовтні 2014р. ОСОБА_5 пред'явив позов до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області, ПН ММНО Міхняєвої А.А., ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_7 про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна.

Позивач зазначав, що 14 листопада 2013р. Миколаївською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» проведені прилюдні торги з реалізації належної йому квартири АДРЕСА_1 переможцем яких визнано ОСОБА_7 з видачею йому правовстановлюючих документів.

Прилюдні торги, на думку позивача, проведено незаконно, оскільки вони відбулись з порушеннями ч.5 ст.58 Закону „Про виконавче провадження" щодо чинності звіту про оцінку майна протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності. Також позивач не повідомлявся про час і місце проведення прилюдних торгів, не було підстав для проведення третіх прилюдних торгів. Відсутня квитанція про сплату гарантійного внеску ОСОБА_7, покупці ОСОБА_4 і ОСОБА_7 не приймали участі у торгах. Не надсилався боржнику і акт про проведення прилюдних торгів, які до того ж були проведені з перевищенням двомісячного строку від дня одержання спеціалізованою організацією заявки від державного виконавця. В порушення ст.49 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус видала ОСОБА_7 свідоцтво про право власності на майно, яке було арештоване ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2010р. в порядку забезпечення позову ПАТ «Енергобанк».

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсними торги з реалізації нерухомого майна, протокол проведення торгів від 14 листопада 2013р., акт про проведення прилюдних торгів про реалізацію арештованого нерухомого майна, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_7, а також витребувати у останнього спірну квартиру та повернути йому як законному власнику на підставі ст.388 ЦК.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014р., з урахуванням додаткового рішення того ж суду від 29 січня 2015 року та ухвали про виправлення описки від 29 січня 2015р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За правилами, передбаченими п.7 ч.1 ст.205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Вирішуючи даний спір по суті, суд не звернув уваги на те, що до пред'явлення позову цивільна правоздатність ПП «СП «Юстиція» припинена з 04 липня 2014р., про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (за рішенням засновників), без правонаступництва (т.1 а.с. 198-199).

Таким чином, рішення суду в частині вимог до цього відповідача в силу

ч.1 ст.310 ЦПК підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.205 ЦПК, суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів з підстав неналежного повідомлення про час і місце проведення прилюдних торгів, а також щодо законності проведення третіх прилюдних торгів поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_5 раніше подавав до суду позов з цих підстав і рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 08 квітня 2014р. було відмовлено в його задоволенні (т.1 а.с.69,84).

За таких обставин оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню і в цій частині.

З вирішенням решти позовних вимог суд апеляційної інстанції погоджується і вважає рішення суду в цій частині законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2011р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ПАТ „Енергобанк" 167184 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом та по 865 грн. судових витрат.

Під час розгляду цивільної справи за позовом ПАТ «Енергобанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2010р. задоволено заяву ПАТ «Енергобанк» про забезпечення позову й накладено арешт на спірне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, а також заборонено ОСОБА_5 здійснення будь-яких угод, пов'язаних з її відчуженням.

17 березня 2010р. така заборона зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстровий №9627989.

Зазначений захід забезпечення скасовано ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2014 р.

На виконання названого судового рішення державним виконавцем 13 грудня 2012р. була описана та арештована належна ОСОБА_9 квартира АДРЕСА_1

12 лютого 2013р. державний виконавець виніс постанову про призначення ТОВ „Українська експертна група" суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання з оцінки арештованого майна.

Згідно з висновком оцінювача від 26 квітня 2013р. ринкова вартість арештованої квартири станом на 23 квітня 2013р. становила 196400 грн.

12 липня 2013р. державним виконавцем винесена постанова про призначення рецензування звіту про оцінку арештованої квартири.

За результатами рецензії від 18 липня 2013р. встановлено, що звіт відповідає вимогам Закону „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

12 серпня 2013р. державним виконавцем направлена заявка на реалізацію на прилюдних торгах арештованої квартири з початковою вартістю 196400 грн.

Призначені на 12 вересня та 14 жовтня 2013р. прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

17 вересня та 22 жовтня 2013р. державним виконавцем складено акти про переоцінку арештованого майна відповідно на 25% і 50%.

14 листопада 2013р. були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5, переможцем торгів визнано ОСОБА_7, ціна продажу - 98 400 грн.

13 листопада 2013р. ним здійснена оплата на рахунок торгівельної організації гарантійного внеску у сумі 11 784 грн., а 18 листопада 2013р. - сплачено залишок коштів в сумі 86 592 грн., а також 24 грн. - винагорода торгівельній організації.

19 листопада 2013р. державним виконавцем на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 14 листопада 2013р. складено акт про проведені прилюдні торги, який затверджений начальником відділу примусового виконання Управління ДВС.

Згідно з цим актом спірне нерухоме майно придбав ОСОБА_7 за 98 400 грн.

Акт про проведені прилюдні торги державний виконавець надіслав сторонам виконавчого провадження у листопаді 2013р.

20 листопада 2013р. приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєва А.А. на підставі акта державного виконавця видала свідоцтво, яким посвідчила право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_10

За таких обставин, а саме проведення прилюдних торгів з дотриманням закону, суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав, передбачених ст.ст.203,215,388 ЦК для задоволення позову.

Посилання апелянта на порушення ч.5 ст.58 Закону „Про виконавче провадження" не можна визнати обґрунтованими, тому що у зв'язку із запереченнями сторін виконавчого провадження у державного виконавця в силу ч.4 ст.58 цього ж Закону виникає обов'язок призначити рецензування звіту про оцінку майна, що і було зроблено останнім. Отже, виходячи з положень ст.58 Закону „Про виконавче провадження", ст.ст.3,4,12,13 Закону „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна набрав чинності після проведення його рецензування 18 липня 2013р., що не перевищує шестимісячного строку до часу проведення оспорених прилюдних торгів.

Правова позиція Верховного Суду України висловлена у постанові від 01 жовтня 2014р. по справі №6-147цс14 щодо чинності звіту про оцінку майна не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на різні обставини спору, а саме проведення по даній справі рецензування звіту про оцінку майна.

Що ж стосується доводів про неможливість продажу арештованої квартири, то дійсно на час проведення публічних торгів спірне майно перебувало під арештом, накладеним як судом, в порядку забезпечення вимог стягувача, так і державним виконавцем, згідно акту опису й арешту майна від 13 грудня 2012р.

Однак за правилами ст.152 ЦПК, ст.57 Закону „Про виконавче провадження метою забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача, а також дій державного виконавця по арешту майна боржника є уникнення перешкод по виконанню рішення суду, тобто його реального виконання.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст.63 Закону «Про виконавче провадження» та п. 4.5.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику.

Отже, наявність арешту щодо спірного майна хоча і вчиненого різними суб'єктами, і на різних стадіях, але одного судового розгляду не може бути перешкодою для проведення прилюдних торгів.

Таким чином, при видачі оскаржуваного свідоцтва приватний нотаріус діяв на виконання вимог розділу 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та правомірно посвідчив право власності ОСОБА_10 на придбане з прилюдних торгів нерухоме майно, що не вплинуло на результати торгів та не призвело до порушення прав позивача.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що нотаріус порушив вимоги ст.49 Закону України «Про нотаріат», оскільки мав відмовити у вчиненні цієї нотаріальної дії, є безпідставними.

Оплата ОСОБА_10 гарантійного внеску у сумі 11 784 грн., участь його та ОСОБА_4 в прилюдних торгах, а також надсилання сторонам виконавчого провадження акту про проведені прилюдні торги підтверджується: заявами цих осіб про участь у прилюдних торгах від 13 листопада, квитанціями про сплату гарантійних внесків від 13 листопада 2013р. через ПАТ КБ „Фінансова ініціатива", протоколом проведення прилюдних торгів від 14 листопада 2013р., актом про проведені прилюдні торги від 19 листопада 2013р., супровідним листом державного виконавця з поштовим повідомленням про його вручення боржнику.

Не можна вважати порушеним п.3.3. вказаного Положення, так як заявку державним виконавцем на реалізацію арештованого майна подано 12 серпня 2013р., а перші торги були призначені 12 вересня 2013р. У зв'язку з тим, що перші і другі торги не відбулись, то державним виконавцем вживались дії регламентовані ч.5 ст.62 Закону „Про виконавче провадження", які і збільшили час реалізації арештованого майна.

Оскільки суд ухвалив рішення щодо названих вимог з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,310,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2014р., з урахуванням додаткового рішення того ж суду від 29 січня 2015р. та ухвали про виправлення описки від 29 січня 2015р., скасувати в частині вимог ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна, а також вимог ОСОБА_5 до Управління держаної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївській області, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвої Альони Андріївни про визнання недійсними прилюдних торгів з підстав неналежного повідомлення про час і місце проведення прилюдних торгів, а також щодо законності проведення третіх прилюдних торгів та закрити провадження у справі в цій частині.

В іншій частині рішення та додаткове рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: