Ухвала суду № 59052000, 15.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2016 року К/800/19250/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги Чернігівського об'єднанного Управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднанного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії,

встановив:

Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До поданої касаційної скарги скаржником не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення його сплати.

Вказане клопотання скаржника є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору суб'єкта владних повноважень.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції від 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача - 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код банку отримувача - 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)"; символ звітності - 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Чернігівського об'єднанного Управління Пенсійного фонду України про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Чернігівського об'єднанного Управління Пенсійного фонду України залишити без руху.

Копію ухвали надіслати Чернігівському об'єднаному Управлінню Пенсійного фонду України та надати строк для усунення недоліків до 29 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Маслій