Ухвала суду № 59051958, 14.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 липня 2016 року м. Київ К/800/18901/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» (надалі – КП «Салтівське трамвайне депо», відповідач), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 456 499,10 грн.

Судами встановлено, що відповідно до звіту форми 10-ПІ у Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» середньооблікова чисельність штатних працівників в 2015 році на підприємстві становить 527 осіб, а згідно зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2015 році визначена для відповідача – 21 місце.

Відповідно до звіту форми 10-ПІ у відповідача в 2015 році середньооблікова чисельність штатних працівників – інвалідів складала 11 осіб.

За змістом листа від 05 квітня 2016 року № ХМЦЗ-03-4444-26/16 Харківського міського центру зайнятості, КП «Салтівське трамвайне депо» протягом 2015 року надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН з позначкою «вакансії для інвалідів». Протягом 2015 року до КП «Салтівське трамвайне депо» працевлаштована одна особа з обмеженими фізичними можливостями за направленням Харківського міського центру зайнятості. Відмов у працевлаштуванні особам з інвалідністю за результатами направлень центру зайнятості не було.

Звітами за січень-грудень 2015 року КП «Салтівське трамвайне депо» інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві для інвалідів та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Крім того, відповідач неодноразово звертався із листами до центру зайнятості про направлення на підприємство для працевлаштування інвалідів, а також брав участь у міні-ярмарках вакансій для осіб з обмеженою працездатністю, у заходах з нагоди відзначення Міжнародного дня інвалідів.

Також, за період 2015 року безпосередньо на підприємство відповідача з метою працевлаштування звернулись чотири особи, яким встановлено інвалідність. Вказані особи прийняті на роботу до КП ««Салтівське трамвайне депо».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, з огляду на що підстави для застосування до нього визначених названим Законом адміністративно-господарських санкцій відсутні.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами в цій справі, існує усталена судова практика, відповідно до якої належне інформування центру зайнятості шляхом подання звітів за формою № 3-ПН та вжиття інших заходів щодо повідомлення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом усіх місяців звітного періоду є належним доказом спростування вини роботодавця у скоєнні господарського правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та відсутності підстав для накладення на нього відповідних адміністративного-господарських санкцій (зокрема, постанови Верховного Суду України від 20 червня 2011 року № 21-60а11, від 09 липня та 19 листопада 2013 року №№ 21-200а13 та 21-397а13 відповідно, а також від 31 січня 2011 року № 21-60а10).

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п’ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Суддя Т.С. Розваляєва