Ухвала суду № 59051324, 18.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1160/16 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" до Менської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''ОЛСТАС-льон'' про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Менської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''ОЛСТАС-льон'' про визнання протиправним та скасування розпорядження.

23.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" подало до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Менської районної державної адміністрації Чернігівської області №219 від 09 червня 2016 року «Про надання дозволу СТОВ «ОЛСТАС-льон» на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Стольненської сільської ради» та заборонити вчиняти будь-які дії, направлені на передачу в оренду земельних ділянок за рахунок не витребуваних земельних ділянок (паїв) на території Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області, включаючи затвердження технічної документації по встановленню меж цих земельних ділянок в натурі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються (ч. 3 ст. 117 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Позивач в заяві про забезпечення позову посилався на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки передача в оренду невитребуваних земельних ділянок Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ''ОЛСТАС-льон'' призведе до можливого порушення права оренди позивача та укладення неправомірного договору оренди. Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції, означені доводи є необґрунтованими, оскільки отримання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її в користування (оренду)

Водночас, суд не вбачає очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, як підстави для забезпечення адміністративного позову та зазначає, що наявність чи відсутність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень є предметом даного спору та підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 117, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.