Ухвала суду № 59044291, 18.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2016 рокусправа № 804/8014/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представника відповідача Снітько Е.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в місті Дніпро (Дніпропетровськ) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року по справі № 804/8014/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі № 804/8014/15 позов Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2466255,96 грн. задоволений повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про відстрочення та розстрочення виконання вказаної постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про відстрочення та розстрочення виконання постанови суду задовольнити. В обґрунтування скарги вказав, що через скрутне фінансове становище та арешт рахунків він не взмозі виконати рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що підприємством не підтверджено належними доказами неможливості виконання рішення суду та складнощів при його виконанні, а також важкого матеріального становища підприємства.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 2 ст.263 КАС передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, підставою для застосування правил цієї статті є обставини, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим, але при цьому застосування вказаних механізмів можливо у виняткових випадках.

При цьому, наявність таких обставин має підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої заяви, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Таким чином, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про відстрочення та розстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі № 804/8014/15 мотивовано неможливістю сплатити присуджену суму одразу, оскільки немає для цього відповідних ресурсів.

З метою уникнення банкрутства боржник просив суд відстрочити виплату заборгованості на 6 місяців та розстрочити її виконання на 12 місяців після цього зі сплатою боргу щомісячно.

Однак, надані заявником докази не дають підстав для висновку про існування виняткових обставин у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з якими закон пов'язує можливість відстрочення/розстрочення виконання рішення суду.

При цьому будь-якого аналізу фінансово-господарської діяльності, необхідного для оцінки використання активів, доходів, витрат і результатів діяльності підприємства за звітний період, факторів, які негативно або позитивно можуть вплинути на кінцевий фінансовий результат, відповідачем надано не було, так як і доказів на підтвердження відсутності коштів або інших активів, достатніх для погашення заборгованості.

Апеляційний суд зауважує, що відстрочка і розстрочка виконання рішення може бути застосована при врахуванні не тільки інтересів боржника, а і стягувача. В даному випадку слід врахувати, що борг у відповідача постійно зростає, фінансові результати з року в рік погіршуються, існують ще і інші судові рішення про стягнення із відповідача суттєвих сум і по цим судовим рішенням і раніш надавалися розстрочки або відстрочки, але це не призводить по стабілізації фінансового становища підприємства та погашення своїх зобов'язань.

Посилання апелянта на арешт коштів на його рахунках у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу господарського суду про стягнення з підприємства суми понад 837 млн. грн. через невиконання зобов'язань за кредитним договором не може бути розцінено як виключна підстава для відстрочення виконання рішення суду, оскільки також вказує на відсутність на теперішній час передумов для стабілізації фінансового становища підприємства та погашення своїх зобов'язань.

За таких обставин відстрочення та розстрочення виконання судового рішення використовується заявником лише як привід для відкладення часу виконання свої зобов'язань та може мати несприятливі наслідки для держави.

Таким чином, підстави для відстрочення та розстрочення боржнику виконання постанови суду відсутні.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року по справі № 804/8014/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 липня 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко