Постанова № 59044186, 12.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № 388/1610/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо непрезначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену Списком № 2 та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про призначення пенсії;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити суму пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену Списком № 2 та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії відповідача, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язано відповідача призначити пільгову пенсію, згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з дня звернення за призначенням пенсії.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, позивачкою були надані відповідачу оригінал трудової книжки, довідки № 158к від 8 листопада 2011 року, № 22 від 17 березня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Листом від 21 травня 2015 року, № 215/04-31 позивача було повідомлено про відмову у призначенні, в якому зазначено, що у зв'язку з необхідністю проведення додаткової перевірки, з метою підтвердження трудового стажу за період з 26 березня 1984 року по 21 серпня 1992 року, відповідачем направлено запити до управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області щодо проведення зустрічної перевірки правильності та достовірності видачі довідки про пільговий характер роботи.

7 травня 2015 року на адресу відповідача надійшла інформація № 2369/04 від 29 квітня 2015 року, згідно якої проведення перевірки факту та характеру пільгової роботи залишено без виконання та надано нову довідку про пільговий характер роботи від 23 квітня 2015 року № 30. З цієї довідки вбачається, що позивачка працювала повний робочий день в управлінні будівництва Південноукраїнської АЕС на ПРОМ-2 й за період з 26 березня 1984 року по 21 липня 1992 року виконувала роботи на посаді майстра, що передбачено Списком № 2 розділу ХХVII підрозділу код КП 2290100б-23419, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та становить за період з 26 березня 1984 року по 21 серпня 1992 року 8 років 4 місяці 5 днів.

У зв'язку з викладеним, відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки у підставі видачі довідки про стаж роботи не зазначено жодного первинного документа про характер пільгової роботи, а тому, на думку відповідача період роботи з 26 березня 1984 року по 21 серпня 1992 року зараховувати до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії по Списку № 2 немає підстав.

Позивач з таким рішенням не погодилась, що й стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пільговий стаж роботи позивача період з 26 березня 1984 року по 21 серпня 1992 року підтверджується наданими документами, а тому у відповідача були відсутні підстави для призначення пільгової пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Апеляційний суд вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Дійсно, період роботи позивача з 26 березня 1984 року по 21 серпня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії по Списку № 2. Разом з тим, як вбачається з довідки від 23 квітня 2015 року № 30 цей період складає 8 років 4 місяці 5 днів.

На запит Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, отримано лист ПАТ «Юженергобуд» яким яким надано інформацію про те, що атестація робочих місць для інженерно-технічних працівників не проводилась, а тому стаж роботи ОСОБА_1 в період з 22.08.1992 року по 01.03.1995 року не зараховується до пільгового стажу передбаченого Списком № 2.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час звернення за призначенням пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

Враховуючи наявність у позивача пільгового стажу 8 років 4 місяці 5 днів та за наявності передбаченого загального стажу роботи вона матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 56-річного віку.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, на час звернення до пенсійного фонду досягла 52-річного віку.

Таким чином, враховуючи відсутність у позивача 10 років пільгового стажу, у відповідача були відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії передбаченої п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідачем було прийнято обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2015 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 14 липня 2016 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов