Постанова № 59043998, 19.07.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 року Чернігів Справа № 825/993/16

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомЧернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

доЧернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд"

простягнення податкового боргу

за участю

представників сторін:

від позивачаОСОБА_1, довіреність від 04.05.2016 № 35/25-22-10,

від відповідачаОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2016 Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з позовом до Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд" (далі ЧРКП "Чернігіврайагробуд") про стягнення податкового боргу по земельному податку в сумі 377643,13 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

При цьому, ДПІ у м. Чернігові було надано клопотання про заміну неналежного позивача належним, а саме ДПІ у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у звязку з реорганізацією територіальних органів ДФС.

Таким чином, суд здійснив заміну неналежного позивача належним з ДПІ у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача позов визнав, проте наголосив, що не в змозі сплатити зазначений податковий борг єдиним платежем. В ході судового розгляду справи надав заяву у якій просив надати час для сплати заборгованості по земельному податку в сумі 377643,13 грн., у звязку з тим, що має скрутне фінансове становище та просив розстрочити суму податкового боргу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ЧРКП "Чернігіврайагробуд" (код 32079553) зареєстроване в якості юридичної особи 22.10.2002, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій внесено відповідний запис. На облік в ДПІ в м. Чернігові взято з 28.10.2002.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій від 10.05.2016 основним видом діяльності ЧРКП "Чернігіврайагробуд" є (за КВЕД):

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання. Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено термін «податкове зобовязання» сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та термін «податкове повідомлення-рішення» письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обовязок платника податків сплатити суму грошового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обовязки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по земельному податку в сумі 377643,13 грн., який підтверджується:

- податковою декларацією від 17.01.2013 на суму 85483,33 грн.;

- податковою декларацією від 05.02.2014 на суму 85483,33 грн.;

- податковою декларацією від 12.02.2015 на суму 106769,42 грн;

- податковою декларацією від 17.02.2016 на суму 57375,33 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 24.03.2014 на суму 1972,11 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 09.09.2014 на суму 4274,16 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 10.10.2014 на суму 692,87 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 від 12.11.2014 на суму 2857,59 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_5 від 16.12.2014 на суму 1841,53 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_6 віл 04.06.2015 на суму 7259,2 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_7 від 30.07.2015 на суму 1348,81 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_8 від 28.08.2015 на суму 2804,27 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_9 від 03.11.2015 на суму 1999,99 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_10 від 08.12.2015 на суму 830,62 грн.

- податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_11 від 17.12.2015 на суму 800,00 грн.

При цьому, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкового боргу у сумі 80792,54грн.

Також, судом встановлено, що податковий борг по земельному податку з юридичних осіб частково погашався відповідачем на суму 64941,97 грн.

Таким чином, вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені у судовому чи адміністративному порядку, а податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобовязання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому сума даних податкових зобовязань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу на підставі зазначених порушень необхідно врахувати, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Також, в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

При цьому, податкове зобовязання по платі за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Також, суд враховує п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У свою чергу, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України); при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобовязань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу).

Як встановлено вище, сума податкових зобовязань ЧРКП "Чернігіврайагробуд" сплачена не була. Таким чином, відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 10.11.2011 № 1326, яка була вручена відповідачу 04.11.2011. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що не має жодних процесуальних інструментів для розстрочення суми податкового боргу під час розгляду спору по суті, у звязку з чим, посилання відповідача на те, що він не в змозі сплатити зазначений податковий борг, суд не може прийняти до уваги.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що порядок відстрочення або розстрочення судового рішення передбачений Кодексом адміністративного судочинства України. Так, згідно ч. 1 ст. 263 цього Кодексу, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що відповідно пп. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, яким встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по земельному податку в сумі 377643,13 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Чернігвського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд» (код 32079553) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 377643,13 грн. (триста сімдесят сім тисяч шістсот сорок три гривень 13 коп.) на р/р 33218811700002 код платежу 18010500; одержувач: Місцевий бюджет, банк отримувач: ГУДКСУ в Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592 з рахунків в установах банку:

Р/р 2600800014362 в Ф-я, «Укрексімбаик», м. Чернігів, МФО 353649;

Р/р 26000137658 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Києв, МФО 380805;

Р/р 26005704201024 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Києв, МФО 380805;

Р/р 26009704200924 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Києв, МФО 380805;

Р/р 26046704201 124 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Києв, МФО 380805;

Р/р 26000461774800 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;

Р/р 26054000060095 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб