Постанова № 59043576, 11.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/727/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Носенка М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Полтавської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2016 року ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Полтавської області (надалі також відповідач), третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області (надалі - ГУ ДКС в Полтавській області, третя особа) про стягнення заробітної плати в розмірі 46228,97 грн за період з 01 липня 2015 року по 28 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом прокурора Полтавської області № 886к від 28 грудня 2015 року прокурора прокуратури Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_3 звільнено із займаної посади та органів прокуратури Полтавської області у зв'язку з реорганізацією органів прокуратури Полтавської області та скороченням кількості прокурорів. Вважає, що відповідачем на момент його звільнення не виплачено в повному обсязі заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пояснювала, що позивачу прокуратурою Полтавської області заробітна плата нараховувалася, виходячи з посадового окладу, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763. Вказувала на те, що прокуратура області не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.

ГУ ДКС в Полтавській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, про розгляд справи повідомлене належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

11 червня 2012 року ОСОБА_3 призначено на посаду прокурора прокуратури Кобеляцького району Полтавської області /зворотній бік а.с. 11/.

Наказом прокурора Полтавської області від 28 грудня 2015 року № 886к прокурора прокуратури Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_3 звільнено із займаної посади та органів прокуратури у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та пункту 9 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 10/.

З розрахункових листів вбачається, що позивачу за період з 01 липня 2015 року по 28 грудня 2015 року прокуратурою Полтавської області заробітна плата нараховувалась виходячи з посадового окладу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 /а.с. 34/.

Однак на думку позивача, заробітна плата, за вищевказаний період, повинна була нараховуватись прокуратурою Полтавської області, виходячи з посадових окладів, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру".

Вважаючи свої права порушеними та з метою їх відновлення ОСОБА_3 звернувся за захистом з відповідним позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про оплату праці" умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Стаття 13 Закону України "Про оплату праці" визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно частини першої статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини третьої статті 81 цього Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Тобто законом встановлений конкретний розмір посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.

Проте, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, відповідно до пункту 13 розділу ХІІІ Закону України "Про прокуратуру", Кабінету Міністрів України доручено: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Однак, Кабінетом Міністрів України не були виконані вимоги зазначеної норми.

Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури".

Отже, у період з набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" (15 липня 2015 року в частині розміру заробітної плати) до набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 (15 грудня 2015 року), розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

При цьому, відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом України "Про прокуратуру" (як спеціальним нормативним актом), у зв'язку з не внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури", не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки закони України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.

Подібна бездіяльність з боку Уряду України у справі "Суханов та Ільченко проти України" була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, позивач має право на перерахунок посадового окладу за період з 15 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості заробітної плати (з урахуванням розмірів посадового окладу, встановленого статтею 81 Закону України "Про прокуратуру") за липень-грудень 2015 року позивачу не була нарахована.

Прокуратура Полтавської області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності ненарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з 15 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року включно у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру", а отже перерахунок та виплата заробітної плати за вказаний період повинні бути проведені з врахуванням вже здійснених виплат за цей період.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнання протиправними дії прокуратури Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру", крім того, зобов'язати прокуратуру Полтавської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Прокуратури Полтавської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області про стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Визнати протиправними дії прокуратури Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язати прокуратуру Полтавської області (код ЄДРПОУ 02910060) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня по 14 грудня 2015 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 липня 2016 року.

СуддяС.С. Бойко