Постанова № 59043428, 28.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року Справа № 814/3896/13-а

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ, Миколаївська область

до відповідача: Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: про визнання дій протиправними та скасування припису від 28.01.2013р. № 11 та постанову від 11.02.2013, від 21.03.2012р. № 247 від 23.09.2011р.,

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування припису від 28.01.2013р. № 11 та постанову від 11.02.2013, від 21.03.2012р. № 247 від 23.09.2011р.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 25 січня 2013 року по 28 січня 2013 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проводилася позапланова перевірка обєкту: «Будівництво нежитлової будівлі та споруди елінгу» по вул. Грушевського, 50-б в. м.Первомайську Миколаївської області. За наслідком перевірки 28 січня 2013 року складено ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, держаних будівельних норм, стандартів і правил.

У ОСОБА_2 зазначено, що «готовність нежитлової будівлі складає 75%. Нежитлова будівля має ІІ категорію складності».

28 січня 2013 року головним державним інспектором Північно-західного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_3 складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Відповідно до якого виявлено порушення: «виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі по вул. Грушевського, 50-б у м.Первомайську Миколаївської області без відповідних дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та затвердженої проектної документації.

Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (надалі - припис).

Пунктом 20 визначено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, при проведенні перевірки, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській в Протоколі від 28 січня 2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вказано, що відповідальність за встановленні правопорушення передбачена абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто дана норма закону передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без затвердженої проектної документації обєктів ІІ категорії складності.

11.02.2013 начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_4 винесено постанову № 11 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 103230 (сто три тисячі двісті тридцять) гривень.

Згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень абз. 4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» субєкти містобудування, які є замовниками будівництва обєктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на обєкті ІІ категорії складності у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Тобто, розмір штрафу залежить від категорії складності обєкту.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. N 557 під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, складеного Відповідачем 28.01.2013 року та в письмову заперечені на адміністративний позов «ФОП ОСОБА_1О.(сторінка три), зазначено, що нежитлова будівля має ІІ категорію складності.

Хоча судом встановлено, що штраф на Позивача накладено у розмірі 103 230 гривень (дев'яносто мінімальних заробітних плат, мінімальна заробітна плата на момент накладення штрафу становила 1147 грн.).

Згідно частини 2 статті 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності обєкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі наслідків (відповідальності) такого обєкту будівництва. Таким чином, встановлення категорії складності обєкта будівництва має визначальне значення для встановлення наслідків будівництва і відповідно санкцій за правопорушення у сфері містобудування.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності стягується у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат (що на момент накладення штрафу становило 41292 грн.), а на обєктах ІІІ категорії складності - в розмірі 90 мінімальних заробітних плат (що на момент накладення штрафу становило 103230 грн.)

Таким чином, при застосуванні до ФОП ОСОБА_1 санкцій на підставі протоколу, постанови від 11 лютого 2013 року №11 накладено штраф у сумі 103230 грн. (90 мінімальних заробітних плат), тобто за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на об'єкті ІІІ категорії складності, що суперечить протоколу та акту, де визначено, що об'єкт має ІІ категорію складності.

З урахуванням таких обставин, позивача помилково притягнуто до відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів будівництва IІІ категорії складності, не прийнятих в експлуатацію. Наведена обставина є достатньою підставою для скасування спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається із акту Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 28.01.2013 року: «відповідно до направлення від 18.01.2013 року №102, з 25 по 28 січня 2013 року проводилася позапланова перевірка обєкту: «Будівництво нежитлової будівлі та споруди еллінгу по вул. Грушевського, 50-б в м. Первомайську Миколаївської області».

Позивач стверджує, що зазначений обєкт є тимчасовою господарською спорудою, що підтверджується: Договором про спільну діяльність між ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 та позивачем, Додатковою угодою між ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 та ТОВ Завод Промстан, Попереднім договором між Позивачем, ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 та ОСОБА_2; Робочим проектом Підсобне приміщення, виданого замовнику ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 виробником тимчасової споруди ТОВ Завод Промстан, Технічним паспортом на громадський будинок, виготовлений КП "ПМБТІ" 01 липня 2014 року.

Згідно укладених договорів дана "споруда елінгу" є тимчасовою господарською будівлею та призначена для тимчасового використання позивачем та ТОВ "Агрофірма ОСОБА_2".

Так, відповідно до п. 3.2. розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики в Україні №127 від 24 травня 2001 року не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень) зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд (незалежно від наявності фундаменту), а також ряду інших обєктів тимчасового характеру.

Відповідно до положень ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, що підтверджується належними та допустимим доказами, а саме Технічним паспортом на громадський будинок, виготовленого КП "ПМБТІ" станом на 01 липня 2014 року.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівельної діяльності» правопорушенням у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) субєктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельних норм, державними стандартами і правилами.

Оскаржуваною постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ФОП ОСОБА_1 не лише безпідставно визнано винним у вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, але й покладено значні матеріальні витрати.

В ОСОБА_2 перевірки від 28.01.2013 року зазначено, що готовність нежитлової будівлі складає лише 75%.Також не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про експлуатацію позивачем цих будівель і споруд, у тому числі із зазначенням відомостей про спосіб їх використання ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області протиправними щодо винесення Припису № 5 від 28 січня 2013 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, Постанови №11 від 11 лютого 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Скасувати Припис №5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, винесений 28 січня 2013 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Скасувати Постанову №11 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 11 лютого 2013 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа