Постанова № 59043319, 12.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року Справа № 813/1719/15

10 год. 41 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

від позивачаОСОБА_1,

від відповідачане прибув,

від третьої особине прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Крим-Ліспромбуд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Миколаївська міська рада.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Крим-Ліспромбуд» (далі позивач, ПП «Крим-Ліспромбуд») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі відповідач, ДПІ у Центральному районі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Миколаївська міська рада (далі Миколаївська міська рада), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.10.2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року, прийняте на підставі акту перевірки від 24.09.2014 року є таким, що винесене за відсутності правових підстав, з порушенням норм чинного законодавства, а відтак, є протиправним та підлягає скасування. Зазначено, що ПП «Крим-Ліспромбуд» дотримано в 2012-2013 роках п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України щодо правильності визначення обєкта оподаткування та п.271.1 ст. 271 цього ж кодексу в частині сплати орендної плати з врахуванням коефіцієнта індексації, а орендна плата нараховувалась та здійснювалась на підставі договору оренди земельної ділянки, яким і встановлювався її розмір з врахуванням п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України. Подання звітності підприємством, а саме податкових декларацій з плати за землю, здійснювалось згідно з п. 286.2 ст. 286 та ст. 46 Податкового кодексу України, тобто у терміни передбачені чинним законодавством, що діяло у відповідних звітних періодах та відповідало положенням закону україни «Про оренду землі». На переконання позивача, рішення Миколаївської міської ради від 27.11.2012 року № 3/40, від 09.06.2011 року № 6/39 про введення з 01.01.2012 року нової грошової оцінки земель м. Миколаєва та визнання таким, що втратило чинність рішення від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» не підлягають застосуванню впродовж 2012 року. Більше того, як зазначає позивач, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті прокуратури м. Миколаєва 10.05.2011 року винесено протекст на п. 3.5 рішення миколаївської міської ради № 3/40, яким зупинено дію вказаного рішення відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», підставою чого було порушення вимог податкового законодавства в частині п. 4.1.9 Податкового кодексу України при прийнятті вказаного рішення Миколаївською міською радою.

Крім того, Прокуратурою м. Миколаєва також оскаржено рішення Миколаївської ради від 23.12.2011 року № 12/58. Як вважає позивач, лише 01.03.2012 року Миколаївською міською радою остаточно затверджено нормативну грошову оцінку і за умови дотримання міською радою вимог п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України така нормативно грошова оцінка согла б застосовуватись починаючи з 01.01.2013 року.

Особливу увагу позивач звернув на те, що податковим органом не вказано дати офіційного оприлюднення та не надано доказів офіційного оприлюднення рішень Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40, від 09.06.2011 року № 6/39, якими затверджена та введена в дію з 01.01.2012 року нова нормативна грошова оцінка земель м. Миколаєва. Більше того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва лише листами від 12.04.2012 року № 1281/10/15-342, від 10.01.2013 року № 141/10/15-359, від 17.03.2014 року № 1173/10/14-03-15-02 повідомило позивача про затвердження нової нормативної оцінки земель у м. Миколаєві та необхідність здійснення перерахунку розміру плати за землю.

Таким чином, висновку акту перевірки про порушення позивачем п.п. 271.1.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286, ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, що призвело до збільшення суми грошового зобовязання за платежем: плата за землю (орендна плата за земельні ділянки) з юридичних осіб в сумі 506639,32 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101328,00 грн.) є безпідставними, надуманими, а відтак, правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014 року відсутні та таке слід скасувати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просив такі задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.161/.

01.07.2016 року за вх № 21473 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнає /а.с.119/.

18.05.2015 року за вх № 15797 від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов /а.с.88-89/, відповідно до якого зазначено, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, у задоволенні яких слід відмовити. Зокрема, контролюючий орган повідомив, що згідно з поданими позивачем податкових декларацій податкові зобовязання по орендній платі за землю за 2012 рік та 2013 рік визначені по грошовій оцінці 5324668,52 грн. (з застосуванням коефіцієнтів індексації 1,059 за 2009 рік; 1,0 за 2010 рік; 1,0 за 2011 рік) з врахуванням ставки податку у розмірі 3% в сумі 159741,31 грн. Згідно з рішенням Миколаївської міської радивід 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» у м. Миколаєві грошова оцінка землі проведена та затверджена. Відповідно до рішень Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40 та від 09.06.2011 року № 6/39: з 01.01.2012 року затверджена та введена в дію нова нормативна грошова оцінка земель м. Миколаєва; визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2012 року рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва». Так, згідно з п. 5 рішення від 09.06.2011 року № 6/39 «землекористувачам, власникам та орендарям землі необхідно провести нормативну грошову оцінку земельних ділянок для перерахунку розміру плати за землю з 01.01.2012 року».

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомлено позивача про затвердження нової нормативної оцінки земель м. Миколаєва, про набрання чинності рішень Миколаївської міської ради щодо затвердження нової нормативної оцінки земель м. Миколаєва та про необхідність перерахунку розміру плати за землю листами від 12.04.2012 року № 1281/10/15-342, від 10.01.2013 року № 141/10/15-359, від 17.03.2014 року № 1173/10/14-03-15-02, які направлено платнику поштою.

Оскільки відповідно до листа Управління Держземагенства у Миколаївській області від 28.05.2013 року № 1967/751-4/701/1, вх. № 707/9 від 14.10.2013 року щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 13053 кв.м. по вул Світанковій 1-в в Центральному районі м. Миколаєва становить 12079898,85 грн., таким чином річна сума орендної плати повинна дорівнювати: 2012 рік 362396,97 грн., 2013 рік 362396,97 грн.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем у вказних періодах подано податкову звітність з плати за землю без надання довідки (витягу) про новий розмір нормативної грошової оцінки, що мало наслідком заниження позивачем орендну плату за землю за 2012 рік в сумі 202655,66 грн. та за 2013 рік в аналогічній сумі, сукупно на 405311,32 грн. з врахуванням викладеного, вважає податкове повідомлення-рішення підставним, прийнятим з врахуванням норм діючого податкового законодавства та таким, що слід залишити в силі. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Миколаївська міська рада явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дат, час і місце судового засідання повідомлена належним чином /а.с.160/, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Тому, з врахуванням строків розгляду справи, визначених ст. 122 КАС України, суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, розглядає справу за відсутності уповноважених представників відповідача та третьої особи на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну невиїну позапланову перевірку позивача з питання правильності і повноти нарахування плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2012 рік, 2013 рік, про що складено акт № 731/14-03-22-01/32581341 від 29.04.2014 року /а.с.13-20/.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286, ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) на загальну суму 405311,32 грн., в тому числі за періоди:

2012 рік занижено на суму 202655,66 грн.;

2013 рік - занижено на суму 202655,66 грн. /а.с.20/

У звязку з встановленням вказаних порушень податкового законодавства, на підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.10.2014 року форми «Р», за платежем: плата за землю (орендна плата за земельні діляни) з юридичних осіб, на суму 506639,32 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101328,00 грн.) /а.с.11/

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області оскаржуване рішення контролюючого органу залишене без змін, а скарга без задоволення /а.с.45-50, 51-52, 53-58/.

Позивач звернувся із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України /а.с.59-64/, яка своїм рішенням вказане податкове повідомлення-рішення також залишене без змін, як і рішення про результати розгляду первинної скарги без змін, а скаргу без задоволення /а.с.65-68/.

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу безпідставним, протиправним та таким, що порушує права позивача, звернувся із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 року регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» передбачено, що користування землею в Україні є платним.

Згідно з підп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Подібне визначення міститься і у ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

При цьому п. 288.1 п. 288.4 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За наведених обставин, позивач є платником орендної плати за землю. Отже, відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Приписами п. 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 285.1 статті 285 цього Кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Таким чином, платник плати за землю зобов'язаний подати податковому органу довідку (витяг) про нормативну грошову оцінку землі при поданні першої декларації та у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, та податкову декларацію.

Правові засади оцінки земель визначаються Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. №1378-1V (у подальшому - Закон №1378).

Так, відповідно до статті 1 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП «Крим-Ліспромбуд» (орендар) укладено договір оренди землі № 7050 від 29.10.2009 року /а.с.21-24/, відповідно до якого Миколаївська міська радана підставі рішення від 01.10.09 за № 38/31 передає, а ПП «Крим-ліспромбуд» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування стадіону «Колос» по вул. Світанковій, 1-в /Центральний район/ (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 13053 кв.м. у тому числі 215 кв.м. під капітальною забудовою, 364 кв.м. під спорудами, 5861 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 6613 кв.м. під зеленими насадженнями, без права передачі її в суборенду.

Обєктом оренди є тільки земельна ділянка.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.09 за № 2209 (з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,152), на час укладання цього договору, становить 5028015,60 грн.

Згідно з п. 4 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 5028015,60 грн. Виходячи з цього, розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладення складає 150840,48 грн.

Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у звязку проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Орендна плата вноситься орендарем з 01.10.09 до 01 числа місяця наступного за тим, у якому відбулася реєстрація договору одноразовим внеском, а далі з розрахунку щомісяця 1/12 від розміру річної орендної плати протягом 30 днів місяців наступного за звітним.

30.10.2009 року між сторонами вказаного договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки /а.с.28/.

До матеріалів справи долучено копії декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до якої визначено річну суму до оплати 159741,30 грн.; тобто 13311,78 грн. щомісячно; з відомостями про земельні ділянки /а.с.31-34/; а також за 2013 рік, згідно з якою річна сума орендної плати складає 159741,31 грн., а щомісячна 13311,78 грн.; з відомостями про земельні ділянки /а.с.37-40/.

Відповідно до відомостей зафіксованих у акті перевірки контролюючий орган зазначає, що згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» у м. Миколаєві грошова оцінка землі проведена та затверджена .

Згідно з рішеннями Миколаївської міської ради № 3/40 від 27.01.2011 року /а.с.70-71/ та від 09.06.2011 року № 6/39 з 01.01.2012 року /а.с.72-73/ затверджено та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель м. Миколаєва; визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2012 року рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва».

Згідно з п. 5 рішення від 09.11.2011 року № 6/39 «землекористувачам , власникам та орендарям землі необхідно провести нормативну грошову оцінку земельних ділянок для перерахування розміру плати за землю з 01.01.2012 року.

Судом зясовано, що 10.05.2011 року прокуратурою м. Миколаєва винесено протест на п. 3, 5 рішення № 3/40, яким зупинено дію вказаного рішення у звязку порушенням третьою особою у справі вимог податкового законодавства, а саме: п. 4.1.9 п. 4.1. ст. 4 ПК України /а.с.69/.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» в редакції станом на момент винесення протесту (втратив чинність) протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Слід зазначити, що п. 2 рішення Миколаївської міської ради № 15/24 від 01.03.2012 року третя особа вирішила визнати такими, що втратили чинність рішення Миколаївської міської ради від 26.01.2012 року № 14/48 «Про розгляд протесту прокуратури м. Миколаєва від 05.01.2012 року № (15-01) 52 вих.-12 на п. 4, 6 рішення міської ради від 23.12.2011 року № 12/58 та від 23.12.2011 року № 12/58 «Про внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва» /а.с.76/.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, можливість застосування нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок в поточному бюджетному періоді повязана з дотриманням вимог щодо офіційного оприлюдненням рішення ради, яким ця нормативна грошова оцінка затверджена, в попередньому бюджетному періоді.

Таким чином, лише з 01.03.2012 року Миколаївською міською радою було остаточно затверджено нормативну грошову оцінку і за умови дотримання міською радою вимог щодо належного оприлюднення така могла б застосовуватись з 01.01.2013 року.

Однак, слід зазначити, що ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Судом відповідно до ухвали від 08.09.2015 року про витребування доказів, судом у Миколаївської міської ради витребувано інформацію та докази офіційного оприлюднення рішення Миколаївської міської ради № 3/40 від 27.01.2011 року та № 12/58 від 23.12.2011 року - для долучення до матеріалів справи.

04.05.2016 року за вх. № 10923 від Миколаївської міської ради надійшло повідомлення про те, що рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40, від 23.12.2011 року № 12/58 оприлюднені на офіційному сайті третьої особи www.gorsovet.mk.ua протягом місяця після його прийняття на підставі рішення міської ради від 09.12.2010 року № 1/8 /а.с.132, 133/.

Відповідно до статті 2 Регламенту Миколаївської міської ради рішення міської ради та розпорядження міського голови оприлюднюються у засобах масової інформації, заснованих міської радою, на офіційному сайті міської ради та на офіційному сайті ІАЦ «ЛІГА» протягом не більше 30 днів з моменту їх прийняття /а.с.133/.

Однак, суд залишає вказані доводи поза увагою, оскільки наведеними нормами ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», чітко визначено порядок та спосіб офіційного оприлюднення таких рішень - в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання, а не на веб-сайтах цих органів. Оприлюднення актів через електронні інформаційно-правові системи, в тому числі на офіційних веб-сайтах органів, що їх видали, має лише інформаційний характер і не може офіційно використовуватись. Крім того, відповідно до наведеної статті 2 регламенту Миколаївської міської ради суд не може визнати право третьої особи альтернативного способу оприлюднення рішень.

За таких обставин, твердження відповідача про необхідність застосування позивачем при розрахунку орендної плати за землю на 2012, 2013 рік нормативної грошової оцінки, затвердженої вказаними рішеннями Миколаївської міської ради за відсутності належних доказів їх оприлюднення, є помилковими, а донарахування, здійсненні на підставі такого висновку, - безпідставними та протиправними.

Суд зважає на покликання представника відповідача, що контролюючим органом направлялися позивачу листи від 12.04.2012 року № 1281/10/13-342, від 10.01.2013 року № 141/10/15-359 та від 17.03.2014 року за № 1173/10/14-03-15-02 про необхідність надання уточнюючої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податкові періоди 2012, 2013, 2014 роки , однак за відсутності належних доказів оприлюднення рішень Миколаївської міської ради, суд вважає обгрунтованими покликання позивача на те, що вказаного обовязку у нього не виникло.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів правомірність визначенням ним податкових зобовязань у деклараціях з орендної плати за 2012, 2013 роки, а тому у контролюючого органу не було підстав для нарахування сум збільшення основних зобовязань, як і не було підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Крім цього, відповідач та третя особа не довели суду обґрунтованості висновків щодо необхідності врахування збільшеної нормативної грошової оцінки щодо орендованої позивачем земельної ділянки та обчислення орендної плати за землю в період 2012, 2013 років з її врахуванням, у звязку з не підтвердженням належного оприлюднення вказаних рішень Миколаївської міської ради.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними доказами у справі, і такими, що підлягають задоволенню, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління у Миколаївській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції станом на момент звернення до суду із позовною заявою) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

До матеріалів справи долучено платіжне доручення № НОМЕР_2 від 16.04.2015 року в сумі 487,20 грн. на підтвердження сплати судового збору, що з врахуванням викладеного належить повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94,138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № НОМЕР_1 від 15.10.2014 року.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства «Крим-Ліспромбуд» (ЄДРПОУ 32581341) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.