Постанова № 59043193, 13.07.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 809/4088/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Куриша Р.В.,

представника позивача Ольвач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Євгена Смика про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2014 Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Євгена Смика (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 74 640, 34 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за жовтень 2014 року в розмірі 74 640, 34 гривень.

16.12.2014 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/4088/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду за № 876/794/15 від 15.06.2015, позов задоволено частково. Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Євгена Смика на користь управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі 6 494 (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 42 коп. невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з жовтня по грудень 2014 року. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

02.06.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України за № К/800/33275/15 касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд, касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у відповідача обов'язку відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня до грудня 2014 року та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6 494, 42 гривень невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з жовтня по грудень 2014 року.

Щодо відмови в задоволенні позову в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованих за періоди, що передували жовтню 2014 року (з для призначення пенсії відповідним громадянам), з тих підстав, що позивач був зобов'язаний формувати відповідні розрахунки після призначення пенсії відповідним громадянам, однак, у порушення Інструкції такі розрахунки не формувались та відповідачу у встановленому порядку не надсилались, а включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередній період здійснено позивачем з порушення вимог законодавства та за відсутністю відповідних повноважень, то суд касаційної інстанції з такими висновками не погодився у зв'язку з необґрунтованістю та передчасністю таких висновків.

Мотивом скасування судом касаційної інстанції судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі, з направленням даної справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, є висновки про те, що судами не перевірена правильність розрахунку заявлених до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій працівникам відповідача з дня призначення пенсії до жовтня 2014 року.

Висновками суду касаційної інстанції встановлено, що підприємства зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, незалежно від періоду, за який такі витрати нараховані, та до відшкодування в якому періоді заявлені, а так само незалежно від обставин, що зумовили не виставлення відповідного розрахунку на адресу платника (призначення нової пенсії або її перерахунок, у тому числі за судовим рішенням, чи бездіяльність відповідного органу/органів Пенсійному фонду України) в строки, визначені Інструкцією. Стягнення таких витрат в судовому порядку строком давності не обмежується.

Також, висновками суду касаційної інстанції встановлено, що під час нового розгляду судам слід дослідити правильність розрахунку заявлених до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій названим громадянам за весь період, охоплений розрахунком, та надати правову оцінку цим обставинам у сукупності з іншими встановленими обставинами справи.

У відповідності до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

29.06.2016 адміністративна справа за №809/4088/14 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та ухвалою від 01.07.2016 призначена до нового судового розгляду судом першої інстанції.

Судом, у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну вибулого позивача Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області його правонаступником - Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча, у відповідності до частини 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається судом, про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомленим. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що 22.03.2000 року відповідач зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку в Галицькому об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, як платник страхових внесків.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали у відповідача, що підтверджується довідками відповідача про їхній стаж роботи, та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що працівникам відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначена пенсія за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку якої за період з дня призначення їм пенсії до жовтня 2014 позивачем понесено в розмірі 74 640, 34 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з дня призначення пенсії до жовтня 2014 року в розмірі 74 640, 34 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів «б» - «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якого сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з моменту призначення пенсії до жовтня 2014 року становить 74 640, 34 гривень.

Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період.

Крім того, судом встановлено що вказаним розрахунком позивачем вірно у відповідності до пункту 6.8 Інструкцій, статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розраховано суму фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаних пенсіонерам за жовтень 2014 року, з врахуваннями сум нарахованих пенсій з дати призначення пенсії пенсіонерам.

Загальна сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах понесених позивачем за вказаний період становить 74 640, 34 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Євгена Смика понесених Галицьким об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за жовтень 2014 року в розмірі 74 640, 34 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Євгена Смика (код ЄДРПОУ 22183780) на користь Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код 40385724) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за жовтень 2014 року в розмірі 74 640 (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень 34 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.07.2016.