Постанова № 59043167, 12.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року Справа № 813/1307/16

11 год. 32 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

позивач ОСОБА_1,

від позивача ОСОБА_2,

від відповідача Запісоцька С.А.,

від третьої особи не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Шклівська селищна рада Яворівського району Львівської області, про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Шклівська селищна рада Яворівського району Львівської області (далі - третя особа, Шклівська селищна рада), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,0895 гектарів для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шклівської селищної ради, викладену у листі №С-1804/0-1413/6-16 від 09.03.2016 року;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,0895 гектарів для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шклівської селищної ради та прийняти належне у відповідності до чинного законодавства рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,0895 гектарів для ведення особистого селянського господарства, з посиланням на відсутність погодження Шклівської селищної ради. Адже підставою для відмови у наданні такого дозволу, згідно з ст. 118 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вважає, що чинне земельне законодавство містить вичерпний перелік для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, серед якого відсутнє обов'язкове погодження відповідної сільської ради. Також, звернув увагу на те, що законодавством відповідача наділено самостійним правом на звернення до органів місцевого самоврядування, для з'ясування їх позицій щодо проектів землеустрою, на етапі погодження проектів. З врахуванням викладеного вважає, що слід зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача повторно.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.41-45/. Вважає рішення та дії ГУ Держгеокадастру законними та обґрунтованими, оскільки при прийнятті рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідач зобов'язаний враховувати обов'язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування, згідно з дорученням Віце-прем'єр-міністра України та рішенням колегії Держземагентства України. Оскільки ж позивач такого погодження селищної ради під час звернення не мав, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач відмовив правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Суд заслухав пояснення позивача, представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.02.2016 року звернулася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0895 гектара, що розташована на території Шклівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства /а.с.17/. До клопотання долучено графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки /а.с.18-19/.

ГУ Держгеокадастру у Львівській області розглянуто дане клопотання та листом №С-1804/0-1413/6-16 від 09.03.2016 року надано відповідь про те, що підстави, порядок та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам регламентовано ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України. Крім того, враховуючи доручення Віце-премєр-міністра України №37732/0/1-14 від 08.10.2014 року, рішення колегії Держземагентства України №2/1 від 14.10.2014 року та доручення голови Львівської облдержадміністрації №13/0/6-15 від 10.02.2015 року ГУ Держгеокадастру при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності враховує обов'язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування. Враховуючи вищевикладене, відсутність погодження Шклівської селищної ради та керуючись ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру відмовляє у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. /а.с.16/.

Позивач, важаючи таку відмову необґрунтованою та такою, що порушує його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За правилами ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 31 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2014 року №15 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Також слід зазначити, що відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері державного земельного кадастру.

Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015 року, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, наказами державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, дорученнями голови Держгеокадастру України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, тощо.

З метою забезпечення децентралізації влади, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування з управління територіями, подолання корупції та збільшення надходжень до місцевих бюджетів, підвищення ефективності територіального планування та якості управлінських рішень органів місцевого самоврядування, Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надано Держземагентству України доручення від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 про забезпечення з 15.10.2014 року обов'язкового направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою /а.с.49-50/.

Рішенням колегії №2/1 від 14.10.2014 року запроваджено з 15.10.2014 року обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. До запиту додавати копії клопотань та графічних матеріалів до них (п. 2 та п.п.2.1 рішення) /а.с.51/.

На виконання вищевказаного доручення та рішення колегії Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 року №328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014 року» /а.с.48/.

Також, голова Львівської обласної державної адміністрації 18.02.2015 року доручив головам районних державних адміністрацій довести до відома органів місцевого самоврядування про запровадження процедури обов'язкового направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності для отримання погодження /а.с.47/.

З врахуванням вищевикладеного, місця органів Держгеокадастру в системі органів державної виконавчої влади, суд погоджується з покликаннями відповідача про обов'язковість виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України та рішення колегії Держземагентства України, зокрема, щодо погодження проектів землеустрою земель сільськогосподарського призначення державної власності, однак звертає увагу на наступне.

Як у дорученні Віце-прем'єр-міністра України так і у рішенні Держземагентства України чітко зазначено про необхідність погодження (висловлення позиції) з органами місцевого самоврядування проектів землеустрою саме на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. При цьому, обов'язок звернутися до органів місцевого самоврядування лежить саме на органах Держгеокадастру, а не на особі, яка звертається за погодженням /а.с.49-50, 51/.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було відсутність погодження Шклівської селищної ради /а.с.16/.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ГУ Держгеокадастру на доказ звернення до Шклівської селищної ради надало суду лист від 23.02.2016 року №С-1804/0-950/6-16 з проханням висловити якнайшвидше, з дня отримання запиту, позицію стосовно можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с.57/.

Однак, на час розгляду справи в суді, відповідач не надав суду жодних доказів отримання цього листа Шклівською селищною радою, як і доказів висловлення нею позиції стосовно надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою саме на етапі розгляду відповідного клопотання ГУ Держгеокадастру.

У цьому контексті суд зважає на наданий відповідачем лист Шклівської селищної ради №356 від 07.07.2016 року, однак зауважує, що по-перше, у цьому листі не висловлено позиції стосовно дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а по-друге, лист датований 07.07.2016 року, тобто наданий через 4 місяці після відмови відповідачем у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу. відтак, суд не бере до уваги такі покликання відповідача.

Крім того, слід звернути увагу сторін на те, що у п. 2.2 Рішення колегії №2/1 від 14.10.2014 року зобов'язано у запиті зазначати прохання до відповідного органу протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту письмово висловити позицію із зазначеного питання та інформувати орган місцевого самоврядування, що відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень є мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою /а.с.51/.

Таким чином, з врахування відсутності висловленої позиції Шклівської селищної ради на етапі розгляду відповідачем клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відмова у наданні такого дозволу є необгрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що вказані критерії відповідачем не дотримані, рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованим та передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а отже, позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанціями про оплату судового збору /а.с.4, 28/, позивачем за подання позову сплачено 1102,41 грн., що з врахування викладеного належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,0895 гектарів для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шклівської селищної ради, викладену у листі №С-1804/0-1413/6-16 від 09.03.2016 року.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,0895 гектарів для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шклівської селищної ради.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (м.Львів, проспект Чорновола,4; ЄДРПОУ 39769942) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 1102,41 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.