Постанова № 59042887, 05.07.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р. Справа №805/1493/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Химич М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Луганського окружного адміністративного суду

до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» м.Луганськ

про визнання протиправною бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями та зобов’язання перерахувати грошові кошти

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганський окружний адміністративний суд, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання протиправною бездіяльність щодо не перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн. та зобов’язання перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між Управлінням Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області та Луганським окружним адміністративним судом укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого орган казначейства зобов’язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування за дорученням клієнта. У свою чергу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» та позивачем укладено договір про постачання енергії. З метою виконання зобов’язань щодо оплати вартості спожитої електричної енергії та послуг з перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача за січень, лютий, березень та квітень 2016 року, позивачем подано до УДКСУ у м. Сєвєродонецьку платіжні доручення №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн. Однак, до теперішнього часу всі платіжні документи, відповідачем не оплачені та не повернуті до ЛОАС із відміткою про виконання (проведення) або із відміткою про причини не прийняття їх до виконання. Просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями та зобов’язати перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, з підстав викладених у запереченнях до позовної заяви та просив суд, відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

26 листопада 2014 року між Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області та Луганським окружним адміністративним судом укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до умов договору відповідач відкриває позивачу бюджетні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору (п.п. 1.1.), клієнт - Луганський окружний адміністративний суд, в свою чергу, має право розпоряджатися грошовими коштами, що перебувають на його рахунках (для розпорядників бюджетних коштів – у межах кошторису, для одержувачів бюджетних коштів - у межах плану використання бюджетних коштів) (п.п. 2.2.1.); на своєчасне і повне здійснення розрахунково-касового обслуговування та інших обумовлених цим договором послуг (п.п. 2.2.3.); контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки і їх перерахування (п.п. 2.2.4.). Орган Казначейства (відповідач) зобов’язується: належним чином виконувати умови цього договору (п.п. 2.3.1.);здійснювати розрахунково-касові операції за дорученням клієнта (п.п. 2.3.2.); надавати клієнту всі послуги з розрахунково-касового обслуговування в межах повноважень, визначених законодавством (п.п. 2.3.3.).

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» (далі за текстом - ТОВ «ЛЕО») та Луганським окружним адміністративним судом укладено договір від 18 лютого 2016 року за №590 про постачання електричної енергії.

Згідно з умовами вказаного договору, постачальник ТОВ «ЛЕО» постачає електричну енергію споживачу - Луганському окружному адміністративному суду для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 76,8 кВТ, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною (п.1). Постачальник зобов’язується: виконувати умови договору (п.п. 2.2.1.); постачати споживачу електричну енергію (п.п.2.2.2.), а споживач зобов'язується виконувати умови договору та вимоги нормативно- технічних документів (п.п. 2.3.1.); оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» (п.п. 2.3.4); здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії (п.п. 3.3.5.); сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

На виконання умов договору позивачем до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області було подано платіжні доручення щодо оплати ТОВ «ЛЕО» вартості спожитої електричної енергії:

- №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. та №45 від 23.02.2016 року на суму 6,05 грн. за січень 2016 року;

- № 52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. та №53 від 01.03.2016 року на суму 13,01 грн. за лютий 2016 року;

- №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн. та №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн. за березень 2016 року;

- №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн. та №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн. за квітень 2016 року.

Станом на час розгляду справи, вказані платіжні доручення не оплачені та не повернуті відповідачем без виконання із зазначенням причини такого повернення.

Позивач листом від 01 квітня 2016 року за №04-04/40/2016 звертався до відповідача з вимогою про усунення порушень виконання умов договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 26.11.2014 року та здійснення повного розрахунково-касове обслуговування платіжних доручень, однак вмотивованої відповіді так і не отримав.

З наданих суду заперечень вбачається, що спірні платіжні доручення відповідачем не виконані з огляду на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження ТОВ «ЛЕО» є місто Луганськ, тобто територія, що не підконтрольна Україні, тоді як Указом Президента України від 24.09.2014 №744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» та постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» обмежено проведення видатків на території не підконтрольній українській владі. Крім того, на виконання пункту 2 постанови Правління НБУ від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», Казначейством призупинено операції з приймання (виплати) переказу коштів з (на) території, які не контролюються українською владою.

Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до Положення про Управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення (далі - Управління Казначейства), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за №1060/27505 (далі - Положення) Управління Казначейства є територіальним органом Державної казначейської служби України (далі - Казначейство).

Відповідач - Управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області підпорядковане Казначейству та Головному Управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області.

Основним завданням Управління Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є бездіяльність відповідача щодо перерахування бюджетних коштів, розпорядником яких є позивач відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, на користь ТОВ «ЛЕО» за спожиту електроенергію.

Частиною 3 статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

Взаємовідносини позивача та відповідача у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів регулюються Бюджетним кодексом України (ст.ст.42,43,78 та інш.), Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1569/21881 (далі - Порядок №938), іншими нормативно-правовими актами та договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Функції органів Казначейства у ході здійснення казначейського обслуговування місцевих бюджетів визначено пунктом 2.2 Порядку №938, до яких, зокрема належать функції щодо здійснення операції по виконанню платіжних доручень.

При здійсненні операцій по виконанню платіжних доручень органи Казначейства дотримуються вимог Національного банку України щодо форми, обов'язкових реквізитів, строку дії платіжного доручення та вимог до заповнення розрахункових документів, визначених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976.

Таким чином, відповідач, отримавши платіжні доручення позивача, мав діяти відповідно до вимог Порядку №938.

Так, відповідно до п.10.1. Порядку № 938 органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 26 до цього Порядку) розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань тощо.

Згідно з вимогами п.10.3. Порядку № 938 платіжні доручення (додаток 26 до цього Порядку) подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

У платіжному дорученні повинні бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та повинен містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея.

Подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів).

Перерахування бюджетних коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) здійснюються на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Казначейства.

Органи Казначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимогами законодавства.

Згідно з п.10.5 Порядку № 938 орган Казначейства при здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів надає розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів) виписки з рахунка про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня з відміткою у вигляді відбитка штампа встановленого зразка та підписом казначея.

Пункт 10.7 Порядку № 938 містить вичерпний перелік підстав для неприйняття платіжного доручення до виконання. Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "д"-"ж", зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

Судом не приймаються посилання відповідача, як на одну з підставі призупинення проведення розрахунків з позивачем на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015 у справі №826/18826/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.10.2015, пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою КМУ від 07.11.2014 № 595, визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття.

Згідно відповідності Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, що також не заперечується сторонами, місцем знаходження ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (код ЄДРПОУ 31443937) – є місто Луганськ Луганської області, тобто територія, що не підконтрольна Україні.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про електроенергетику (із змінами згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014, в редакції Закону № 284-VIII від 07.04.2015) особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 07.05.2015 №263 визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" у Луганській області.

Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ «ЛЕО» на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування.

Згідно з частиною 7 статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, в оперативному управлінні або господарському віданні яких знаходяться об'єкти, щодо яких здійснюється закупівля енергосервісу, мають право брати довгострокові зобов'язання за енергосервісом на підставі істотних умов договору енергосервісу, затверджених Міністерством фінансів України (щодо об'єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об'єктів комунальної власності).

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 22 Бюджетного кодексу України критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

Згідно з Реєстром природних монополій у сфері енергетики станом на 12.02.2016 ліцензійну діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Луганської області здійснює ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (інформація отримана з офіційного веб-сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Окрім того, постановою НКРЕКП від 25.12.2015 № 3123 для ТОВ "ЛЕО" встановлені тарифи на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, що введені в дію з 01.01.2016.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ «ЛЕО». Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.

Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407 та Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 №938 не містять таких підстав для невиконання платіжних доручень, як знаходження отримувача бюджетних коштів за юридичною адресою на непідконтрольній частині території України. Факт же обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлено відповідними нормативно-правовими актами як підстави для неприйняття платіжних доручень до виконання, не підтверджено в судовому засіданні, тому посилання Відповідача на п.10.7 Порядку №938 є безпідставним.

Посилання Відповідача на виконання ним пункту 2 постанови Правління НБУ від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», яким передбачено небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою, також судом до уваги не приймається.

Як встановлено з нормативних актів, відповідач є територіальним органом Державної казначейської служби України, яка в свою чергу є центральним органом виконавчої влади. Основними завданнями Державної казначейської служби є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Доказів на підтвердження того, що відповідач за нормативно визначеними критеріями відноситься до категорії небанківських установ та національного оператора поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками до суду не надано, таким чином, дія пункту 2 постанови Правління НБУ від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» до спірних правовідносин не може бути застосована.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст.51 Бюджетного кодексу України за наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов'язання та не здійснюють платежі за іншими заходами, пов'язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету, визначених статтею 55 цього Кодексу), до погашення такої заборгованості.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виконувались обов’язки щодо розрахунково-касового обслуговування за дорученням позивача, як клієнта, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою від 02 червня 2016 року судом було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, на час ухвалення судового рішення з позивача є необхідним стягнути судовий збір у розмірі 2756 грн.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Луганського окружного адміністративного суду до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання протиправною бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів та зобов’язання перерахувати грошові кошти – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями №44 від 23.02.2016 року на суму 1186,33 грн. №45 від 23.02.2016 року на 6,05 грн., №52 від 01.03.2016 року на суму 1672,68 грн. №53 від 01.03.2016 року на суму 13.01 грн., №88 від 22.03.2016 року на суму 1047,10 грн., №89 від 22.03.2016 року на суму 8,72 грн., №133 від 21.04.2016 року на суму 1111,94 грн., №132 від 21.04.2016 року на суму 9,72 грн

Стягнути з Луганського окружного адміністративного суду (93411, Луганська область, с. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18, ЄДРПОУ 35079949) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2756 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень).

Повний текст постанови складено та підписано 11 липня 2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.