Постанова № 59042884, 19.07.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 р. Справа № 805/1660/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу на загальну суму 25344 грн.

ВСТАНОВИВ:

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС України у Донецькій області заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача в дохід бюджету суми боргу, який виник через несплату штрафних санкцій усього на суму 25344 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначає що станом на 2 червня 2016 року внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань із штрафних санкцій за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 25344 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу та витягами з інтегрованих карток відповідача. 19 липня 2016 року від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, заперечень, заяв, клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, включена до ЄДРПОУ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30 травня 2016 року, є платником податків з 4 жовтня 2004 року, свідоцтво НОМЕР_1.

Судом встановлено, що позивачем 9 квітня 2014 року була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт від 9 квітня 2014 року № 05/02/4/21/2621607113 (надалі - акт перевірки від 9 квітня 2014 року).

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

За висновками акту перевірки 22 квітня 2014 року позивачем було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій № 0000082101 за порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Суд зазначає, що дане рішення було отримане відповідачем 25 квітня 2014 року, що підтверджується відміткою про отримання в рішенні від 22 квітня 2014 року. Крім того, дане рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалось.

Судом встановлено, що 26 лютого 2016 року позивачем була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт від 26 лютого 2016 року № 05/02/7/40/2621607113 (надалі - акт перевірки від 26 лютого 2016 року).

За висновками акту перевірки 1 березня 2016 року позивачем було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій № 0000054001 за порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Крім того, 1 березня 2016 року на підставі акту перевірки від 26 лютого 2016 року, куруючись підпунктом 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону № 265/95-ВР позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000064001, за порушення пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6644 грн. Суд зазначає, що дані рішення були отримані відповідачем 4 березня 2016, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, дані рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувались.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 23 лютого 2016 року № 657-25, яка була отримана відповідачем 12 березня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу щодо сплати заборгованості. Крім того, сума боргу підтверджується наданою позивачем обліковою карткою відповідача та наявними в матеріалах справи розрахунками суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення в дохід бюджету суми боргу, який виник через несплату штрафних санкцій на загальну суму 25344 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави суму боргу за несплату штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 25344 (двадцять п'ять тисяч триста сорок чотири гривні) за наступними реквізитами: для стягнення штрафних санкцій у сумі 6644 (шість тисяч шістсот сорок чотири гривні) на р/р 31112104700015, код платежу 21080900, одержувач Артемівське УК/м. Артемівськ/21080900, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37868870, для стягнення фінансових санкцій у сумі 18700 грн. на р/р 31110106700015, код платежу 21081103, одержувач Артемівське УК/м. Артемівськ/21080900, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37868870.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 19 липня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.