Постанова № 59042321, 13.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року Справа № 904/8633/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Євстигнеєва О.С., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 979 від 08.09.2015 року

від відповідача-1: представник Биковський М.Ю., довіреність № б/н від 18.01.2016 року

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року у справі № 904/8633/15

за позовом ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

відповідача-3: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Лозенко Валентина Володимирівна, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсними рішень власників та статуту приватного підприємства, скасування державної реєстрації змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" про визнання неправомірним виключення позивача зі складу учасників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" та відновлення його права учасника цього підприємства шляхом включення інформації про відновлення його прав до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

19.10.2015 року (а.с. 99-100, т. 1) позивач подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати неправомірним виключення позивача зі складу учасників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" та відновити його права учасника цього підприємства шляхом включення інформації про відновлення його прав власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та визнання недійсними змін у складі учасників (власників) цього підприємства з 2008 року.

30.10.2015 року (а.с. 104, т. 1) до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати неправомірним виключення позивача із складу учасників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" та відновити його права учасника Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" шляхом включення інформації про відновлення його прав власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та визнання недійсними рішень учасників (власників) цього підприємства про зміни у складі учасників (власників) підприємства, а також зміни до статуту цього підприємства з 2008 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Лозенко Валентину Володимирівну (а.с. 109, т. 1).

23.11.2015 року до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог (а.с. 167-174, т. 1), відповідно до якої позивач просить:

визнати недійсним рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" про затвердження змін до статуту від 17.09.2008 року;

визнати недійсним рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" про зміну складу власників та зменшення статутного фонду, яким виключений ОСОБА_3 зі складу власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас", від 18.09.2008 року та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас", зареєстровану 19.09.2008 року за № 12241050004005782;

визнати недійсним статут Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" в редакції від 19.09.2009 року, зареєстрований № 12241050004005782, та від 07.12.2009 року, зареєстрований № 12241050009005782.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача залучено Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції (третя особа-2) та ОСОБА_5 (третя особа-3) (а.с. 184-185, т. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 року у даній справі переведено зі складу третіх осіб до складу відповідачів (відповідач-2) ОСОБА_5 (а.с. 11, т. 2).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року у справі № 904/8633/15 (суддя Золотарьова Я.С.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що правові норми, які регулюють право спільної сумісної власності, враховуючи характер правовідносин, що склалися між сторонами, не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору. Відносно заяви про вихід ОСОБА_3 зі складу власників відповідача-1 від 18.08.2008 року, підписаної ОСОБА_5, суд зазначив, що ця заява не потягла за собою будь-яких правових наслідків, оскільки зі змісту довіреності від 14.08.2008 року, виданої ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5, вбачається, що позивач не надавав цій особі права підписувати від його імені заяву про вихід зі складу учасників, отже вказана заява підписана від імені позивача неуповноваженою особою. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Агентство "Кримський атлас" від 18.08.2008 року, також підписаному від імені позивача ОСОБА_5, позивач провів відчуження належних йому корпоративних прав у ПП "Агентство "Кримський атлас"; доводи щодо необхідності нотаріального посвідчення такого договору та, відповідно, про його нікчемність, суд відхилив. Дійшовши висновку про правомірність укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Агентство "Кримський атлас" від 18.08.2008 року, суд зазначив, що рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" про затвердження змін до статуту підприємства від 17.09.2008 року та рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" від 18.09.2008 року про зміну складу власників та зменшення статутного фонду прийняті особами, які на момент їх прийняття були власниками підприємства, ці рішення не суперечать діючому законодавству, статуту підприємства та не порушують прав позивача; відповідно, підстави для їх скасування відсутні. Недоліки, які допущені у цих рішеннях (посилання на те, що ОСОБА_5 діє як від свого імені, так і від імені ОСОБА_3, посилання на заяву ОСОБА_3 про його бажання вийти тощо), за висновком суду, не є підставою для їх скасування. Відповідно, суд дійшов висновку і про відсутність підстав для скасування державної реєстрації змін до установчих документів підприємства, оскільки ця вимога має похідний характер. Врахувавши, що позовна заява є необґрунтованою, права особи, яка звернулась з позовом, не порушені, місцевий господарський суд не вбачав підстав для застосування у спірних відносинах позовної давності, про застосування якої в період розгляду справи судом першої інстанції заявив відповідач-1.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що він звернувся за захистом своїх прав власника Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас", які були порушені в зв'язку з його неправомірним виключенням із складу власників приватного підприємства, а предметом спору у даній справі є захист корпоративних прав позивача, які порушені іншим власником шляхом незаконного виключення позивача зі складу власників приватного підприємства. Метою вирішення спору є відновлення позивача в правах співвласника підприємства. 11 листопада 2004 року позивач був включений до складу учасників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" відповідно до рішення власників підприємства від наведеної дати. Нова редакція статуту підприємства зареєстрована 17 грудня 2004 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач був впевнений, що він до теперішнього часу є учасником цього підприємства. Однак, 15 вересня 2015 року з інформації, наданої представнику позивача, позивачу стало відомо, що на теперішній час ПП "Агентство "Кримський Атлас" знаходиться в стадії припинення діяльності на підставі рішення суду, а він особисто виключений зі складу учасників підприємства у 2008 році. За доводами позивача, він особисто заяв про свій вихід зі складу учасників підприємства ніколи не писав, компенсації свого внеску у разі виходу зі складу власників підприємства не отримував, як ніколи і не отримував жодного доходу у вигляді дивідендів від діяльності підприємства. Позивач зазначає, що рішення щодо виключення зі складу учасників підприємства позивача прийняте 18 вересня 2008 року, проте рішення про затвердження змін до статуту власниками підприємства прийнято раніше, ніж рішення про виключення позивача зі складу учасників підприємства, а саме 17 вересня 2008 року, що, на думку позивача, є передчасним, оскільки рішення власників щодо затвердження змін до статуту було прийняте за відсутності відповідного рішення про зміни у складі власників та зменшення статутного фонду. Відповідно, такі зміни позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач звертає увагу суду на ті обставини, що в рішеннях від 17, 18 вересня 2008 року особи, яких пов'язує родинний зв'язок, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_7, протиправно змінили склад власників приватного підприємства та протиправно виключили позивача зі складу учасників підприємства, зазначивши при цьому в рішенні, що позивач відмовляється від своїх прав власника та майнових прав, а також погоджується на вхід до складу власників підприємства одного з цих ОСОБА_7, пославшись на попередню заяву позивача щодо його бажання вийти зі складу власників підприємства. Однак, як стверджує позивач, будь-яка заява ОСОБА_3 про його вихід із складу підприємства або про його намір відступити свою частку у власності цього підприємства в матеріалах реєстраційної справи відсутня. Також, за доводами позивача, як вбачається з текстів вказаних рішень (від 17, 18 вересня 2008 року), від імені позивача на підставі довіреності від 14 липня 2008 року реєстр. № 3120, посвідченої приватним нотаріусом Лозенко В.В. діяв ОСОБА_5 (як потім було з'ясовано в рішенні помилка, оскільки довіреність в дійсності від 14 серпня 2008 року за цим же реєстровим номером 3120). Але даною довіреністю ОСОБА_3 не уповноважував ОСОБА_5 представляти його інтереси на загальних зборах власників підприємства, а також не уповноважував приймати за нього, як власника приватного підприємства, рішення. За таких обставин, позивач вважає, що довіреність від імені позивача на представництво його інтересів як власника приватного підприємства відсутня, як відсутні і будь-які належні докази повідомлення позивача про скликання загальних збрів власників цього підприємства, що тягне за собою неправомочність рішень загальних зборів власників підприємства від 17-18 вересня 2008 року. Посилаючись на положення статуту підприємства, позивач зазначає, що майно приватного підприємства є спільною сумісною власністю його власників, а частки власників є рівними. Згідно статуту приватного підприємства від 2004 року, тобто станом на час, коли ОСОБА_3 був власником підприємства (з 2004 по 2008 роки до моменту його незаконного виключення) частки власників в спільному майні підприємства не були виділені. На думку позивача, це означає, що фактично власність на майно підприємства є спільною власністю власників підприємства, тому виключення ОСОБА_3 з формулюванням довіреною особою представником ОСОБА_8, що рішення від 18.09.2008 року є підтвердженням відмови позивача від його прав власника на його майно в підприємстві, є незаконним, оскільки в даному випадку мають бути застосовані норми Господарського кодексу України (ст. 113 та норми про майно підприємства), а також норми Цивільного кодексу України, які визначають правові засади прав власності на спільне майно (глава 26 цього Кодексу). Окрім того, за доводами позивача, в статуті підприємства взагалі не прописаний порядок виходу власника зі складу власників підприємства. Позивач вважає, що вхід та вихід власника підприємства в такому випадку має відбуватися на майнових засадах, передбачених загальними правовими нормами Цивільного кодексу України для співвласників майна, а саме: співвласник міг вийти із складу підприємства шляхом відступлення свого майна відповідно до будь-якої правової угоди. Також, позивач зазначає, що суд не взяв до уваги, що в довіреності від 14.08.2008 року, на яку суд послався в обґрунтування прийнятого судового рішення, вказано Приватне підприємство "Кримський Атлас", при цьому не вказаний код ЄДРПОУ цього підприємства, тому вважати, що мова йде про Приватне підприємство "Агентство "Кримський Атлас", яке має код ЄДРПОУ 31713976, в якому ОСОБА_3 був співвласником - є неправомірним. Більше того, в цій довіреності не визначено, яку ж саме частку має продати ОСОБА_5, відсутнє її визначення у відсотковому та в грошовому виразі, тобто як частку, так і підприємство, неможливо ідентифікувати. Отже, на думку позивача, довіреність від 14.08.2008 року за реєстровим номером 3120 є нікчемною, відтак, відкликати або скасовувати нікчемну довіреність не має сенсу, оскільки така довіреність є недійсною. Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив всі доводи позивача про те, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" від 18.08.2008 року є нікчемним та прийняв цей договір як належний та допустимий доказ того, що позивач провів відчуження належних йому корпоративних прав у підприємстві та визнав, що право власності перейшло до покупця ОСОБА_7 з моменту укладення договору, тобто 18.08.2008 року. Протиправність висновків суду з приводу визнання договору купівлі-продажу, за доводами позивача, полягає в тому, що суд не взяв до уваги наступного: предмет договору не визначений; статутний капітал приватного підприємства не поділений на частки; для того, щоб продати частку у майні спільної сумісної власності необхідно її спочатку виділити; відсутній грошовий вираз частки, що продається, її відсотковий вираз; не встановлений розмір статутного капіталу приватного підприємства, чи сформований статутний капітал на момент продажу повністю на 1 000 000, 00 грн., чи сформований частково та на яку суму; не встановлені правоздатність та дієздатність осіб, які укладали цей договір; відсутній факт отримання грошових коштів ОСОБА_3; відсутність згоди дружини ОСОБА_3 на укладення цього договору; значне заниження ціни продажу від дійсної вартості вкладу ОСОБА_3 у статутний капітал підприємства; відсутність вартості майна підприємства, виходячи з якої можливо розрахувати вартість права власності у майні приватного підприємства його співвласників, оскільки власники приватного підприємства мають право на все майно цього підприємства в залежності від вартості їх вкладу. Наведені обставини, на думку позивача, беззаперечно свідчать про те, що вказаний договір є нікчемним і додаткового визнання судом його недійсним законом не вимагається. Більше того, підписи ОСОБА_7 на цьому договорі значно відрізняються від їх підписів в інших документах, які додані до матеріалів справи та в дійсності складені у 2008 році. Це можна помітити візуально без будь-яких додаткових приладів. Наведене свідчить про те, що цей договір (як і заява від імені ОСОБА_3 про вихід із складу власників) складена безпосередньо для судового засідання. Твердження суду про те, що оскаржувані рішення від 17.09.2008 року та від 18.09.2008 року є правомірними, оскільки зазначені рішення були прийняті особами, які на момент їх прийняття були власниками підприємства, а недоліки, які в них допущені, не є підставою для їх скасування, є хибним та помилковим. Так, рішення від 17 вересня 2008 року прийняте та підписано ОСОБА_7, який на цю дату не був власником цього приватного підприємства (навіть на підставі нікчемного договору укладеного, нібито, 18.08.2008року). Позивач вважає, що момент набуття прав власника приватного підприємства має визначатися відповідно до спеціальних норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин, згідно яких особа набуває прав власності у приватному підприємстві з моменту державної реєстрації статуту цього підприємства та внесення цих даних до ЄДРПОУ.

Відповідач-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Відповідач-1 не погоджується з твердженням позивача про те, що суд першої інстанції незаконно відхилив всі доводи позивача, що договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства від 18.08.2008 року є нікчемним, а також з тим, що ОСОБА_3 не подавались ніякі заяви про вихід із складу власників підприємства. Відповідач-1 зазначає, що дана заява про вихід із складу власників підприємства міститься на підприємстві та була підписана відповідачем-2 в особі позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14 серпня 2008 року, реєстровий номер 3120; зі змісту даної довіреності чітко вбачається, що ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5, продати за ціною на та умовах згідно власного розсуду частку позивача в Приватному підприємстві "Агентство "Кримський Атлас". Також, згідно виданої довіреності відповідачу-2 було делеговано право підпису договору купівлі - продажу, подання та підпису всіх необхідних документів, включаючи заяви. В подальшому, 18.08.2008 року між позивачем в особі відповідача-2, що діяв на підставі довіреності від 14.08.2008 року, та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі підприємства. Кошти, виручені від продажу частки ОСОБА_3, були вручені останньому особисто, але у зв'язку з тим, що виручена сума грошових коштів була незначною, а позивач та відповідач-2 перебували у партнерських взаємовідносинах, розписку про отримання грошових коштів відповідач -2 від позивача не взяв. На думку відповідача-1, з огляду на вищевикладене вбачається, що продаж частки ОСОБА_3 відбувся без порушення прав останнього, що підтверджується відповідними письмовими доказами, зокрема нотаріально посвідченою довіреністю, якою відповідачу-2 було надано право за ціною та на умовах згідно власного розсуду продати частку позивача. Окрім цього, відповідач-1 зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що вищевказаний договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі підприємства визнаний судом недійсним або є нікчемним в силу закону. Відповідач-1 посилається і на ті обставини, що 18.09.2008 року прийнято рішення "Про зміну складу власників та зменшення статутного фонду Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас", згідно з яким, керуючись попередньою заявою ОСОБА_3 щодо його бажання вийти зі складу засновників підприємства та заявою ОСОБА_7 щодо його бажання ввійти до складу власників підприємства, змінено склад власників підприємства: виведено із складу власників підприємства ОСОБА_3 та включено до складу власників підприємства ОСОБА_7. За доводами відповідача-1, вищевказане рішення було прийнято особами, які на момент їх прийняття були власниками підприємства - відповідача-1, отже, дане рішення не суперечать діючому законодавству, статуту підприємства та не порушує прав позивача, що свідчить про відсутність підстав для його скасування у судовому порядку. Разом з тим, відповідач-1 погоджується, що в преамбулі рішення власників підприємства від 18.09.2008 року допущено описку в даті довіреності, а саме вказано, що ОСОБА_5 діє на підставі довіреності від 14 липня 2008 року, тоді як правильно вказати - на підставі довіреності від 14 серпня 2008 року; ця обставина підтверджується і матеріалами справи.

Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не з'явився особисто та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги відповідач-2 повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими поверненнями відділенням зв'язку рекомендованих поштових відправлень, якими на адресу відповідача-2 згідно матеріалів справи були направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 173-174, 177-179, 202-204, 219-222, 254-256, т. 2). Причини повернення - за закінченням терміну зберігання, за зазначеною адресою не проживає.

Відповідач-3 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги відповідач-3 повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу-3 поштових відправлень, якими останньому направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду ( а.с. 201, 238, 244, т. 2).

14.06.2016 року та 23.06.2016 року від відповідача-3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника, відповідач-3 просить прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі на розсуд суду (а.с. 207, 215-216, т. 2).

Треті особи-1, 2 у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку своїх повноважних представників не забезпечили. Про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги треті особи-1, 2 повідомлені належним чином (відносно третьої особи-1 - а.с. 164, 200, 218, 239, т. 2; третьої особи-2 - а.с. 166, 197-199, 223-226, 248-250, т. 2).

Третя особа-1 відповідно до письмового відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 205, т. 2) просить розглянути справу без її участі та винести рішення по справі на розсуд суду. Також, третя особа-1 зазначає, що 14.08.2008 року нею було посвідчено довіреність від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_5 на розпорядження (продаж) належної йому частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" з правом узгодження всіх процедурних питань та правом підпису всіх необхідних заяв та документів. 18.09.2008 року третьою особою-1 було засвідчено справжність двох підписів на рішенні про зміну складу засновників та зменшення статутного фонду Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас". Підписи на цьому рішенні були проставлені ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. від 14.08.2008 року за р. № 3120 від імені ОСОБА_3 Третя особа-1 зазначає, що нотаріус засвідчує лише справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить закону і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою. ОСОБА_3 скористався своїм правом видати довіреність на вчинення від його імені розпорядчих дій по Приватному підприємству "Агентство "Кримський атлас", а ОСОБА_5 скористався своїм правом, наданим довіреністю, на розпорядження вказаним Приватним підприємством "Агентство "Кримський атлас" та здійснив всі передбачені для цього законом дії. За доводами третьої особи-1, вищезазначені нотаріальні дії нею було вчинено згідно вимог законодавства, що діяло на момент їх вчинення.

Третя особа-2 відзиву на апеляційну скаргу не надала.

13.05.2016 року до апеляційного господарського суду по даній справі від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради надійшла у письмовій формі інформація (а.с. 175-176, т. 2) про те, що на виконання положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Закону України "Про адміністративні послуги", розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1395-р "Про деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та сесії Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016 року № 7/3 "Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів" створено Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, метою якого є реалізація державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи наведене, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у місті Дніпропетровську з 01.05.2016 року проводиться відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року до участі у даній справі в якості відповідача (відповідач-3) залучено Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 15.06.2016 року.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року у зв'язку з проведенням 14.06.2016 року автоматизованої зміни складу колегії суддів у справі (перебування у відпустці судді Пархоменко Н.В.) апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Євстигнеєв О.С., Чередко А.Є.; розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 04.07.2016 року.

Судове засідання, призначене на 04.07.2016 року не відбулося у зв'язку з відрядженням головуючого судді Коваль Л.А. (доповідача).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 13.07.2016 року.

У судовому засіданні 13.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" (далі - Підприємство), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 18.12.2004 року (а.с. 86-91, т. 1), власниками Підприємства є ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

За положеннями статті 22 цього статуту для забезпечення діяльності Підприємства власниками на рівних умовах формується статутний фонд Підприємства у розмірі 1 000 000, 00 грн. На момент державної реєстрації змін до статуту Підприємства власниками спільно сформовано статутний фонд у розмірі 368 800, 00 грн., з яких: 142 401, 76 грн. у вигляді майна виробничого призначення: металопластикові вікна (279 м кв.) загальною вартістю 68 025, 78 грн., металопластикові двері (34, 66 м кв.) загальною вартістю 45 875, 98 грн., плитка напольна (700 м кв.) загальною вартістю 10 500, 00 грн., унітази (120 шт.) загальною вартістю 18 000, 00 грн., а решта у вигляді грошових коштів. Решту статутного фонду Підприємства в розмірі 631 200, 00 грн. власники Підприємства будуть формувати на рівних умовах протягом діяльності Підприємства.

14.08.2008 року позивач видав на ім'я ОСОБА_5 довіреність (а.с. 144, т. 1), за змістом якої позивач уповноважив ОСОБА_5 продати за ціну та на умовах згідно свого розсуду належну позивачу частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Кримський Атлас". На підставі цієї довіреності відповідачу-2 надано право ведення від імені позивача переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, включаючи заяви, одержувати довідки, документи, підписувати та одержувати документи, підписати договір купівлі-продажу, отримувати гроші, сплачувати платежі та виконувати всі інші дії, що стосуватимуться прав та законних інтересів позивача, а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю.

Вказана довіреність 14.08.2008 року посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3120.

Як вбачається зі змісту цієї довіреності, вона містить не точне найменування Підприємства, ідентифікаційний код якого також не зазначено.

18.08.2008 року ОСОБА_5 на підставі вказаної довіреності підписано заяву від імені ОСОБА_3, за змістом якої ОСОБА_3 просить вивести його зі складу власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" з продажем належної йому частки у статутному фонді ОСОБА_7. В заяві вказано, що жодних претензій та вимог майнового та немайнового характеру до Підприємства позивач не має і не буде мати в подальшому ні за яких обставин, що можуть мати місце в даний час або в подальшому; розрахунки з позивачем проведені повністю (а.с. 82, т. 2).

Проте, апеляційний господарський суд вважає, що заява від 18.08.2008 року про вихід ОСОБА_3 зі складу власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" з продажем належної йому частки у статутному фонді, підписана ОСОБА_5 на підставі довіреності від 14.08.2008 року з перевищенням наданих йому повноважень згідно цієї довіреності, а отже не може мати жодних правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України).

Як зазначено вище, довіреністю від 14.08.2008 року позивач уповноважив ОСОБА_5 на продаж його частки у статутному капіталі Підприємства з наданням представнику певних повноважень, однак які мають бути реалізовані представником з метою саме продажу частки позивача у статутному капіталі Підприємства. Позивач не надавав відповідачу-2 права підписувати від його імені заяву про вихід зі складу учасників (власників) Підприємства.

Окрім того, частиною третьою статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (редакція на відповідну дату) встановлено необхідність оформлення нотаріально посвідченої заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) юридичної особи, яка в нотаріально посвідченій копії подається державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, що пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Про необхідність нотаріально посвідченої заяви учасника товариства - фізичної особи про його вихід з товариства з обмеженою відповідальністю зазначає і Верховний Суд України у постанові від 14.03.2011 року у справі № 3-12гс11 (справа господарського суду № 12/198). У наведеному судовому рішенні на підставі положень Закону України "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Верховний Суд України дійшов висновку, що для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідно оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним.

Також, відповідно до матеріалів справи 18.08.2008 року ОСОБА_3 (продавець) в особі ОСОБА_5, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14.08.2008 року, та ОСОБА_7 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" (далі - Договір) (а.с. 85, т. 2).

Згідно з пунктом 1. Договору продавець продав належну йому частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас", а покупець придбав (купив) частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" та оплатив її згідно умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2. Договору разом із часткою в статутному капіталі до покупця переходять всі права, якими користується власник Підприємства, що включають правомочності на участь покупця в управлінні Підприємством.

Пунктом 3. Договору передбачено, що з моменту укладення Договору до покупця переходять усі права власника частки в статутному фонді Підприємства, передбачені його статутом.

Продаж частки в статутному фонді Підприємства продавцем здійснюється за ціною 1000, 00 грн., які на момент підписання цього Договору продавець отримав від покупця в повному обсязі (пункт 7. Договору).

Згідно з частиною четвертою статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Нормами п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним (п. 2.5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Частиною третьою статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції на відповідну дату) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Отже, нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено вимоги щодо подання державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, пов'язаних зі змінами у складі засновників (учасників) юридичної особи, зокрема, оригіналу договору про перехід чи передання частки у статному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. Встановлення вимоги нотаріального посвідчення договорів такого типу узгоджується з приписами ст. 209 Цивільного кодексу України.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені ст. 220 ЦК України, згідно з якою такий договір є нікчемним і, відповідно, не породжує жодних юридичних наслідків.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 08.04.2015 року у справі № 3-27гс15 (справа господарського суду № 917/207/14).

Тобто, укладення у простій письмовій формі вищевказаного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" від 18.08.2008 року не породжує правових наслідків для його сторін.

В матеріалах справи наявне рішення Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" від 17.09.2008 року (а.с. 72, т. 1), відповідно до якого ОСОБА_5, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14.08.2008 року, та ОСОБА_7 вирішено у зв'язку зі зміною складу власників та зменшенням статутного фонду Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" затвердити зміни до статуту Підприємства, виклавши його в новій редакції, та провести державну реєстрацію цих змін у відповідних органах державної реєстрації; проведення державної реєстрації змін до статуту покласти на директора Підприємства ОСОБА_5 особисто чи на уповноважених ним осіб згідно довіреності.

18.09.2008 року ОСОБА_5, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14.07.2008 року, та ОСОБА_7 прийнято рішення (а.с. 74, т. 1), за змістом якого, керуючись попередньою заявою ОСОБА_3 щодо його бажання вийти зі складу власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" та заявою ОСОБА_7 від 09.09.2008 року щодо його бажання ввійти до складу власників Підприємства, змінити склад власників Підприємства, вивівши зі складу власників Підприємства ОСОБА_3 та включивши до складу власників Підприємства ОСОБА_7.

Також у даному рішенні зазначено, що це рішення є підтвердженням відмови ОСОБА_3 від його прав власника на Підприємство та його майно та підтвердженням погодження ОСОБА_5 на включення до складу власників Підприємства ОСОБА_7. Після державної реєстрації відповідних змін до статуту Підприємства його власниками будуть: ОСОБА_7 та ОСОБА_5; зменшити статутний фонд Підприємства з 1 000 000, 00 грн. до фактично внесених 368 800, 00 грн.

Дане рішення підписане ОСОБА_5, що діє від свого імені та від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_7, справжність підписів яких 18.09.2008 року засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано в реєстрі за № 3574, 3575.

Враховуючи, що у рішенні Підприємства від 18.09.2008 року йде посилання на дату довіреності, на підставі якої ОСОБА_5 діє від імені ОСОБА_3 - 14.07.2008 року, апеляційний господарський суд вбачає підстави вважати, що у рішенні щодо дати виданої позивачем довіреності допущена описка, оскільки за поясненнями нотаріуса, який здійснював нотаріальне посвідчення цієї довіреності (а.с. 123, 204, т. 1), довіреність, яка зареєстрована нотаріусом за № 3120, датована 14.08.2008 року.

На підставі рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" від 17.09.2008 року, 19.09.2008 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Підприємства: нової редакції статуту Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" (а.с. 75-79, т. 1).

Відповідно до вказаної редакції статуту власниками Підприємства є ОСОБА_5 та ОСОБА_7; для забезпечення діяльності Підприємства власниками спільно сформовано статутний фонд Підприємства у розмірі 368 800, 00 грн.

Також, в матеріалах справи наявне рішення від 12.11.2009 року (а.с. 66, т. 1), прийняте ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про зміну складу власників Підприємства - виведення зі складу власників ОСОБА_7 та включення до складу власників ОСОБА_10

На підставі вказаного рішення внесено зміни до статуту Підприємства та 07.12.2009 року проведено державну реєстрацію змін до статуту, зареєстрований за № 12241050009005782 (а.с. 61-65, т. 1).

Згідно з частиною першою статті 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні (ч. 3 ст. 63 ГК України).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. 5 ст. 63 ГК України).

За приписами частин першої та другої статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

За положеннями статті 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Так, як визначено частиною першою статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як встановлено вище, у відповідності до статті 22 статуту Підприємства (редакція 2004 року) статутний капітал Підприємства формується власниками на рівних умовах.

Нормами статті 8 Цивільного кодексу України встановлено певні правила застосування аналогії закону. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, виходячи із наведених правових норм та враховуючи, що Приватне підприємство "Агентство "Кримський Атлас" створене кількома особами, а його статутний фонд розподілений на частки між засновниками, беручи до уваги подібність встановленого статутом Підприємства та Законом України "Про господарські товариства" правового статусу загальних зборів та учасника у товаристві, апеляційний господарський суд вважає за допустиме застосувати до правовідносин, що склалися між сторонами у справі, які не врегульовані спеціальними нормами законодавства, положення Закону України "Про господарські товариства" та Цивільного кодексу України у питаннях, що не врегульовані статутом Підприємства.

Статутом Підприємства не визначено порядок виходу власників з підприємства та відчуження ними належних їм часток у статутному фонді Підприємства.

Разом з тим, участь учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю може бути припинена з наступних підстав: вихід учасника з товариства, відступлення учасником частки у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства, відчуження учасником частки третім особам, придбання частки учасника самим товариством, виключення учасника з товариства, у зв'язку зі смертю фізичної особи - учасника товариства.

Окрім різних правових наслідків, що настають у зв'язку з виходом учасника з товариства чи настають у зв'язку з відступленням (відчуженням) ним своєї частки на користь інших осіб, законодавством передбачена і різна процедура реалізації відповідних прав учасником товариства. Так, для виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є достатнім подання учасником товариства відповідній посадовій особі товариства заяви про вихід або вручення заяви про вихід цій особі органами зв'язку. Відступлення (відчуження) учасником товариства своєї частки потребує, як правило, укладення певного правочину з особою, якій частка відчужується (відступається).

Однак, як вихід учасника з товариства за його заявою, так і відчуження (повне відчуження) учасником частки у статутному капіталі товариства, призводить до змін у складі учасників цього товариства, у тому числі до змін щодо часток учасників товариства у його статутному капіталі, відтак, загальними зборами учасників товариства має вирішуватися питання щодо наслідків виходу учасника з товариства чи щодо відступлення ним своєї частки шляхом прийняття відповідних рішень та прийняття (затвердження) змін до установчих документів товариства.

Вихід учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю та відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства є різними способами припинення участі у товаристві за волевиявленням учасника товариства. У даному випадку обирати спосіб припинення участі у товаристві є правом учасника товариства.

В оспорюваному рішенні власників Підприємства від 17.09.2008 року вирішено у зв'язку зі зміною складу власників та зменшенням статутного фонду Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" затвердити зміни до статуту Підприємства, виклавши його в новій редакції та провести державну реєстрацію цих змін.

Проте, які зміни відбулися у складі власників Підприємства та на якій підставі прийнято вказане рішення не зазначено. Саме з посиланням на вказане рішення від 17.09.2008 року зареєстрована нова редакція статуту Підприємства, відповідно до якої власниками Підприємства є ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

У рішенні власників Підприємства від 18.09.2008 року вказано про вихід позивача зі складу власників Підприємства та про його відмову від прав власника на Підприємство та його майно.

Як зазначалося вище, єдиною підставою для виходу власника (учасника) з Підприємства є подана ним відповідна заява про вихід. Проте, позивач не складав та не подавав заяв про вихід зі складу власників (учасників) Підприємства, така заява від імені позивача складена та підписана неповноважною особою.

Рішення власників Підприємства за наслідками укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі не приймалося, на цій підставі зміни до статуту не вносилися. Окрім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку про нікчемність вказаної угоди у зв'язку з відсутністю її нотаріального посвідчення.

Також, як встановлено вище, рішення власників Підприємства як від 17.09.2008 року, так і від 18.09.2008 року, прийняті за відсутності позивача; інтереси позивача при прийнятті вказаних рішень представляв ОСОБА_5 на підставі довіреності, датованої 14.08.2008 року, реєстровий № 3120, відповідно до якої ОСОБА_5 не надавалося права на представництво інтересів позивача при прийнятті рішень власниками Підприємства та прийняття від імені позивача рішень у цьому органі управління Підприємства.

Отже, вказані рішення власників Підприємства від 17.09.2008 року та від 18.09.2008 року прийняті за участі неповноважної особи від імені позивача, який володіє 50 % статутного капіталу Підприємства; вказане позбавило права позивача на участь у вищому органі Підприємства. Наведені вище рішення власників Підприємства з часу їх прийняття порушують права позивача бути власником Підприємства.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих Підприємством оспорюваних рішень від 17.09.2008 року та від 18.09.2008 року та невідповідність їх нормам законодавства.

Відносно вимоги про визнання недійсним статуту Підприємства у редакції від 07.12.2009 року, зареєстрована за № 12241050009005782, апеляційний господарський суд зазначає, що підстави для визнання вказаної редакції статуту Підприємства позивач не наводить у позовній заяві та у подальших уточненнях до неї; рішення власників, якими затверджена вказана редакція статуту, не визнавалося недійсним та не оспорюється і у даній справі. При цьому правомірність рішення вищого органу юридичної особи, а у даному випадку власників Підприємства про зміну власників від 12.11.2009 року, презюмується. Відтак, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для визнання вказаної редакції статуту Підприємства, затвердженої рішенням від 12.11.2009 року, недійсною.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідач-1 при розгляді справи місцевим господарським судом заявив про застосування позовної давності, подавши відповідну письмову заяву (а.с. 62-64, т. 1).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Підстави для зупинення перебігу позовної давності визначені ст. 263 ЦК України, підстави для переривання перебігу позовної давності - ст. 264 ЦК України.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо (п.п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

З матеріалів справи вбачається, що з позовом про визнання недійсними рішень власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" від 17.09.2008 року та від 18.09.2008 року, а також визнання недійсним статуту Приватного підприємства "Агентство "Кримський Атлас" в редакції від 19.09.2008 року, зареєстрованій за № 12241050004005782, ОСОБА_3 звернувся до господарського суду 28.09.2015 року - зі спливом 7-ми років, тобто із значним пропуском строку позовної давності.

В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності позивач посилається на ті обставини, що перебував у дружніх стосунках з ОСОБА_5 - іншим власником Підприємства; у період з 16.11.2010 року по 24.07.2014 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби; після звільнення з місць відбування покарання позивач намагався зібрати своє майно та відновити роботу суб'єктів господарювання, у яких був учасником або керівником; позивач зазначає, що неодноразово звертався до ОСОБА_5 щодо стану діяльності Підприємства, останній запевнив позивача, що підприємство працює та вони знову будуть разом працювати; після втрати контактів з ОСОБА_5 для встановлення дійсної інформації щодо стану Підприємства позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції для ознайомлення з реєстраційною справою; одразу після ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи (24.09.2015 року) та отримання інформації про виключення позивача зі складу власників (учасників) Підприємства, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Проте, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропущення позовної давності, є поважними причинами спливу позовної давності та, відповідно, не вбачає підстав дійти висновку, що порушене право позивача підлягає захисту.

Як встановлено вище, позивач видав на ім'я ОСОБА_5 довіреність від 14.08.2008 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу. Обставини видачі вказаної довіреності позивач не заперечує.

Відповідно до змісту цієї довіреності позивач уповноважив відповідача-2 продати за ціну та на умовах згідно свого розсуду належну позивачу частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Кримський Атлас" та надав право виконувати всі юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю.

Отже, позивач мав намір здійснити відчуження своєї частки у статутному капіталі Підприємства, на що виразив свою волю шляхом видачі вказаної довіреності. Наслідком відчуження частки у статутному капіталі є втрата статусу учасника (власника) Підприємства, який частку відчужує, та позбавлення його права участі у ньому.

Доказів відкликання позивачем вказаної довіреності матеріали справи також не містять.

Тобто, починаючи з дати видачі вказаної довіреності - з 14.08.2008 року позивач мав усвідомлювати, що позбудеться статусу учасника Підприємства. Проте, протягом такого тривалого часу (сім років) позивач не цікавився наслідками видачі довіреності та вчиненими ОСОБА_5 на її підставі діями, а також долею своєї частки у Підприємстві.

За приписами статті 10 Закону України "Про господарські товариства", положення якої суд вбачає підстави застосувати за аналогією до даних правовідносин, учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); г) одержувати інформацію про діяльність товариства; та інші. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Аналогічні положення містить і стаття 116 Цивільного кодексу України.

Окрім того, позивач мав змогу отримати інформацію щодо складу учасників Підприємства за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доступ до якого є вільним. Обґрунтування підстав, чому позивач не звертався до державного реєстратора з заявою про ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи до вересня 2015 року, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене вище, позивач, як учасник Підприємства, мав певні права, але не користувався ними, тоді як мав можливість дізнатися (довідатися) про порушення свого права як в період до перебування у місцях позбавлення волі, так і після звільнення.

Відносно посилання позивача на обставини перебування його у місцях позбавлення волі (а.с. 107, т. 1) як на обставини, що свідчать про поважність причин пропуску позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає, що навіть за вирахуванням вказаного часу відбування позивачем покарання станом на дату звернення позивача з позовом до суду минуло більше трьох років (з вересня 2008 року - дати прийняття спірних рішень до листопада 2010 року - дати початку відбування покарання позивачем минуло більше двох років; з дати звільнення з місць відбування покарання - липня 2014 року до дати звернення з позовом - вересня 2015 року також минуло більше одного року). Жодних обґрунтованих доводів, які б свідчили про поважність причин не звернення до суду за захистом порушеного права у вказані періоди часу, позивач не навів.

Отже, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску позовної давності.

Як зазначено у п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

За наведеного вище та встановлених обставин справи колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" від 17.09.2008 року про затвердження змін до статуту; визнання недійсним рішення власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" від 18.09.2008 року про зміну складу власників та зменшення статутного фонду, яким виключено ОСОБА_3 зі складу власників Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас", та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас"; визнання недійсним статуту Приватного підприємства "Агентство "Кримський атлас" в редакції від 19.09.2008 року, зареєстрований за № 12241050004005782, такими, що є обґрунтованими, але не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом позовної давності.

Суть і призначення строку позовної давності полягає у забезпеченні стабільності цивільних правовідносин, у гарантуванні принципу правової визначеності між сторонами таких відносин. Ставити під сумнів після спливу значного періоду часу певні обставини, що склалися, суперечить основним засадам розумності, добросовісності і справедливості, та завдає значного негативного впливу як цивільному обігу, так і правам учасників правовідносин. Законом надано достатній час (три роки) протягом якого особа має змогу визначитися з характером порушеного права, суб'єктом порушення та звернутися до суду з позовом про захист своїх прав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 року у справі "ОСОБА_11 проти України", в якому зазначалось, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог.

Незважаючи на ті обставини, що місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з інших причин (дійшов висновку про необґрунтованість всіх заявлених позовних вимог), вказане не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року у даній справі підлягає залишенню без змін.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів позивача, а також доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення з наведених у ньому підстав.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин цивільних норм, що регулюють відносини спільної сумісної власності.

Статтею 5 статуту Підприємства передбачено, що власники Підприємства діють на основі спільної сумісної власності, тобто володіють, користуються і розпоряджаються майном підприємства спільно та за загальною згодою. На всі правовідносини між власниками та третіми особами щодо майна цього підприємства розповсюджуються положення ст.ст. 355, 368-372 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як встановлено вище, статутний капітал Підприємства створений власниками Підприємства у рівних частинах, тобто по 50%.

Враховуючи, що положення ст. 5 статуту Підприємства суперечать решті положень статуту та фактичному формуванню статутного капіталу власниками, суд не вбачає підстав для застосування норм, якими врегульована спільна сумісна власність.

Окрім того, предметом позову у даній справі є захист корпоративних прав позивача, даний спір не є спором з приводу порушення прав фізичної особи на спільну сумісну власність.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року у справі № 904/8633/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 року у справі № 904/8633/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 18.07.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя А.Є. Чередко