Рішення № 59042082, 12.07.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2016 р.Справа № 921/322/16-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком", м.Тернопіль

до відповідача: Зеленівської сільської ради Гусятинського району Тернпоільської області, с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області

про визнання права власності на нерухоме майно та скасування свідоцтва про право власності,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №2277 від 27.12.2015р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні присутньому представнику позивача розяснено його права та обовязки у відповідності до приписів ст.ст.20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком", м.Тернопіль, звернувся 02.06.2016р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№351 від 02.06.2016р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Зеленівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, про: визнання за набувальною давністю права власності на 3/100 частини адмінбудинку (дві кімнати на першому поверсі за №№1-10, 1-11, загальною площею 19,6м2), розташованого за адресою: с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, вул.Центральна, 1 та про скасування свідоцтва про право власності серії СТВ 214052 від 20.10.2015р. в частині оформлення за сільською радою права комунальної власності на приміщення 1-10 та 1-11, загальною площею 19,6м2.

Ухвалою суду від 06.06.2016р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 21.06.2016р.р. з подальшим оголошенням перерви в судовому засіданні, на підставі статті 77 ГПК України, на 12.07.2016р. по причині неподання сторонами витребуваних судом документів.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що спірним приміщенням (двома кімнатами) товариство користується з 2001 року по даний час добросовісно, відкрито та безперервно, несе витрати по його утриманню. Однак, відповідачем у 2015 році помилково здійснено державну реєстрацію права власності на цілу будівлю адмінбудинку, в тому числі й на приміщення, загальною площею 19,6м2, якими користується позивач, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії СТВ 214052 від 20.10.2015р., котре теж просить скасувати в частині щодо спірного майна. Судові витрати позивач просив суд залишити за товариством.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву №112 від 16.06.2016р. (вх.№12251 від 21.06.2016р.) та його уповноважений представник в судовому засіданні 21.06.2016р. позов визнав. Серед іншого повідомив, що в спірному приміщенні розташована АТС станція, котра належить ПАТ "Укртелеком"; позивач з 2001 року відкрито, безперервно користується спірним приміщенням, несе витрати по його утриманню. Сільською радою помилково оформлено право власності на всю будівлю, адже 21.04.2015р. Зеленівською сільською радою було прийнято рішення №247, яким визнано за позивачем право власності на частину приміщення в будівлі №1 по вул.Центральна в селі Зелене і дане рішення є чинним.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані документи, заслухавши в процесі розгляду спору пояснення та доводи представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, інвентарної картки обліку основних засобів Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" на балансі Філії, починаючи з 01.06.2001р. за адресою: с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, вул.Центральна, 1, перебувають дві кімнати, загальною площею 19,6м2, з яких одна, площею 11,9м2, інша, - 7,7м2. Приміщення кімнат обліковуються як основні засоби за інвентарним №ІК-80000114.

В кімнатах розміщена автоматична телефонна станція 50/200, введена в експлуатацію 01.06.1979р., що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів на АТСК 50/200 у с.Зелене, та належить ПАТ "Укртелеком".

Починаючи з червня 2001 року по даний час ПАТ "Укртелеком" відкрито та безперервно користується даними кімнатами для здійснення господарської діяльності, зокрема, здійснює їх утримання, ремонт, сплачує електроенергію, на підтвердження чого долучено договір від 26.04.2010р. №40, укладений між ВАТ "Укртелеком" та Гусятинським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", Акт технічної перевірки від 06.07.2016р., довідку Виконавчого комітету Зеленівської сільської ради №128 від 06.07.2016р.

Рішенням шостого скликання тридцятої сесії Зеленівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області №247 від 21.04.2015р. "Про визнання права власності на частину будівлі розташовану за адресою с.Зелене вул.Центральна 1, в якій розміщена АТС, за ПАТ "Укртелеком" було визнано на частину приміщення адмінбудинку у с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області по вул.Центральна, 1, загальною площею 19,6м2,право власності за ПАТ "Укртелеком.

В подальшому на замовлення ПАТ "Укртелеком" Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 22.05.2015р. виготовлено технічний паспорт на приміщення кімнат, загальною площею 19,6м2.

З долученої до матеріалів справи копії інвентарної справи №2033 вбачається, що спірні приміщення знаходяться на першому поверсі будівлі адмінбудинку в с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області по вул.Центральна, 1 під літерою "А" та складаються з двох кімнат: №1-10, площею 11,9м2 та №1-11, площею 7,7м2 . Загальна площа приміщень згідно експлікації становить 19,6м2.

Утім, всупереч наведеному, Зеленівською сільською радою 20.10.2015р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення будівлі адмінбудинку, загальною площею 757,2м2, розташованого по вул.Центральна, 1 у с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, про що Реєстраційною службою Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області 20.10.2015р. видано свідоцтво про право власності серії СТВ 214052 за індексним №45967882.

З поданого відзиву та усних пояснень представника Зеленівської сільської ради, позивача вбачається, що реєстрація права комунальної власності на усе приміщення адмінбудинку здійснена помилково, без врахування рішення сільської ради №247 від 21.04.2015р.

На переконання позивача, він є добросовісним володільцем приміщень кімнат, загальною площею 19,6м2, розташованих на першому поверсі адмінбудинку по вул.Центральна, 1 у с.Зелене, у звязку з чим просить визнати за ним право власності на зазначене майно за набувальною власністю на підставі ст.344 ЦК України, що, в свою чергу, є підставою для скасування свідоцтва про право власності серії СТВ 214052 від 20.10.2015р. в частині оформлення права комунальної власності на приміщення №1-10 та №1-11, загальною площею 19,6м2.

Оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. При цьому суд виходив з наступних міркувань.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Отже відлік строків, про які йдеться в ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, може розпочинатися з 01.01.2001р. Таким чином, визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно не може мати місце раніше 1 січня 2011 року (наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 16.08.2005р. у справі №8/509).

Водночас, частиною 2 вказаної норми Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Таким чином, набуття права власності на нерухоме майно за правилами набувальної давності можливе з 2011 року.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина 4 зазначеної норми).

Водночас, задоволення вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.334 ЦК України можливе при наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший, передбачений законом, спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015р. у справі № 3-87гс15).

Згідно зі ст.397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Беручи до уваги те, що предметом позову у цій справі є визнання права власності на спірне майно за набувальною давністю, суд вважає, що в даному випадку відлік строку володіння позивачем спірними приміщеннями, в яких знаходиться АТС, розпочався 01.06.2001р., що підтверджено карткою інвентаризації обліку основних засобів типової форми №О3-6, затвердженої наказом Мінстату України №352 від 29.12.1995р., де зазначено, що майно обліковується на субрахунку №103110, залишкова вартість 4690,10грн, а також не заперечується відповідачем у справі.

Водночас, з долучених до справи матеріалів та пояснень представників сторін, встановлено, що даними приміщеннями, загальною площею 19,6м2, під інвентарним номером 1-10, 1-11, котрі розташовані на першому поверсі адмінбудинку по вул.Центральна,1 у с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, позивач володіє безперервно по даний час, використовує їх у своїй господарській діяльності, здійснює обслуговування та несе повязані з цим витрати, зокрема, щодо сплати за електропостачання приміщень, поточні ремонтні роботи, що підтверджується даними зворотного боку інвентарної картки за формою №О3-6. Матеріали справи не містять доказів, на підтвердження використання спірних приміщень іншою особою та з іншою метою, аніж розміщення АТС, а також не містять доказів того, що на дані приміщення претендує інший власник.

Таким чином, твердження позивача, із посиланням на положення статті 344 ЦК України, що він є особою, яка добросовісно володіє чужим майном і продовжує відкрито, безперервно, безтитульно ним володіти тривалий час є документально підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем у справі, а тому, враховуючи, що у позивача наявні усі передбачені ст.344 Цивільного кодексу України ознаки володіння, котрі є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, відтак, задовольняються судом.

Водночас, розглядаючи вимогу щодо скасування свідоцтва про право власності серії СТВ 214052 від 20.10.2015р. в частині визнання права комунальної власності на спірне приміщення суд не знаходить правових підстав для її задоволення виходячи з такого.

Позовна вимога позивача про скасування спірного свідоцтва про право власності мотивована тим, що Зеленівською сільською радою помилково здійснено реєстрацію права комунальної власності на весь адмінбудинок у с.Зелене по вул.Центральна, 1, загальною площею 757,2м2, що порушує право власності товариства на приміщення, загальною площею 19,6м2, що становить 3/100 частини адмінбудинку, розташованого по вул.Центральна, 1 в с.Зелене.

Правовим обґрунтуванням даної вимоги ПАТ "Укртелеком" визначено приписи ст.ст.15,16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, субєктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч.2 чт.16 ЦК України визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу справі.

Відповідно до ст.1 ГПК України господарський суд розглядає справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права особи, за захистом якого вона звернулась, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Судом встановлено, що правовою підставою звернення до суду позивач вважав порушення його права та інтересу охоронюваного законом, у зв'язку з видачею Реєстраційною службою Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області свідоцтва 20.10.2015р. Зеленівській сільській раді на нежитлове приміщення адмінбудинку по вул.Центральна, 1 у с.Зелене (копія свідоцтва знаходиться в матеріалах справи).

Утім, суд констатує, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформляється відповідне право, однак не є підставою виникнення, зміни чи припинення цього права, тобто оскаржуване позивачем свідоцтво про право власності від 20.10.2015р. не породжує виникнення у відповідача відповідного права власності, а тільки фіксує його наявність.

Тобто, оспорюване свідоцтво від 20.10.2015 року не є актом державного органу чи іншого органу в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки не є документом, що породжує певні правові наслідки, відтак, до оскаржуваного свідоцтва про право власності не можуть застосовуватися інститути визнання недійсними правочинів або визнання недійсними нормативних актів (чи актів індивідуальної дії).

На думку суду, відповідним правовстановлюючим документом є рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності (у разі, якщо таке приймалося), яке, власне і може бути предметом окремого судового провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий Господарський Суд України у постановах від 20.04.2016р. у справі №909/1050/14, 06.04.2016р. у справі №902/730/15, 22.03.2016р. у справі №920/1337/15.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази щодо факту добросовісного, безтитульного, відкритого та безперервного володіння позивачем спірним нерухомим майном, враховуючи доведення факту давності володіння позивачем спірним майном більше 10 років та з огляду на можливість застосування до спірних правовідносин положень ст.344 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання за набувальною давністю за публічним акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на нерухоме майно, а саме: 3/100 частини адмінбудинку (приміщення першого поверху №№1-10, 1-11, загальною площею 19,6м2), що знаходиться за адресою: с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, вул.Центральна, 1, відповідно, позов в цій частині задовольняється судом.

Позовні вимоги щодо скасування свідоцтва про право власності серії СТВ 214052 від 20.10.2015р. в частині оформлення права власності, в тому числі на приміщення №1-10 та №1-11 за Зеленівською сільською радою до задоволення не підлягають, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту цивільного права.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються судом на позивача у справі.

В судовому засіданні 12.07.2016. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати за публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) право власності на нерухоме майно: 3/100 частину адмінбудинку (приміщення першого поверху №1-10, площею 11,9м2 та №1-11, площею 7,7м2, загальною площею 19,6м2), що знаходиться за адресою: с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, вул.Центральна, 1.

3. В решті позову відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "18" липня 2016 року.

СуддяН.О. Андрусик