Рішення № 59041670, 14.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016р. Справа №914/1158/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новояворівськ Львівської обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», м. Городок Городоцького р-ну Львівської обл.

про: стягнення 99851,51 грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №б/н від 16.05.2016р.);

від відповідача: Дрогомирецька О.Р. - представник (довіреність №б/н від 17.03.2016р.).

В судовому засіданні 14.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (м. Новояворівськ Львівської обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (м. Городок Городоцького р-ну Львівської обл.) про стягнення 99851,51 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2016 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 02.06.2016 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, подав заяву про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав клопотання (вх. №23168/16 від 02.06.2016р.) про долучення документів до матеріалів справи, яке суд задоволив.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвали суду від 28.04.2016 року не виконав. 30.05.2016 року відповідач через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав відзив на позовну заяву, котрий зареєстрований за вх. №22693/16.

Розгляд справи відкладено на 16.06.2016 року.

Представник позивача в судове засідання 16.06.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, з клопотаннями та заявами не звертався.

Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги заперечив повністю, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2016 року.

Після закінчення перерви, представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, з клопотаннями та заявами не звертався.

Представник відповідача в судове засідання прибув, через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав клопотання (вх. №26203/16 від 22.06.2016р.) про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2016 року.

Представник позивача в судове засідання 29.06.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, подав через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації супровідний лист (вх. №26846/16 від 24.06.2016р.) з долученими документами.

Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги заперечив повністю, подав пояснення (вх. №27105/16 від 29.06.2016р.) та клопотання (вх. №3352/16 від 29.06.2016р.) про продовження строку розгляду спору.

Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 14.07.2016 року.

Представник позивача в судове засідання 14.07.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, з клопотаннями та заявами не звертався.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх. №27105/16 від 29.06.2016р.), з клопотаннями та заявами не звертався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27.01.2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (далі по тексту - Наймач) укладено договір про оренду опалубки №1 (далі по тексту - Договір), відповідно до п.1.1. котрого Наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати Наймачеві у користування за плату опалубку, перелік якої визначений в актах приймання-передачі.

Загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі. Комплект опалубки має бути переданий Наймачеві протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності цим договором та з підписанням відповідного акту приймання-передачі (п.1.2. Договору).

Згідно з актами приймання-передачі №1 від 29.01.2015 року, №2 від 30.01.2015 року, №3 від 02.02.2015 року, №4 від 13.02.2015 року, №5 від 06.04.2015 року, на виконанням умов Договору, позивачем передано відповідачу комплекти опалубки, загальна вартість орендної плати за користування котрою склала 462524,00грн., відповідно до рахунків №43 від 28.01.2015 на суму 43490,70грн., №70 від 16.02.2015 року на суму 8542,30грн., №99 від 27.02.2015 року на суму43490,70грн., №128 від 25.03.2015 року на суму 8542,30грн., №129 від 25.03.2015 року на суму 43490,70грн., №138 від 03.04.2015 року на суму 6960,00грн., №153 від 20.04.2015 року на суму 8542,30грн., №162 від 28.04.2015 року на суму43490,70грн., №173 від 04.05.2015 року на суму 6960,00грн., №191 від 18.05.2015 року на суму 8542,30грн., №209 від 28.05.2015 року на суму 43490,70грн., №214 від 03.06.2015 року на суму 6960,00грн., №241 від 16.06.2015 року на суму 8542,30грн., №255 від 26.06.2015 року на суму 43490,70грн., №264 від 03.07.2015 року на суму 6960,00грн., №277 від 16.07.2015 року на суму 8542,30грн., №289 від 28.07.2015 року на суму 43490,70грн., №303 від 03.08.2015 року на суму 6960,00грн., №314 від 15.08.2015 року на суму 8542,30грн., №326 від 28.08.2015 року на суму 43490,70грн., №337 від 03.09.2015 року на суму 6960,00грн., №351 від 16.09.2015 року на суму 8542,30грн., №369 від 28.09.2015 року на суму 4500,00грн.

Відповідно до пп. «д» п.2.2. Договору, Наймач зобов'язаний у встановлені цим договором строки сплачувати плату (орендну плату) за користування у повному обсязі.

Відповідач протягом користування опалубкою здійснено часткові оплати на загальну суму 405043,30грн. (28.01.2015 року на суму 46950,00грн., 19.02.2015 року на суму 25000,00грн., 27.02.2015 року на суму 27033,00грн., 04.03.2015 року на суму 20000,00грн., 19.03.2015 року на суму 23490,70грн., 07.04.2015 року на суму 20000,00грн., 09.04.2015 року на суму 8542,30грн., 09.04.2015 року на суму 20000,00грн., 30.04.2015 року на суму 23490,70грн., 15.05.2015 року на суму 6960,00грн., 15.05.2015 року на суму 8542,00грн., 19.05.2015 року на суму 43490,00грн., 17.07.2015 року на суму 8542,30грн., 29.07.2015 року на суму 6960,00грн., 29.07.2015 року на суму 8542,30грн., 11.09.2015 року на суму 15000,00грн., 09.10.2015 року на суму 10000,00грн., 04.11.2015 року на суму 7500,00грн., 12.11.2015 року на суму 20000,00грн., 13.11.2015 року на суму 10000,00грн., 20.11.2015 року на суму 20000,00грн., 25.11.2015 року на суму 20000,00грн., 22.04.2016 року на суму 5000,00грн.), внаслідок чого заборгованість перед позивачем за користування Опалубкою, станом на 24.06.2016 року становить 57480,70грн.

22.03.2016 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 21.03.2016 року про сплату орендної плати та нарахованої пені (38088,93грн.) за прострочення такої оплати на загальну суму 100569,63грн., що підтверджується актами наданих послуг №288 від 16.06.2015 року на суму 8542,30грн., №298 від 26.06.2015 року на суму 43490,70грн., №307 від 03.07.2015 року на суму 6960,00грн., №333 від 28.07.2015 року на суму 43490,70грн., №344 від 03.08.2015 року на суму 6960,00грн., №353 від 17.08.2015 року на суму 8542,30грн., №364 від 28.08.2015 року на суму 43490,70грн., №377 від 03.09.2015 року на суму 6960,00грн., №385 від 16.09.2015 року на суму 8542,30грн., №404 від 28.09.2015 року на суму 4500,00грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем станом на момент подання позовної заяви не було виконано своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 99851,51грн. за несплату послуг, з яких 57480,70грн. сума основного боргу, 42370,81грн. - пені.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що 27.01.2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» укладено договір про оренду опалубки №1 (далі по тексту - Договір), відповідно до п.1.1. котрого Наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати Наймачеві у користування за плату опалубку, перелік якої визначений в актах приймання-передачі.

Згідно з актами приймання-передачі №1 від 29.01.2015 року, №2 від 30.01.2015 року, №3 від 02.02.2015 року, №4 від 13.02.2015 року, №5 від 06.04.2015 року, на виконанням умов Договору, позивачем передано відповідачу комплекти опалубки.

Вказаний договір за своєю суттю є договором оренди.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з актами приймання-передачі №1 від 29.01.2015 року, №2 від 30.01.2015 року, №3 від 02.02.2015 року, №4 від 13.02.2015 року, №5 від 06.04.2015 року, на виконанням умов Договору, позивачем передано відповідачеві комплекти опалубки.

Відповідно до пп. «д» п.2.2. Договору, Наймач зобов'язаний у встановлені цим договором строки сплачувати плату (орендну плату) за користування у повному обсязі.

За користування опалубкою Наймач сплачує Наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку, пред'явленого Наймодавцем (п.3.1. Договору).

У пункті 3.5. Договору зазначено, що у випадку, якщо Наймач користується комплектом опалубки більше як 30 календарних днів, то орендна плата сплачується щомісячно кожного першого числа поточного місяця авансом за поточний місяць.

Відповідно до рахунків №43 від 28.01.2015 на суму 43490,70грн., №70 від 16.02.2015 року на суму 8542,30грн., №99 від 27.02.2015 року на суму43490,70грн., №128 від 25.03.2015 року на суму 8542,30грн., №129 від 25.03.2015 року на суму 43490,70грн., №138 від 03.04.2015 року на суму 6960,00грн., №153 від 20.04.2015 року на суму 8542,30грн., №162 від 28.04.2015 року на суму43490,70грн., №173 від 04.05.2015 року на суму 6960,00грн., №191 від 18.05.2015 року на суму 8542,30грн., №209 від 28.05.2015 року на суму 43490,70грн., №214 від 03.06.2015 року на суму 6960,00грн., №241 від 16.06.2015 року на суму 8542,30грн., №255 від 26.06.2015 року на суму 43490,70грн., №264 від 03.07.2015 року на суму 6960,00грн., №277 від 16.07.2015 року на суму 8542,30грн., №289 від 28.07.2015 року на суму 43490,70грн., №303 від 03.08.2015 року на суму 6960,00грн., №314 від 15.08.2015 року на суму 8542,30грн., №326 від 28.08.2015 року на суму 43490,70грн., №337 від 03.09.2015 року на суму 6960,00грн., №351 від 16.09.2015 року на суму 8542,30грн., №369 від 28.09.2015 року на суму 4500,00грн., загальна вартість орендної плати за користування Опалубкою склала 462524,00грн.

Проте, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вищевказаних рахунків відповідачу.

Враховуючи те, що сторони у договорі не визначили розміру орендної плати, оплата повинна була проводитись відповідно до рахунку, що унеможливлює визначення розміру такої плати до отримання такого рахунку, враховуючи зміну розміру орендної плати в зв'язку із збільшенням кількості орендованої опалубки згідно актів приймання - передачі, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, акти наданих послуг не містять періоду оренди, за який вони складені, а тому не можуть слугувати підставою для визначення строку (терміну) оплати за конкретний період оренди.

Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Загальна вартість орендної плати становить: вартість оренди за один календарний місяць помножену на фактичну кількість календарних місяців оренди (п.3.3. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач протягом користування Опалубкою здійснено часткові оплати на загальну суму 405043,30грн. (28.01.2015 року на суму 46950,00грн., 19.02.2015 року на суму 25000,00грн., 27.02.2015 року на суму 27033,00грн., 04.03.2015 року на суму 20000,00грн., 19.03.2015 року на суму 23490,70грн., 07.04.2015 року на суму 20000,00грн., 09.04.2015 року на суму 8542,30грн., 09.04.2015 року на суму 20000,00грн., 30.04.2015 року на суму 23490,70грн., 15.05.2015 року на суму 6960,00грн., 15.05.2015 року на суму 8542,00грн., 19.05.2015 року на суму 43490,00грн., 17.07.2015 року на суму 8542,30грн., 29.07.2015 року на суму 6960,00грн., 29.07.2015 року на суму 8542,30грн., 11.09.2015 року на суму 15000,00грн., 09.10.2015 року на суму 10000,00грн., 04.11.2015 року на суму 7500,00грн., 12.11.2015 року на суму 20000,00грн., 13.11.2015 року на суму 10000,00грн., 20.11.2015 року на суму 20000,00грн., 25.11.2015 року на суму 20000,00грн., 22.04.2016 року на суму 5000,00грн.), внаслідок чого заборгованість перед позивачем за користування Опалубкою, станом на 24.06.2016 року становить 57480,70грн.

Частиною 1 статті 6 ГПК України передбачено, що підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Як встановлено судом та підтверджено сторонами, що станом на момент розгляду судової справи, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати, згідно умов Договору, становить 57480,70грн.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення 57480,70грн. суми заборгованості зі сплати орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за протермінування оплати орендної плати, розмір котрої, станом на 26.04.2016 року, становить 42370,81грн.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно норми ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1.5. Договору передбачено, що у випадку протермінування Наймача щодо сплати орендної плати, Наймач сплачує Наймодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з орендної плати за весь період такого прострочення.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий здійснено позивачем невірно з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у Договорі не встановлений строк (термін) його виконання.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.03.2016 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 21.03.2016 року про сплату орендної плати та нарахованої пені (38088,93грн.) за прострочення такої оплати на загальну суму 100569,63грн., що підтверджується актами наданих послуг №288 від 16.06.2015 року на суму 8542,30грн., №298 від 26.06.2015 року на суму 43490,70грн., №307 від 03.07.2015 року на суму 6960,00грн., №333 від 28.07.2015 року на суму 43490,70грн., №344 від 03.08.2015 року на суму 6960,00грн., №353 від 17.08.2015 року на суму 8542,30грн., №364 від 28.08.2015 року на суму 43490,70грн., №377 від 03.09.2015 року на суму 6960,00грн., №385 від 16.09.2015 року на суму 8542,30грн., №404 від 28.09.2015 року на суму 4500,00грн.

Відповідно до пп.2 п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 року, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень).

Відповідно до абз.2 п.1.7 Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Позивачем 22.03.2016 року простою рекомендованою кореспонденцією з м. Львів надіслано відповідачу (у м. Городок Львівської області) претензію. Відтак, відповідач вважається таким, що мав би отримати зазначене повідомлення 26.03.2016 року (22.03.2016+3+1).

Враховуючи вищенаведене, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо сплати орендної плати у семиденний строк від дня отримання претензії - з 26.03.2016 року по 02.04.2016 року, а відтак моментом виникнення заборгованості зі сплати такої орендної плати є 03.04.2016 року.

Враховуючи вищенаведене, суд здійснив перерахунок суми пені, котра підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку із невиконанням зобов'язання, передбаченого Договором:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення62480.7003.04.2016 - 21.04.20161922.0000 %0.120 %*1427.1557480.7022.04.2016 - 26.04.2016519.0000 %0.104 %*298.40Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1725,55грн. (1427,15+298,40).

Із врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 42370,81грн. пені підлягають задоволення частково, а саме в частині стягнення 1725,55грн.

Крім того, 22.06.2016р. представником відповідача через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подано клопотання (вх. №26203/16) про зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення, котре не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 ст.551 ЦК України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

В обґрунтування свого клопотання про зменшення пені, відповідач посилається на важке фінансове становище, що пов'язано з його сезонним характером роботи. Проте, жодних доказів в обґрунтування зазначеного відповідачем не подано.

Зважаючи на викладене, враховуючи задоволення позовних вимог щодо стягнення 42370,81грн. пені в частині 1725,55грн., виходячи з інтересів сторін, підстави для задоволення вищевказаного клопотання (вх. №26203/16 від 22.06.2016р.) в частині зменшення розміру пені відсутні.

Щодо відстрочення виконання рішення суду до 31.08.2016 року.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як зазначено у п.7.1.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Отже, в основу надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Однак, як зазначено у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає складне фінансове становище, проте, жодних доказів такого становища відповідачем не подано.

Крім того, обставини, на які посилається відповідач (складне фінансове становище підприємства), не є винятковими та не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Сторони, укладаючи договори, повинні розраховувати на власну платоспроможність, своєчасність та повноту оплати наданих послуг, виконаних робіт чи поставленого товару.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи відсутність доказів, котрі б підтверджували важке матеріальне становище, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання (вх. №26203/16 від 22.06.2016р.) представника відповідача в частині відстрочення виконання рішення відсутні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Львівська, буд. 274А; ідентифікаційний код 32475074) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 57480,70грн.основного боргу, 1725,55грн. пені та 888,09грн. судового збору.

3. В задоволенні клопотання (вх. №26203/16 від 22.06.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» про відстрочку виконання рішення відмовити.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.07.2016 року.

Суддя Король М.Р.