Рішення № 59040232, 15.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20109/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Локоткова І.С., Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, третя особа Служба у справа дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та вселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому за зміненими вимогами просить усунути перешкоди у здійсненні права власності ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом виселення з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та вселити позивача до вказаної квартири (а.с. 79-81).

Вимоги мотивовані тим, що 03.07.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» набуло у власність квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим на підставі Акту про проведені прилюдні торги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. від 03.07.2015 року за реєстровим номером 1249, а також Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Проте позивач не має можливості користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном через проживання там відповідачів, які не мають наміру звільняти квартиру. 15.10.2015 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу про добровільне виселення, яка була проігнорована.

Своїми діями відповідачі порушують законні права позивача, які полягають у праві володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали позов та викладені у ньому обставини.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Представник третьої особи Служби у справа дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, третя особа суду подала заяву з проханням розглянути справу без участі представника служби у справах дітей та відмовити у позові, оскільки задоволення заявлених вимог призведе до порушення майнових прав дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами проведення прилюдних торгів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. було видане Свідоцтво від 03.07.2015 року за реєстровим № 1249, яким посвідчено за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 4, 109).

Проведення реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за позивачем підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 40052695 від 03.07.2015 р. (а.с. 121).

З матеріалів справи убачається, що квартира АДРЕСА_6 попередньо на праві власності належала ОСОБА_1, придбавалася за кредитні кошти та була реалізована, як предмет іпотеки, у ході примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 3151 від 28.04.2010 року про звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення боргу у розмірі 1 261 389 грн. 91 коп. (а.с. 102-107, 115, 116, 119).

Станом на 16.09.2015 року у спірній квартири були зареєстровані відповідачі по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

За відомостями Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві від 11.11.2015 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.10.2015 року були зняті з реєстрації за адресою АДРЕСА_4 за рішенням суду (а.с. 23, 24).

З пояснень відповідачів, на даний час вони проживають у спірній квартирі, про зняття їх з реєстраційного обліку їм відомо не було, будь яких повідомлень чи попереджень вони не отримували, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_2 та онуками ОСОБА_1.

Заперечення представника відповідачів, як на підставу для відмови у задоволенні позову, з посиланням на те, що відповідачі не отримували вимоги про їх виселення із зазначеної квартири, що передбачено Законом України «Про іпотеку», суд до уваги прийняти не може, оскільки вказані доводи з урахуванням спірних правовідносин щодо зареєстрованого за позивачем права власності на спірне нерухоме майно правового значення для вирішення справи не мають.

Верховним Судом України у постанові від 05.11.2014 року по справі № 6-158цс14 викладено правову позицію, якою визначено, що аналіз норм ч. 1 ст. 383, ст. ст. 391, 405 ЦК України, ст. 156 ЖК УРСР дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вона є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Відповідно ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 є ПАТ «Укрсоцбанк», набуття права власності за яким та її реєстрація на час розгляду справи неправомірними та недійсними не визнані і не скасовані, відповідачі залишаються проживати у спірній квартирі, чим чинять позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні належному йому нерухомим майном, тому позов у частині заявлених вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення відповідачів з вказаної квартири підлягає задоволенню.

У частині вимог про вселення ПАТ «Укрсоцбанк» до квартири АДРЕСА_2 на час наявних правовідносин слід відмовити, так як позивач є одноособовим власником цього нерухомого майна і його право захищене шляхом виселення відповідачів, що не позбавляє позивача можливості у подальшому здійснити дії щодо вселення в спірне житло.

Відповідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню сплаченим ним судовий збір в дохід держави з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 609 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316-319, 321, 325, 328, 391 ЦК України, правовим висновком Верховного Суду України від 05.11.2014 року по справі № 6-158цс14, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 62-64, 88, 169, 208, 213-215, 218 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, третя особа Служба у справа дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та вселення задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» шляхом виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_5.

У решті заявлених вимог відмовити.

Стянути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі по 609 (шістсот дев'ять) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя