Ухвала суду № 59039390, 19.07.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1283/16-к

номер провадження 1-кп/695/151/16

Номер рядка у звіті 3

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 рокум. Золотоноша

Колегія суддів Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в складі: головуючого судді Чирви О.І.,

суддів Орла С.І., Матвієнко М.В.

при секретарі Марсакову Д.О.

з участю:

прокурора Ткаченко С.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши на підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12015250230000959 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого :

1) 25.12.2002 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

2) 19.11.2004 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. В силу ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін у вигляді 06 місяців за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.12.2002 року і остаточно призначено до відбуття - 5 років 06 місяців. 03.03.2005 року направлений до Пісчанської виправної колонії Вінницької області № 59;

3) 27.06.2006 року Пісчанським районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.11.2004 року остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 27.12.2010 звільнений по відбуттю строку покарання;

4) 27.10.2011 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнений 27.01.2015 року по відбуттю строку покарання;

5) 12.03.2015 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України. 12.03.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 26.05.2015 року звільнений з Черкаського СІЗО у зв'язку з внесенням застави в розмірі 60 900 гривень згідно рішення апеляційного суду Черкаської області від 18.05.2015 року. Рішення по справі нмє. Справа розглядається в Черкаському районному суді Черкаської області. У силу ст. 89 КК України на даний час судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені

за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.393, ч.1 ст.358 КК України;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_3, раніше судимого :

1) 12.01.2006 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 296, 76 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки;

2) 27.10.2006 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186, ст. 71, 72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців;

3) 09.10.2009 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років. 08.05.2015 року звільнений зі Старобабанівської виправної колонії по відбуттю строку покарання. У силу ст. 89 КК України на даний час судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені

за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ст.395 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

1) 24.10.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 309, ч. З ст. 307, ст. 69, 70 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці з конфіскацією майна. 25.02.2012 року направлений до Черкаської виправної колонії № 62 для відбуття покарання. 16.06.2014 звільнений по відбуттю строку покарання. У силу ст. 89 КК України на даний час судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені

за ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України

ВСТАНОВИЛА :

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від прокуратури Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015250230000959 щодо ОСОБА_2 за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.393, ч.1 ст.358 КК України, щодо ОСОБА_1 за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ст.395 КК України та щодо ОСОБА_3 , за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України.

Згідно п. 13. ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом. Згідно вимог ч. 4.ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема має містити, викладання фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статей закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст. 337 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила обвинувальний акт повернути прокурору, оскільки порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 під час проведення досудового слідства. Окрім того, строки досудового розслідування стекли 01.06.2016 року та була винесена постанова про завершення досудового розслідування при цьому всі слідчі дії, які відбувалися після цього проводилися з порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства, фактично всі дії слідчого носили протизаконний характер, а саме допити, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, вручення обвинувального акту ОСОБА_1 в порядку ст. 291 КПК України та інші процесуальні дії носять протиправний характер і не можуть бути пред'явлені в суді в якості обвинувачення та доказів вини ОСОБА_1 Також, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формування висунутого йому обвинувачення, а викладені лише обставини, які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Прокурор на підготовчому судовому засіданні просила суд призначити справу до судового розгляду, оскільки, на її думку, під час досудового розслідування порушення норм КПК допущено не було, а сам обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Прокурор зазначила, що строки досудового слідства були продовжені до 26.06.2016 р. Право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового слідства порушено не було., оскільки йому був призначений адвокат, зауважень та заперечень від самого ОСОБА_1 не надходило.

Потерпіла на підготовчому судовому засіданні підтримала думку прокурора та просила не повертати обвинувальний акт прокурору, а призначити судовий розгляд по даній справі.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_4 на підготовчому судовому засіданні теж заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.. 291 КПК України, а саме повністю не розкрито зміст кваліфікуючої ознаки - за попередньою змовою групою осіб та відповідно роль кожного співучасника злочину, що можна розцінювати як відсутність повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення. У викладенні фактичних обставин по факту вбивства ОСОБА_8 вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та формулювання обвинувачення прокурор не зазначив конкретних об'єктивних ознак спрямованості умислу та мотивів дій ОСОБА_2. та ОСОБА_1, а також не вказано їх суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій у вигляді смерті потерпілої.

Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.

Згідно ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і, яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, визначеним статтею 291 КПК України.

Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені в ч.2 ст.291 КПК України, при цьому, в даному підсумковому документі досудового розслідування не повинно бути жодних внутрішніх суперечностей, граматичних помилок і описок, а всі складові частини цього документа повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до нього додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України.

При складанні обвинувального акта і додатків до нього прокурор вимоги закону не виконав, про що свідчать наступні факти.

Згідно ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер ;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого ( прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) ;

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) ;

4) прізвище, ім'я по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта ( у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складання та затвердження.

Тобто, законодавець чітко визначив викладення відомостей, які має містити обвинувальний акт в певній послідовності , не зазначивши, що таку послідовність можна порушувати.

У порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України в перевіреному судом обвинувальному акті після викладення анкетних відомостей кожного обвинуваченого, анкетних відомостей кожного потерпілого, імен та займаних посад слідчих та прокурорів, прокурором викладається інформація щодо внесення даних щодо кожного правопорушення, вчиненого кожним обвинуваченим до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстави їх внесення, чого взагалі не передбачено нормами КПК.

Окрім того, в супереч вимогам вищезазначеної статті в обвинувальному акті спочатку викладаються фактичні обставини справи, потім - формулюється обвинувачення, аж після чого зазначається правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, хоч в ч.2 ст.291 КПК України визначена зовсім інша послідовність. Слід зазначити, що обвинувальний висновок не містить формування висунутого у обвинувачення, а викладені лише обставини, які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування.

Також, у порушення вимог п.2 та 3 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначений відповідний поштовий індекс за місцем проживання обвинуваченого та потерпілого, які є обов'язковим атрибутом для зазначення місця проживання кожного з учасників процесу, що відповідно до п.60 "Правил користування послугами поштового зв'язку" є обов'язковим реквізитом адреси одержувача, а поштові відправлення юридичних осіб без зазначення в адресі поштових індексів до пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого етапу обробки.

Тобто, не зазначення вказаних атрибутів позбавляє суд можливості здійснити виклик учасників процесу у відповідності до вимог КПК України.

Навпаки, в порушення вимог вказаної статті Кодексу, в обвинувальному акті зазначено перелік всіх доказів, які підтверджують вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень та зазначаються речові докази у кримінальному провадженні, хоча в ч.4 ст. 291 КПК України визначено, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється та є неприпустимим.

Окрім того, п.9 ч.2 ст. 291 КПК вимагає зазначення дати та місця як затвердження, так і складання обвинувального акта. Однак, всупереч зазначеним вимогам КПК у обвинувальному акті зазначені лише дата та місце затвердження обвинувального акта, а дата та місце його складання - відсутні.

До обвинувального акта повинен обов'язково бути наданий реєстр матеріалів досудового розслідування, що має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України, який складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в ході розслідування джерела доказів, а тому в ньому обов'язково повинні міститися в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер найменування та час проведення ( дата і часовий відрізок), зокрема повідомлення про внесення відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внесення до ЄДРДР і початок досудового розслідування ( ст. 214 КПК України), помітка про ознайомлення сторони захисту , потерпілого з матеріалами досудового розслідування до його завершення, інформація про кожну проведену слідчу (розшукову) дію, дані про факт відкриття матеріалів кожною стороною протилежній стороні по закінченні досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких документів ( ст.290 КПК України), зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення, зокрема вручення письмового повідомлення про підозру, постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду, які містять найменування документа, дату прийняття рішення, предмет урегульованих відносин, наслідки для відповідних учасників цієї процесуальної ситуації, всі обставини пов'язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (дати прийняття, строк застосування), які приймаються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Між тим, доданий реєстр не відповідає вимогам КПК України: у порушення п.1 ч.2 ст. 109 КПК України в реєстрі процесуальних дій зазначені не процесуальні дії, а спосіб їх фіксації ( протоколи).

Відповідно до ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі, на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії та у журналі судового засідання.

Порушення норм КПК України має місце і в другому розділі реєстру матеріалів досудового розслідування, де повинні зазначатися прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення.

Згідно вимог ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Як вбачається з вимог ч.3 зазначеної статті, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Однак, у порушення вимог вказаної норми закону, у доданому реєстрі прокурор зазначає серед процесуальних рішень внесення відомостей до ЄРДР, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, клопотання на дозвіл про затримання з метою приводу ОСОБА_2, клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів , які містять охоронювану законом таємницю , клопотання про продовження строку досудового розслідування, наказ про створення слідчо-оперативної групи , клопотання про тимчасовий доступ до документів оператора мобільного зв'язку, повідомлення про підозру ОСОБА_1, клопотання про об'єднання матеріалів досудового розслідування, клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, повідомлення про нову підозру ОСОБА_2, повідомлення про підозру ОСОБА_10, клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт, клопотання про проведення обшуку житла, клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , повідомлення про підозру ОСОБА_2, повідомлення про підозру ОСОБА_1, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, клопотання по продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, клопотання на отримання дозволу суду на проведення моніторингу телефонних з'єднань абонентів оператора мобільного телефонного зв'язку, що не являються процесуальними рішеннями.

Також, слід зазначити, що з обвинувального акта вбачається , що у даному кримінальному провадженні відомості до ЄРДР вносять особи, які не зазначені в обвинувальному акті ні як слідчі і , ні як прокурори, це : ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Також, в реєстрі не зазначені всі процесуальні дії і рішення, їх реквізити, що приймались по справі під час їх проведення, що позбавляє суд можливості як при призначенні справи до розгляду, так і при розгляді по суті визначитись, чи не порушувались норми КПК під час досудового розслідування, які приймались по справі.

Так, в п.2 реєстру про проведення процесуальних дій зазначено, що проведено допит потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, проте в переліку процесуальних дій відсутні дані про визнання останніх такими особами. У переліку процесуальних дій відсутні відомості про повідомлення потерпілих про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів та відомостей про ознайомлення останніх з матеріалами кримінального провадження, проте проводяться такі процесуальні дії, як повідомлення про завершення досудового розслідування, що не передбачено нормами КПК.

Також, у реєстрі відсутні такі процесуальні дії, як внесення відомостей до ЄРДР, відсутні дані про проведення процесуальних дій щодо залучення до участі у кримінальному провадженні захисників, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання норм КПК при забезпеченні обвинуваченим права на захист під час проведення досудового розслідування.

Вказані вище порушення норм Кримінально-процесуального Кодексу України безумовно тягнуть за собою системні порушення вимог ст.2 КПК України, якою визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

А також, не узгоджуються зі статтею 9 КПК, яка вимагає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Колегія суддів погоджується з думкою адвоката ОСОБА_4 про те, що в обвинувальному акті не конкретно сформульоване обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вчинення кримінального правопорушення по факту вбивства ОСОБА_8вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, прокурор не зазначив конкретних об'єктивних ознак спрямованості умислу та мотивів дій обвинувачених ОСОБА_2. та ОСОБА_1, а також не вказано їх суб'єктивне ставлення до наслідків цих дій.

Оскільки, перевірений судом, обвинувальний акт разом з додатками не відповідає вимогам КПК України та допущені такі істотні його порушення, що можуть перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, а тому він повинен бути повернутий прокурору , оскільки будь-які зміни до нього в процесі судового розгляду , що стосується обвинувального акта, чинним Кодексом не передбачено.

Як раніше зазначив суд, що в разі постановлення судом ухвали про призначення справи до судового розгляду, без повернення обвинувального акта прокурору, суд фактично узаконить порушення вимог процесуального Кодексу, що були допущені органом досудового розслідування та процесуальним прокурором при проведенні досудового розслідування, що може привести до непередбачуваних наслідків та можливості ухвалити по справі законне та справедливе рішення не для виправлення описок, граматичних помилок , неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікації та\або обсягу обвинувачення і тільки з результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 103, 109, 110, 291, 293, 314, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12015250230000959 щодо ОСОБА_2 за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.393, ч.1 ст.358 КК України, щодо ОСОБА_1 за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ст.395 КК України та щодо ОСОБА_3, за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України - повернути прокурору разом з додатками, як такий, що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України для усунення недоліків, викладених в описовій частині ухвали.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області впродовж семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: Чирва О.І.

Судді: Орел С.І.

Матвієнко М.В.