Ухвала суду № 59037663, 18.07.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4555/16-ц

Провадження по справі № 4-с/367/29/2016

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за скаргою представника ОСОБА_1, заявника (стягувача) ОСОБА_2, субєкт оскарження ОСОБА_3 державний виконавець Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на дії державного виконавця та про скасування постанови державного виконавця,

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1, заявник (стягувач) ОСОБА_2 02.06.2016 року звернулися до суду із даною скаргою, в якій посилалися на те, що 01.06.2016 року вона, як представник ОСОБА_2 отримала від субєкта оскарження ОСОБА_3 копію її постанови від 20.05.16 р. № 51175319 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ухвали № 367/12/15ц від 16.07.15 р. про забезпечення позову, що підтверджено може бути її розпискою від 01.06.16 р., скаргою від 01.06.16 р. на цього держвиконавця. Вона, як представник, оскаржує цю постанову в суд, а також дії (бездіяльність). Вимоги скарги обґрунтовує наступним. 16.07.15 р. у ц/справі № 367/12/15-ц суд за заявою ОСОБА_2 від 20.04.15 р. забезпечив позовні вимоги ОСОБА_2 до СТ Бучанка про захист прав споживача. Зокрема суд зупинив дію рішення загальних зборів членів СТ Бучанка від 31 травня 2014 року про обрання ОСОБА_4 на посаду голови правління СТ Бучанка, що підтверджує копією ухвали. 18.05.16 р. у Відділ ДВС Ірпінського МУЮ, що перейменовано у Ірпінський міськвідділ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 подала вказану ухвалу із заявою про відкриття виконавчого провадження, але, як вказано вище, постановою від 20.05.16 р., яку 25.05.16 р. здано на пошту, відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 51175319.

Своє рішення держвиконавець обґрунтувала тим, що ухвала (виконавчий документ) не містить рішення про те, які заходи примусового виконання слід застосувати, тобто рішення суду є незрозумілим держвиконавцю. Але остання замість того, щоб відкрити провадження, так як відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження (для відмови у прийнятті ухвали) і замість того, щоб звернутися в Ірпінський міський суд із заявою в порядку ст. 221 ЦПК України вирішила в інтересах ОСОБА_4, яка перебуває в особливих стосунках із держвиконавцем ОСОБА_5, не звертатися в суд і відмовити в прийнятті ухвали, у відкритті виконавчого провадження.

Далі в постанові держвиконавець ОСОБА_3 зазначила : Крім цього, в заяві стягувача зазначено: внести запис до ЄРР. Отже сукупність цих обставин дали держвиконавцю право кваліфікувати їх як такі, що виключають здійснення виконавчого провадження, що не узгоджується з приписами ст. ст. 151-153, 221 ЦПК України, законом Про виконавче провадження та іншими законами, судовою практикою при аналогічних питаннях.

Заявники просили скасувати постанову № 51175319 від 20.05.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) як таку, що є незаконна і необґрунтована; визнати відмову державного виконавця Лемберської Ольги Іванівни звернутися до Ірпінського міського суду із заявою в порядку статті 221 Цивільного процесуального Кодексу України протиправною при тому, що їй не зрозуміло рішення суду про забезпечення позову ОСОБА_2, яке станом на 20.05.16 р. не виконано ні Садівницьким товариством, ні ОСОБА_4 і не сплинув строк, протягом якого ухвала може бути предявлена.

В подальшому, заявниками було подано скаргу зі змінами, в яких заявники посилаються на те, що у провадженні судді Ірпінського міського суду Пархоменко О.В. є цивільна справа за скаргою від 01.06.16 р. представника ОСОБА_1, стягувача-заявника ОСОБА_2 на субєкта оскарження ОСОБА_3 державного виконавця нині Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ. Підтримує обставини і вимоги, які зазначені у первісній скарзі і керуючись ст. 31 ЦПК України даною скаргою із змінами уточнює скаргу від 01.06.16 р. на постанову (рішення) № 51175319 від 20.05.16 р. субєкта оскарження. Вимоги обґрунтовує наступними обставинами. 16.07.15 р. Ірпінський міський ухвалою № 367/12/15-ц задовольнив заяву про забезпечення позову ОСОБА_2, а саме зупинив дію рішення загальних зборів членів СТ Бучанка від 31.05.14 р. про обрання на посаду голови правління ОСОБА_4 18.05.16 р. подана заява про відкриття виконавчого провадження із даною ухвалою. 20.05.16 р. постановою відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на ст. 32 і п.8 ч.1 ст. 26 Закону Про виконавче провадження, оскільки на думку субєкта оскарження дії, що зазначені в ухвалі від 16.07.15 р. № 367/12/15-ц про забезпечення позову ОСОБА_2 не містять заходи примусового виконання рішення. До того ж в заяві ОСОБА_2 йдеться про внесення запису в ЄДР тоді, як відповідно до Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ВДВС не уповноважений вносити записи в ЄДР.

Постанова є незаконна. Держвиконавець вважає, якщо дії (заходи), що зазначені в ухвалі, не співпадають з тими заходами (діями), які визначив законодавець у ст. 32 Закону Про виконавче провадження, то це як раз і є інша передбачена законом обставина, що виключає здійснення виконавчого провадження, що з огляду на п. 4 ст. 32 того Закону є абсурдом. Законодавець передбачив у ст. 32 Закону Про виконавче провадження лише загальні (засоби) ознаки правила поведінки державного виконавця, а для встановлення ознак, яких бракує виходячи з приписів п.4 ст. 32 Закону законодавець визначив, що державному виконавцю слід звертатися до тих заходів іншого акту, а саме до рішення іншого органу державної влади судового, що прийнятий відповідно до норм цивільно процесуального права і містити заходи примусового виконання рішення, які звісно не є і не можуть бути такими самими, які законодавець передбачив у пунктах 1-3 ст. 32 Заходи примусового виконання рішень Закону Про виконавче провадження.

Отже рішення субєкта оскарження в цій частині не відповідає приписам ст. 19 Конституції України, оскільки держвиконавець неправомірно застосувала ст. 32 і п. 8 ч.1 ст. 26 Закону Про виконавче провадження, оскільки не вірно розуміє приписи пункту 4 ст. 32 Заходи примусового виконання рішень Закону Про виконавче провадження і не обізнана з способами викладення законодавцем диспозиції норми права. А отже мала відкрити виконавче провадження і звернутися принаймні до суду із заявою про розяснення рішення ( ст. 221 ЦПК України.

Щодо тверджень субєкта оскарження щодо того, що ВДВС не уповноважений вносити записи у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. В даному випадку при відкритті виконавчого провадження держвиконавець мала постановити, що відкриває виконавче провадження і що зупиняє дію рішення боржника-рішення зборів членів СТ Бучанка від 31.05.14 р. про обрання на посаду голови правління ОСОБА_4 і мала скерувати цю постанову уповноваженій особі для виконання, тобто тій яка уповноважена вносити записи в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відтак відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, не передбачені законами жодні з тих обставин, що навела субєкт оскарження і що на її думку виключають здійснення виконавчого провадження.

В звязку із викладеними обставинами заявники просили визнати незаконними дії держвиконавця ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції з відмови у відкритті виконавчого провадження постановою від 20.05.16 р. за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 р. про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц; постанову № 51175319 держвиконавця ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції від 20.05.16р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою суду від 16.07.2015 р. про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц визнати протиправною та скасувати її; визнати незаконною відмову держвиконавця ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції звернутися до суду із заявою в порядку ст. 221 ЦПК України.

В судове засідання заявники не зявилися, 13.07.2016 року подали суду письмову заяву, в якій просили скаргу від 01.06.16 р. в т. числі із змінами розглядати у їх відсутність і задовольнити її; прийняти з ЄДРСР текст рішення іншого суду щодо аналогічних вимог скарги, застосування ст. 32 Закону Про виконавче провадження при відмові у відкритті виконавчого провадження; виконати приписи ч.3 ст. 222 ЦПК України.

Державний виконавець Лемберська О.І. в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду скарги у відсутності заявників, із скаргою не погодилась, надала суду письмові заперечення та просила відмовити у задоволенні скарги повністю.

Заслухавши пояснення субєкта оскарження державного виконавця Лемберської О.І., вивчивши письмові докази по справі, суд вважає скаргу такою, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 51175319 про примусове виконання ухвали № 367/12/15-ц, виданої 16.07.2015 року Ірпінським міським судом Київської області про до набрання законної сили рішенням суду по справі № 367/12/15-ц зупинити дію рішень загальних зборів СТ Бучанка від 31.05.2014 р. про обрання голови садового товариства ОСОБА_4, боржник СТ Бучанка смт. Гостомель, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 37076054, стягувач ОСОБА_2, адреса АДРЕСА_1, заява про примусове виконання подана 19.05.2016. У даній постанові державним виконавцем Лемберською О.І. встановлено, що відповідно до частини статті 32 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Згідно ухвали № 367/12/15-ц необхідно зупинити дію рішення загальних зборів СТ Бучанка відповідно до ЗУ Про виконавче провадження зазначені дії не містять заходи примусового виконання рішення. Крім цього, в заяві стягувача зазначено: внести запис про обтяження до ЄДР. Відповідно до Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження щодо внесення записів до ЄДР ВДВС Ірпінського МУЮ не належать. Відповідно до пункту 8 статті 26 Закону України Про виконавче провадження Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Враховуючи вищевикладене, ухвала № 367/12/15-ц не може бути прийнята ВДВС Ірпінського МУЮ до виконання та підлягає поверненню стягувачу. Ураховуючи викладене, керуючись п.8 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець постановила відмовити в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 367/12/15-ц виданої 16.07.2015 Ірпінським міським судом Київської області про до набрання законної сили рішенням суду по справі № 367/12/15-ц зупинити дію рішень загальних зборів СТ Бучанка від 31.05.2014 р. про обрання голови садового товариства ОСОБА_4

Встановлено, що 01.06.2016 року представник стягувача ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася із скаргою до начальника Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_6, в якій просила здійснити перевірку ВП № 51175319, скасувати постанову від 20.05.16 р., зобовязати держвиконавця звернутися до суду в порядку ст. 221 ЦПК України і дати відповідь на цю скаргу.

Постановою начальника Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_6 від 08 червня 2016 року, яким розглянуто скаргу стягувача ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 від 01.06.2016 року на винесену державним виконавцем постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 20.05.2016 з виконання ухвали про забезпечення позову у справі № 367/12/15-ц, виданої 16.07.2015 Ірпінським міським судом Київської області про до набрання законної сили рішенням суду по справі № 367/12/15-ц зупинити дію рішень загальних зборів СТ Бучанка від 31.05.2014 р. про обрання голови садового товариства ОСОБА_4 та проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження, за результатами якої відмовлено представнику стягувача ОСОБА_2 у задоволенні скарги від 01.06.2016 про скасування винесену державним виконавцем постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 20.05.2016 ВП № 51175319 з виконання ухвали про забезпечення позову у справі № 367/12/15-ц, виданої 16.07.2015 Ірпінським міським судом Київської області про до набрання законної сили рішення суду по справі № 367/12/15-ц зупинити дію рішень загальних зборів СТ Бучанка від 31.05.2014 р. про обрання голови садового товариства ОСОБА_4

Наведені обставини підтверджуються поясненнями субєкта оскарження державного виконавця Лемберської О.І., матеріалами скарги.

У відповідності до ч.1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 6 ч.2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Суд вважає, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 з відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) постановою від 20.05.2016 року за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 р. про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц є незаконними і протиправними, висновки щодо порушень вимог ст. 32 Закону України Про виконавче провадження необґрунтованими і безпідставними, а постанову від 20.05.2016 року такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, вимоги до виконавчого документа містяться у ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, однак про необхідність зазначення у виконавчому листі заходів примусового виконання рішення, визначених саме ст. 32 Закону України Про виконавче провадження не вказано.

Оскільки ст. 32 Закону України Про виконавче провадження не містить вичерпного переліку заходів примусового виконання рішень, а п. 4 ч.1 цієї статті надає можливість саме суду зазначати в своїх рішеннях заходи примусового виконання рішень, посилання державного виконавця ВДВС Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 про відсутність у виконавчому документі вказівки на заходи примусового виконання рішення не відповідає дійсності. При цьому, надання оцінки рішенню суду з приводу наявності чи відсутності в ньому заходів примусового виконання рішення, на стадії прийняття державним виконавцем рішення про відкриття чи про відмову у відкритті виконавчого провадження взагалі не передбачено законодавством.

Державний виконавець не позбавлений можливості у разі недостатності вказівок глави 7 Закону України Про виконавче провадження звернутися до суду з поданням про встановлення способу виконання рішення, а також в порядку ст. 221 ЦПК України звернутися до суду за розясненням рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині визнання незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 з відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) постановою від 20.05.2016 року за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 р. про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц та визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 51175319 за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 року про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц.

Разом із цим, оскільки державним виконавцем не було відкрито виконавче провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 51175319 за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 року про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення вимог скарги в частині визнання незаконною відмову держвиконавця ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції звернутися до суду із заявою в порядку ст. 221 ЦПК України.

Таким чином суд задовольняє скаргу частково.

На підставі ст. ст. 8, 9, 11, 26, 32, 82 Закону України Про виконавче провадження, керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу представника ОСОБА_1, заявника (стягувача) ОСОБА_2, субєкт оскарження ОСОБА_3 державний виконавець Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на дії державного виконавця та про скасування постанови державного виконавця задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 з відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) постановою від 20.05.2016 року за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 р. про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 51157319 за ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2015 року про забезпечення позову зі справи № 367/12/15-ц.

В інший частині скаргу залишити без задоволення.

Повний текст ухвали буде виготовлений протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи 18.07.2016 року.

Копію ухвали направити представнику ОСОБА_1, заявнику (стягувачу) ОСОБА_2 для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_7