Постанова № 59037088, 14.06.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/437/15-а

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 червня 2016 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Безпалько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до голови Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання дій неправомірними та визнання недійсним доручення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що він звернувся до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району про скасування довіреності від 23 липня 2014 року ОСОБА_4 надану ОСОБА_5 та надання інформації і роз'яснення з цього приводу, які не надані позивачу, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) Голови Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирський області Гончаренко З.Г. та Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в частині засвідчення довіреності ОСОБА_4 надану громадянину ОСОБА_5 від 23 липня 2014 року, неповідомлення правоохоронних органів про виявлені порушення Закону України «Про нотаріат», не скасування довіреності зареєстровану в реєстрі за № 136 та ненаданні інформації; визнати недійсним засвідчення та скасувати довіреність ОСОБА_4 надану громадянину ОСОБА_5 від 23 липня 2014 року, зареєстровану в реєстрі за №136 Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирський області та ухвалити додаткове рішення на підставі вимог ст.166 КАС України та ст.51 Закону України «Про нотаріат» про усунення причин та умов скоєння порушення Закону України «Про нотаріат», про що повідомити прокуратуру міста Житомира.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Представник голови Новогуйвинської селищної ради Житомирського району позов не визнав та вважає його безпідставним, оскільки жодних особистих прав позивача при підписанні спірної довіреності не порушено та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23 липня 2014 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 на представництво його інтересів, яке зареєстровано в реєстрі за №136. Термін дії доручення сплив 23 липня 2015 року (а.с.5).

Згідно зі ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Згідно зі ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Згідно ч.5 ст.58 Закону України «Про нотаріат» припинення дії доручення провадиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Вищезазначені положення узгоджуються з п.п. 154, 155 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України, пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Тобто, чинне цивільно-процесуальне законодавство передбачає захист у судовому порядку лише порушених (невизнаних) прав. Вимога про визнання правочину недійсним може бути пред'явлена лише особою, права якої порушено внаслідок такого правочину.

Саме така обов'язкова для всіх судів правова позиція Верховного Суду України викладена в ухвалі від 03.09.2014 року у справі №6-84цс14 та в ряді інших справ.

Як свідчать матеріали справи, позивач, не являючись стороною правочину та заявляючи до суду вимогу про визнання правочину недійсним, доказів про порушення його прав внаслідок такого правочину не надав. Зокрема без заперечливих доказів про те, що в наслідок уповноваження ОСОБА_5 на представництво інтересів ОСОБА_4 на підставі довіреності були порушені права позивача суду не надані і його ствердження, що він відповідно до ст.3 ЦПК України, ст.15 ЦК України має право на такий позов, не підтверджені матеріалами справи та суперечать положенням ст.60 ЦПК України.

Тому, правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у суду не було.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про ненадання інформації,оскільки відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району з заявою датованою 21 січня 2015 року про надання публічної інформації та роз'яснень щодо довіреності від 23 липня 2014 року (в реєстрі №136) якою ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 на представництво його інтересів (а.с.7), на що отримав відповідь від 10.02.2015 року (а.с.8).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи докази по даній справі, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 94, 122, 160, 161, 162, 183-2, 256, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І.В.Зубчук