Рішення № 59037052, 13.07.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/812/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В :

Направленим до суду позовом ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким розірвати укладений між ним та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку № 12, що розташований в с. Зарічани Житомирського району Житомирської області по пров. Шкільному. Позов обґрунтовано тим, що відповідач істотно порушила умови такого правочину, оскільки не в повному обсязі виконала взяті на себе зобовязання по сплаті грошових коштів за прийняту нерухомість. У судовому засіданні представник заявника позов підтримав із зазначених у ньому підстав. Представник відповідача, в свою чергу, позов не визнала та пояснила суду, що на неодноразові звернення її довірителя до позивача з приводу проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу, останній ухиляється від зустрічей та прийняття виконання зобовязання. Дослідив матеріали справи, заслухав пояснення учасників судового розгляду, судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини. 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частини житлового будинку (а.с.6), а саме позивач зобовязувався передати у власність відповідача 1/4 частину житлового будинку № 12, що розташований за адресою: с. Зарічани Житомирського району Житомирської області, провулок Шкільний, а відповідач зобовязувався прийняти (купити) зазначену частину житлового будинку за визначеною сторонами ціною, а саме 178880,00 гривень. Сторони домовились про порядок проведення розрахунків за таким правочином: при укладені договору покупець сплачує продавцеві 18880,00 гривень, а решту суми 160000 гривень покупець зобовязувався сплатити продавцеві чи його представнику до 1 лютого 2015 року. Згідно абзацу 2 п. 2.1. Договору, його підписання є підтвердженням факту отримання продавцем від покупця, як часткової оплати за продану частину житлового будинку, 18800,00 гривень. Заявою від 13 квітня 2016 року (а.с.24) відповідач пропонувала позивачу до 23 квітня 2016 року письмово повідомити їй про банківські реквізити, на які необхідно перерахувати кошти в сумі 160000,00 гривень в якості повного виконання зобовязання за вищевказаним договором купівлі-продажу частини житлового будинку та повідомити про час та місце передання заяви про проведення повного розрахунку відповідно до умов названого правочину. Дану заяву відповідачем було направлено на адресу позивача цінним листом (а.с.25). 10 травня 2016 року відповідач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття на депозит грошових коштів в розмірі 160000,00 гривень для передачі позивачу в рахунок оплати вартості 1/4 частини вищезазначеного житлового будинку. Також, даною заявою ОСОБА_2 повідомила нотаріуса, що зобовязання не може бути виконано безпосередньо, оскільки на даний час ОСОБА_1 від отримання грошових коштів за вищевказаним договором купівлі-продажу ухиляється. Водночас, відповідач просила нотаріуса надіслати повідомлення з приводу викладених у заяві фактичних обставин на імя позивача за місцем його проживання. Факт зарахування переданих відповідачем на рахунок нотаріуса коштів у розмірі 160000,00 гривень підтверджується копією платіжного доручення та копією квитанції від 10 травня 2016 року, виданої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.26-27). Правовими підставами заявленого ОСОБА_1 позову, як убачається з його змісту, є положення ст. 651 ЦК України. Даною нормою матеріального закону, зокрема її частиною другою, кореспондується наступне. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд України 18 вересня 2013 року при розгляді справи № 6-75цс13 висловив правову позицію наступного змісту. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені ст. 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Як зазначалось вище, у судовому порядку правочин може бути розірваний, серед інших встановлених договором або законом підстав, на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. В свою чергу, ані позивачем, ані його представником в ході розгляду даної справи не було надано суду доказів не тільки завдання ОСОБА_1 істотної шкоди як продавцеві за договором купівлі-продажу, а і будь-якої (не істотної) шкоди взагалі. На час розгляду справи судом не встановлено наявність спору між сторонами, адже відповідач суму, визначену договором як зобовязання перед позивачем по укладеному між ними правочину, зарахувала не депозитний рахунок нотаріуса. Останнє відповідач здійснила, адже позивач, як стверджують надані ОСОБА_2 матеріали, ухилявся від отримання коштів, що передбачені договором купівлі-продажу. Позивач, в свою чергу, не спростував такі докази власними або іншими, визначеними процесуальним законом способами. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 651 ЦК України, ст.ст. 10-11, ст. 60, ст. 212-215 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Грубіян