П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.02.2016 Справа №607/18768/15-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дзюбича В.Л.,
за участю секретаря Грабською Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 13 червня 2015 року йому виповнилося 55 років, загальний стаж роботи становить 25 років 6 місяців і 24 дні, з яких 13 років 01 місяць 12 днів на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених Кабінетом міністрів України, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. 17 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак 20 листопада 2015 року комісією Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що загальний пільговий стаж на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, становить лише 6 років 10 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах при досягнення 55 років. Разом з тим відповідачем не було зараховано до пільгового стажу період роботи позивача електрозварником у комунальному підприємстві теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» з 10 серпня 1993 року по 11 травня 1999 року. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, оформлену протоколом №61 від 20 листопада 2015 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника з 19 листопада 19990 року по 04березня 1991 року і з 17 січня 1992 року по 23 березня 1992 року, на посаді електрозварювальника з 10 серпня 1993 року по 11 травня 1999 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 17 листопада 2015 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача. Позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі з мотивів, викладених у письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1, останній працював на Тернопільському комбайновому заводі з 01 липня 1985 року (протокол №94 від 26 червня 1985 року) по 01 листопада 1990 року (наказ №301 від 12 листопада 1990 року) на посаді електрозварника.
10 листопада 1990 року позивач зарахований газоелектрозварювальником 4 розряду в ПН дільниця (наказ №106-к). 04 березня 1991 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням (наказ від 04 березня 1991 року).
З 18 березня 1991 року (наказ №88 від 18 березня 1991 року) по 16 січня 1992 року (наказ №10 від 16 січня 1992 року) ОСОБА_1 працював на Підприємстві «Пересувна механізована колона» Тернопільської облспоживспілки на посаді електрогазозварника.
17 січня 1992 року позивач зарахований на роботу газоелектрозварювальником по 4 розряду (наказ №1 від 17 січня 1992 року) та 23 березня 1992 року звільнений з роботи за власним бажанням (наказ №5 від 23 березня 1992 року).
14 квітня 1992 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу газоелектрозварювальника по 4 розряду в ТВЦ-2 (зап. 92 від 10 квітня 1992 року) та 30 червня 1993 року звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штатів (наказ №83-ос від 25 червня 1993 року).
В період з 10 серпня 1993 року (наказ №76-ос від 04 серпня 1993 року) по 11 травня 1999 року (наказ №49-К від 11 травня 1999 року) працював електрогазозварником 4 розряду на теплорайоні - 1 Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»
20 листопада 2015 року Комісія Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі для розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розглянула заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, яка була подана 12 листопада 2015 року і зареєстрована під №481. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії на пільгових умовах у зв'язку з недостатнім стажем на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, про що свідчить долучений до матеріалів справи протокол №61 засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі для розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 цього Закону, згідно з якою таким особам призначається пенсія на наступних умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.14 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», п. п. «б» п.16 розділу II Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним РМ СРСР - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
Згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Право електрозварників на пільгову пенсію передбачено розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та Розділом XXXIIІ Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.
Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суд вважає безпідставним твердження відповідача у письмових запереченнях про те, що відсутність даних про проведення атестації робочих місць не дає права позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, шляхом визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, оформлену протоколом №61 від 20 листопада 2015 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника з 19 листопада 19990 року по 04березня 1991 року і з 17 січня 1992 року по 23 березня 1992 року, на посаді електрозварювальника з 10 серпня 1993 року по 11 травня 1999 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 17 листопада 2015 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 16.01.2003 року за № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, ст.ст.6-11, 71, 104, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, оформлену протоколом №61 від 20 листопада 2015 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника з 19 листопада 19990 року по 04березня 1991 року і з 17 січня 1992 року по 23 березня 1992 року, на посаді електрозварювальника з 10 серпня 1993 року по 11 травня 1999 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 17 листопада 2015 року.
Стягнути із державного бюджету в користь ОСОБА_1 487,20 грн. судового збору.
Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонним суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий В. Л. Дзюбич
Судове рішення № 59036734, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 18.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/18768/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: