Ухвала суду № 59035981, 13.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4243/16 Головуючий 1 інст. - Ященко С.О.

Справа № 641/3553/16-ц

Категорія: позика Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Котелевець А.В.,

суддів Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,

за участю секретаря Сотнікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и л а:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

На обґрунтування позивач вказав, що 10 лютого 2012 року він позичив відповідачу гроші в сумі 30016 грн. 00 коп., які остання зобовязувалася повернути у наступному порядку та в строки: не пізніше 10 березня 2012 року еквівалент 1072 грн. 00 коп.; не пізніше 10 квітня 2012 року еквівалент 1072 грн. 00 коп.; не пізніше 10 травня 2012 року еквівалент 27872 грн. 00 коп. Договір позики посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою за реєстровим № 461.

В цей же день з метою забезпечення виконання зобовязань за договором позики в заставу передано автомобіль марки ВАЗ «Комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії САЕ 088169. Договір застави посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою за реєстровим № 463.

Оскільки у добровільному порядку борг в повному обсязі не сплачено, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь неповернуту суму позики в розмірі 55000 грн. 00 коп. та витрати на юридичну допомогу.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ «Комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії САЕ 088169.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 травня 2016 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що договір позики укладено в 2012 році та до цього часу не виконаний; накладення арешту на вказаний автомобіль єдине майно боржника, є необхідною майновою гарантією забезпечення договору позики та його виконання в майбутньому.

Відповідач ухвалу суду першої інстанції не оскаржила, своїх запереченнях на апеляційну скаргу не надала.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що клопотання не містить посилання на беззаперечні мотиви на захист прав, свобод та інтересів позивача. Крім того, матеріали справи не містять доказів належності спірного автомобіля відповідачу. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, при цьому суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково (частина 6 статті 153 ЦПК України).

Частина 3 статті 152 ЦПК України встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як розяснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 2016 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Матеріали справи свідчать, що в якості забезпечення позову ОСОБА_1 просив накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ «Комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії САЕ 088169.

В суді апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що ОСОБА_2 переховує автомобіль марки ВАЗ «Комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_1, а спір до цього часу не вирішено.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне забезпечити позов, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції не є законною підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 312 ч. 1 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 травня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ «Комбі-В», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 088169, виданого ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків 26 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі..

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.І.Кірсанова

ОСОБА_3