Рішення № 59035864, 13.07.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2437/16-ц

Провадження № 2/635/1437/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Письменної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що з 11 липня 2000 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2014 року припинені шлюбні відносини з відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідач покинув її інваліда ІІ групи та їхнього неповнолітнього сина. Під час перебування у шлюбі позивач стала непрацездатною особою, а саме: з 12 лютого 2010 року їй встановлено ІІ групи інвалідності, внаслідок загального захворювання. Єдиним джерелом її доходів є пенсія по інвалідності. Відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, з наступних підстав.

З 11 липня 2000 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано у Безлюдівській селищній раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 20, від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В кінці 2009 року позивач потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, її збив автомобіль. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала фізичні ушкодження. Після виписки із лікарні в листопаді 2009 року ОСОБА_1 потребувала сторонньої допомоги, тому вона переїхала проживати до своєї матері. Відповідач приймав активну участь у догляді за дружиною, надавав кошти на її лікування, займався вихованням дитини. З часом коли дружина стала почувати себе краще, відповідач пропонував їй переїхати до їхнього місця проживання, однак вона відмовлялася.

Відповідач посилається на те, що з листопада 2009 року позивач з сином проживає окремо від нього.

Крім того, відповідач зазначає, що він протягом шести років працює вантажником на підприємстві. В результаті великих фізичних навантажень у нього виявилася деформація спинного хребта, що підтверджується копією рентген-дослідження від 17 лютого 2016 року. Зазначений діагноз є підставою для отримання групи інвалідності. Таким чином, стан здоров'я відповідача є незадовільним з великою вірогідністю того, що він в 36 років може отримати статус інваліда.

Заробітна плата відповідача складає 6000,00 грн. на місяць, а з урахуванням податків, зборів та аліментів на утримання дитини в середньому 7826,08 грн. за період з лютого 2015 року по січень 2016 року.

Також, відповідач зазначає, що на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки, яким він надає матеріальну допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 березня 2016 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина.

Витрати відповідача на місяць складаються з наступного: 750 грн. 00 коп. - оплата послуг з газопостачання; 50 грн. 00 коп. - оплата послуг з електроенергії; 1000 грн. 00 коп. - допомога батькам; 1956 грн. 08 коп. - аліменти на утримання дитини; 600 грн. 00 коп. - транспортні витрати, проїзд до роботи; 1644 грн. 00 коп. - витрати на харчування, а всього 6000 грн. 00 коп.

Позивач може забезпечити себе самостійно, так як отримує пенсію в розмірі 1222 грн. 24 коп., що на 148 грн. 24 коп. перевищує прожитковий мінімум встановлений ЗУ «Про держаний бюджет України на 2016 рік».

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 липня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 /а.с. 7/.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 8/.

Судом встановлено та сторонами не оспорювалося, що позивач в 2009 році потрапила в дорожньо-транспортну пригоду внаслідок якої вона отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9.3400 ОСОБА_1 встановлено наступний діагноз: стійкі залишкові явища важкої поєднаної черепномозкової і скелетної травми, забиття головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток зведення і основи черепа, здавлення головного мозку епідуральною гематомою, перелому шийки лівої плечової кістки, закритого оскольчатого перелому верхньої третини лівого стегна, закритий перелом крижі ліворуч (2009р.) з лівобічний геміпарез, виражене обмеження функції лівої кінцівки, лікворно-венозна гіпертензія, окорухове порушення, вестибуло-атактический синдром, виражене порушення акту ходьби, астенічний синдром, мнестическими порушення. Стан після оперативного лікування (2009р.) - видалення епідуральної гематоми, кістковою МОС лівої стегнової і лівої плечової кістки. Посттравматичний артроз лівого плечового суглоба. Двосторонній кокс артроз /а.с. 53/.

Одним із різновидів майнових прав та обов'язків подружжя є права та обов'язки, пов'язані із взаємним утриманням, тобто матеріальною підтримкою один одного.

За змістом ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який є інвалідом ІІ групи.

Працездатність - це здатність до праці, що залежить від стану здоров'я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров'я, професійні знання, вміння, досвід).

Частиною 3 ст. 79 СК України передбачено, що якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Позивачу по справі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлена друга група інвалідності, за загальним захворюванням з 27 березня 2014 року по 01 квітня 2016 року, та з 28 березня 2016 року по 01 квітня 2018 року, що підтверджується відповідними довідками до акту огляду медико-соціальною експертною комісією /а.с. 6, 50/. З довідки серії 12ААА №130785 вбачається, що позивачу протипоказана тяжка фізична праця /а.с. 50/.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність.

До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

За змістом ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установити у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2016 року -1074 гривні, з 1 травня -1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

Позивач перебуває на обліку в Харківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи в розмірі 1222 грн. 24 коп. щомісячно. Загальна сума її доходу за період з січня 2016 року по травень 2016 року становить 6161,60 грн. /а.с. 61/.

З медичних документів, а також з пояснень представника позивача, яка є матір'ю позивача та пояснень відповідача, судом встановлено, що позивач по справі потребує постійного лікування та стороннього догляду.

Посилання відповідача та представника відповідача на те, що позивач отримує пенсію в розмірі 1222 грн. 24 коп., що на 148 грн. 24 коп. перевищує прожитковий мінімум встановлений ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» судом не приймаються, тому що ухвалюючи рішення по даній справі суд бере до уваги що законодавчо встановлений прожитковий мінімум не забезпечить реально об'єктивні потреби ОСОБА_1 в лікуванні.

Також, слід врахувати, що мати позивача ОСОБА_4 не в змозі надавати своїй донці - позивачу по справі матеріальну допомогу, тому що сама хворіє онкологічним захворюванням, що підтверджується випискою №100 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого /а.с. 62/.

З огляду на наведене, враховуючи, що відповідач працює у ТОВ «Компанія БАЛЕКС» з 2 квітня 2012 року по теперішній час, на посаді бригадира вантажників відділу збуту, з виконанням обов'язків водія автонавантажувача /а.с. 32/, та спроможній надавати позивачу матеріальну допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з останнього аліменти на утримання непрацездатної дружини в розмірі 500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та протягом строку її непрацездатності.

Відповідно до ст.217 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Статтею 60 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що з листопада 2009 року дружина разом з дитиною проживають окремо від нього, сторони не виконують сімейні обов'язки, в зв'язку з чим вважає, що збереження сім'ї з цих підстав є неможливим та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Разом з тим, слід зазначити, що дійсно позивач з дитиною проживають окремо від відповідача, однак це зумовлено тим, що позивач отримала в результаті дорожньо-транспортної пригоди тяжкі фізичні ушкодження, внаслідок чого потребувала стороннього догляду та була вимушена переїхати до своєї матері.

Також, відповідач ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, а саме: того, що він за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем не в змозі надавати матеріальну допомогу позивачу.

Посилаючись на те, що в результаті великих фізичних навантажень у нього виявилася деформація спинного хребта та на підтвердження цього надає копію рентген-дослідження, однак це не є підтвердженням того, що відповідач отримав статус інваліда.

Посилання відповідача на те, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки, також нічим не підтверджуються.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь непрацездатної дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на її утримання в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 14 березня 2016 року та протягом строку непрацездатності ОСОБА_1.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у дохід держави (розрахунковий рахунок № 31214206700429 ККДБ 22030001 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківській області, призначення платежу - судовий збір, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО банку отримувача 851011) в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - А.Ю. Полєхін