Ухвала суду № 59035817, 12.07.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/46/15-ц

Провадження № 2-п/645/50/16

У Х В А Л А

іменем України

12 липня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П. секретаря судових засідань ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням від 1 квітня 2015 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення за Іпотечним договором від 27.09.2010р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за реєстровим номером №3058, на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.04.2002р., реєстраційний №8-02-230552, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР згідно із розпорядженням від 11.04.2002р. №2045, зареєстрованого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу за №11-8-24362 від 27.04.2002р., визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_3 права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, за рахунок продажу предмету іпотеки задоволено вимоги ОСОБА_3 за Договором позики від 27.09.2010 року в сумі 525433,65 грн. та усі витрати, повязані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.Надано ОСОБА_3 право предявляти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати і підписувати необхідні довідки та документи, заяви (в тому числі, стосовно сімейного стану іпотекодавців - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5) до комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Державної міграційної служби України, Державної реєстраційної служби України та інших державних органів, установ, підприємств, організацій, з питань отримання Витягів та інших документів, довідок про склад сімї, а також вчиняти всі інші дії, повязані з виконанням цих питань. Виселено ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) з іпотечного майна трикімнатної квартири, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Передано предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в управління ОСОБА_3 на період до його реалізації за визначеною ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» процедурою продажу.

Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначила, що судові повістки вона не отримувала, як не отримувала і копію позовної заяви, рішення було прийнято всупереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». При подачі позовної заяви позивач не повідомив той факт, що у відношенні нього порушено кримінальну справу за шахрайство, заявник та члени його сімї визнані потерпілими.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином, у відповідності до ч.1 ст. 231 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ОСОБА_3 надав суду заперечення, в яких просив відмовити у перегляді зазначеного заочного рішення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали зазначеної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на пятнадцять днів.

При цьому слід зазначити, що подовження строку розгляду справи можливе лише за одночасної наявності наступних елементів: 1) винятковість випадку (значна кількість доказів, велика кількість осіб, які беруть участь у справі; 2) наявність клопотання сторони; 3)особливості розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, дана цивільна справа надійшла в провадження суду 13.01.2015 року, у судові засідання призначені до 01.04.2015 року відповідачі неодноразово не зявлялися, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією за останнім відомим місцем проживання відповідачів, а також за адресою місця реєстрації відповідачів, згідно довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Харківській області, які повернулись на адресу суду з відміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до приписів ч. 5ст. 74 ЦПК Українисудова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи викладене, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи , які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'являвся в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України зі змінами, внесеними Законом України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, ухилення від участі у судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.

Відповіднодо ч. 1ст.232 ЦПКУкраїни, заочнерішенняпідлягаєскасуванню, якщо судом будевстановлено, щовідповідачнез'явивсяв судовезасіданнятанеповідомивпро причининеявкиз поважних причин і докази, на якіпосилається, мають істотнезначення для правильноговирішення справи.

Судом з'ясовано,що відповідачі у судовезасідання,в якомувинесенеданезаочне рішення не з'явилися, хоча про день, час,тамісце розглядусправи повідомлені належним чином. Поважністьпричининеявкив судове засідання відповідачаминалежнимитадопустимими доказамивході розглядуданоїзаявине підтверджені.

Крім того, відповідачами не повідомлені обставини та не зазначенідокази, усвідомлення яких судом при ухваленні заочного рішення дали б підстави прийти до іншого висновку, ухваливши принципово інше рішення.

Увідповідностідо п.1 ч.3ст.231ЦПК України, судможесвоєюухвалоюза результатамирозглядузаявипро переглядзаочногорішення залишити заявубеззадоволення.

У разізалишеннязаявипро переглядзаочногорішеннябез задоволеннязаочне рішенняможебутиоскарженев загальномупорядку.

З урахуванням наведенного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав дляскасуваннязаочногорішеннясудутапризначеннясправидорозгляду взагальномупорядку.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 231 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Розяснити учасникам судового процесу, що у відповідності до ч.4ст. 231 ЦПК Україниу разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: