Ухвала суду № 59034346, 29.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/584/14 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/527/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ЛКП «Житловик-С», за участю третьої особи - органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права користування житловими приміщенням, зобовязання зареєструвати місце проживання, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за нею та її неповнолітньою донькою ОСОБА_7 право користування жилим приміщенням квартирою № 33 по вул. Івана Франка, 157а у м. Львові та зобовязати ЛКП «Житловик-С» відновити її реєстрацію у вказаній квартирі. В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що з 06 червня 2000 року була зареєстрована у вказаній квартирі разом із батьками, набувши права користування нею, однак з грудня 1998 року виховувалась і проживала у дитячому будинку, оскільки батьків було позбавлено батьківських прав щодо неї. У жовтні 2013 року закінчила навчання в інтернаті та мала намір повернутись на постійне місце проживання у спірну квартиру, де зареєстрована. Проте, відповідачі проти цього заперечили та повідомили, що 20 жовтня 2013 року її було знято з реєстрації у вказаній квартирі. Вважає цей факт незаконним, оскільки заяви про зняття з реєстрації не подавала, іншого житла немає. Крім того, 03 грудня 2013 року у неї народилася донька ОСОБА_7, яка після народження також вправі проживати у цій квартирі, право на користування якою належить їй, як матері дитини.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_7 право користування жилим приміщенням квартирою № 33 по вул. Івана Франка, 157а в м. Львові.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в користь держави судовий збір по 81 грн. 20 коп. з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 липня 2014 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 відхилено.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року залишено без змін.

11 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року за нововиявленими обставинами, яку мотивує тим, що після ухвалення рішення їй стали відомі обставини, які є істотними, і які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду цієї справи, а саме: позивачка приховала факт своєї реєстрації по вул. Гніздовського, 4 у м. Львові; також ввела суд в оману, повідомивши, що зверталася до неї з проханням вселити її у спірну квартиру; надала суду неправдиві пояснення про свого батька ОСОБА_9, оскільки згідно запису у свідоцтві про народження її батьком є інша особа.

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ЛКП «Житловик-С», за участі третьої особи органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права користування житловими приміщенням, зобовязання зареєструвати місце проживання залишено без задоволення.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2, обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи відбувається на підставі: 1) заяви особи, або її законного представника; 2) судового рішення, яке набрало законної сили. У рішенні Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року вказано, що вона дізнавшись про те, що позивачка зареєстрована за адресою - м. Львів, вул. Гніздовського, 4, але одночасно зареєстрована у квартирі де вона проживає з дитиною, звернулась до ЛКП «Житловик-С» надавши копію паспорта з реєстрацією по вищезазначеній адресі. Ці документи працівниками ЛКП були передані до Державної міграційної служби, яка у свою чергу зняла її з реєстрації, хоча від її імені не було ні заяви, ні рішення суду щодо позбавлення права користування житловим приміщенням. З цього вбачається, що вона та інші відповідачі не знімали її з реєстрації у спірній квартирі, тому вони не можуть бути відповідачами у даній справі. Ці обставини суд першої інстанції до уваги не взяв. З огляду на це, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, скасувати рішення суду першої інстанції від 06 травня 2014 року та скерувати справу на новий судовий розгляд для встановлення належного відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 365 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у звязку з ново виявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів даної справи, провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ЛКП «Житловик-С», за участю третьої особи - органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права користування житловими приміщенням, зобовязання зареєструвати місце проживання - відкрито 11 червня 2015 року і призначено судове засідання на 25 червня 2015 року на 15 год. (а.с. 137).

Проте позивачку ОСОБА_4 суд першої інстанції належним чином про місце, день і час розгляду даної заяви жодного разу не повідомив, а її представників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 23, 99) - взагалі не повідомляв. Зазначені учасники цивільного процесу не були присутніми в судовому засіданні під час розгляду вказаної заяви (а.с. 139-143, 145, 147, 154-155, 156, 157-173, 177-183, 187, 189-196, 197-198, 199-214, 215).

Отже заява районним судом розглянута з порушенням норм процесуального права, а саме - суд порушив порядок, встановлений для вирішення вказаного питання, що є підставою для скасування ухвали суду з передачею питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через курєрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів звязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сімї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі відсутності адресата, особа, що доставляє повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Колегія суддів установила вище, що позивачка ОСОБА_4 судом першої інстанції не повідомлена належним чином, а її представники судом взагалі не повідомлялись про день та час розгляду даної заяви, у матеріалах справи відсутні розписки про одержання позивачкою судових повісток, або у випадку її відсутності - членами її сімї.

Розглянувши скаргу у відсутності позивачки або її представників, районний суд порушив порядок, встановлений для вирішення цього питання.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 2, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314 ч. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

ОСОБА_12