Ухвала суду № 59034145, 17.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/6232/15 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/783/2928/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-

встановила:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.02.2016 року заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову у даній справі задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4

Ухвалу суду оскаржила відповідач ОСОБА_4,просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, щоні позивачем у своїй заяві, ні судом в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних причин, у звязку з якими потрібно забезпечити позов у даній справі. На думку апелянта, доказів, які б підтверджували реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду надано не було.

В судове засідання відповідач не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому процесуальним законом порядку, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 152 ЦПК України, серед яких є, зокрема, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.п. 4, 10) розяснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу спільного майна подружжя, право власності на яке зареєстроване лише за відповідачем ОСОБА_4, а тому вона у будь-який час може відчужити спірне майно іншим особам, у звязку з чим існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, і вжиті заходи забезпечення є співмірними заявленим вимогам, оскільки не виходять за межі предмету позову, - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у даній справі в обраний позивачем спосіб.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив дане питання з дотриманням вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

ОСОБА_5