Ухвала суду № 59033809, 15.07.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6321/15-ц

Провадження № 6/442/130/2016

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Дубель Р.М..

при секретарі Півала І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі подання державного виконавця Максимів Оксани Іванівни, погодженого з начальником Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ :

Державний виконавець Максимів О.І. звернулася з поданням, яке погоджено з начальником Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання рішення суду.

В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у відділі Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, знаходиться виконавче провадження № 50682757 з виконання виконавчого листа №442/6321/15-ц , виданого 09.12.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1015890,72 грн. на користь ПАТ КБ « ПриватБанк».

Боржника належним чином було повідомлено про виконавче провадження за вказаним виконавчим листом, однак рекомендований лист повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

При виході за адресою проживання боржника, встановлено, що такий не проживає по ній. Разом з тим, 14.06.2016 року було направлено запит у Державну прикордонну службу України щодо перетину кордону, на що отримано відповідь, що ОСОБА_1 24.12.2013 року о 01:27 перетнув кордон у пункті пропуску Удрицьк залізничним транспортом №372 маршрут : Чернівці Могильов та назад в Україну не повертався.

Боржник не вчиняє жодних дій, спрямованих на виконання рішення, станом на 12.07.2016 року заборгованість не сплачена.

Державний виконавець не заявилася.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно дост.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Встановлено, що на примусовому виконанні у відділі Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, знаходиться виконавче провадження № 50682757 з виконання виконавчого листа №442/6321/15-ц, виданого 09.12.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1015890,72 грн. на користь ПАТ КБ « ПриватБанк».

З приводу такого виконавчого листа 01.04.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №50682757, надано можливість добровільно виконати рішення суду в термін до 08.04.2016 року.

Така постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 01.07.2016 року вказане рішення суду не виконується.

Згідно з наданою Державною прикордонною службою України Головного центру обробки спеціальної інформації витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України» від 14.06.2016 року, громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово перетинав кордон України, зокрема останній раз виїхав з України 24.12.2013 року о 01:27 через пункт пропуску Удрицьк. Увідомості про повернення на Україну відсутні.

25.04.2016 року державним виконавцем Максимів О.І. було винесено постанову про арешт коштів боржника ФОП ОСОБА_1

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 20.04.2016 року №57813658, щодо субєкта ОСОБА_1 відомості прав власності на нерухоме майно відсутні як і відсутність відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

З інформації, наданої Державною податковою службою України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб від 11.04.2016 року відсутні відомості щодо сум доходу та сум утриманого з них податку щодо ОСОБА_1.

Разом з тим, згідно відповіді №1016873242 від 08.04.2016 року інформація відносно ОСОБА_1 відсутня.

Згідно акту державного виконавця від 14.06.2016 року при виході за адресою проживання боржника, а саме АДРЕСА_1, встановлено зі слів сусідів боржника, такий виїхав за кордон у Білорусію до батьків.

Згідно п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобовязання.

Відповідно до Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01.02.2013 року ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій, та надано суду докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобовязань; враховуючи здобуті відомості про ймовірність виїзду боржника на постійне місце проживання за межі України, те, що дії державного виконавця з приводу виконання судового рішення не оскаржені, з заявами про неможливість виконання рішення суду боржник не звертався, тому подання слід задоволити.

Керуючись ст. ст. 217, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання ОСОБА_2, погоджене з начальником Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - задоволити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 Леонідовича18.07.1976 року народження, ідентифікаційний номер 279581932, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, №442/6321/15-ц, за яким 09.12.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1015890,72 грн. на користь ПАТ КБ « ПриватБанк».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дубель Р.М.